Справа № 2-а-5125/11р./19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    15 липня  2011 року суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області  Богуславська І.А. розглянувши в порядку  письмового провадження справу за адміністративним позовом   ОСОБА_2  до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, перерахування та стягнення недоотриманої пенсії,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, у якому зазначила, що після призначення пенсії він продовжував працювати і  у вересні  2010 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.

   Однак в порушення положень статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»при перерахунку пенсії посадові особи управління ПФУ в Жовтневому районі міста Маріуполя безпідставно застосували для її обчислення показник заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік у розмірі 1197 грн. 91 коп. Зазначені дії вважає неправомірними, оскільки при перерахунку пенсії відповідач повинен застосувати показник заробітної плати за 2009 рік – за календарний рік, що передує перерахунку пенсії, унаслідок чого вона щомісячно недоотримає пенсію.

    Посилаючись на порушення відповідачем його конституційних прав на належне пенсійне забезпечення, позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати перерахувати розмір її пенсії на підставі положень статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік з 01.09.2010 року.

    Представник відповідача у судове засідання не з’явився, суду надіслав заперечення з проханням справу розглянути у його відсутність з урахування наданих заперечень, в яких зазначив, що при призначенні пенсій у 2010 році застосовується показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії,за 2009 рік, як це визначено підпунктом другим пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (зі змінами, внесеними Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України") було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався згідно статті 40 Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. зміни, що були внесені до статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в редакції не приймалось. У зв'язку з цим, перерахунки пенсій проводились відповідно до підпункту третього пункту і постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян'.

    До законодавчого врегулювання цього питання перерахунки пенсій у 2010 році проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік (1197,91 грн.) Аналогічна позиція викладена у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.2009 № 20/0/18-09/039, № 4096/02-01.

    Відповідно до викладеного відповідач не має законних підстав для проведення

перерахунку пенсії позивачу, виходячи зі змісту позовних вимог, тому просив у задоволенні позову

відмовити.

   Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя. Після призначення пенсії вона продовжувала працювати. За її заявою відповідачем з 01.09.2010 року зроблено перерахунок розміру пенсії відповідно до положення підпункту третього пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», виходячи з показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік у розмірі 1197 грн. 91 коп.

         Листом від 02.06.2011 року № 12851/03-2 управління ПФУ України в Жовтневому районі міста Маріуполя відмовило Позивачу у застосуванні перерахунку розміру її пенсії з показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за 2009 календарний рік у розмірі 1650,43 грн., на чому наполягав у своєму зверненні позивач.

         Відповідно до положення частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

         Питання, пов’язані з перерахунком пенсії стосовно осіб, які продовжували працювати, врегульовані в частині 4 статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон», в якій визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

         Відповідно до підпункту «б»підпункту 10 пункту 35 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», частина 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»була викладена у новій редакції: «У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв в роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахування пенсії».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп-2008 у справі про страхові виплати зміни, внесені підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

За правилами, встановленими у статті 152 Конституції України, статті 73 Закону «Про Конституційний Суд України», положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність та не підлягають застосуванню. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що є неконституційними.

Таким чином, на підставі вказаного Рішення Конституційного Суду України нова редакція частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»втратила чинність, унаслідок чого відновлена попередня редакція даної статті згідно до Закону від 09.07.2003 року № 1058-ІV, яка є чинною на теперішній час.

           Незважаючи на прийняте Конституційним Судом Рішення, у підпункті 3 пункту 11 постанови від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»Кабінет Міністрів України фактично відтворив редакцію частини 4 статі 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 28 грудня 2007 року № 107-VІ, яка визнана неконституційною: «У разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.

Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахування пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону».

Листом від 11 березня 2009 року № 20-0/18-09/-39, № 4096/02-01 Міністерство праці та соціальної політики України і Пенсійний Фонд України роз’яснили, що до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2009 році відповідно до підпункту третьому пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197 грн. 91 коп.).

 Зазначені рекомендації застосовуються органами Пенсійного Фонду України при здійсненні перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам і у 2010 році.

З огляду на наведе суд дійшов висновку, що на теперішній час питання визначення порядку і умов проведення перерахунку пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати, регулюються нормою частини 4 статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції від 09 липня 2003 року та положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»з відповідними роз’ясненнями, викладеними у зазначеному Листі.

Спільний Лист Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного Фонду України від 11 березня 2009 року не зареєстрований в установленому законом порядку в Міністерстві юстиції України, тому не є нормативно-правовим актом і не береться судом до уваги.

Приписами частини 3 статті 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови та порядок пенсійного забезпечення. У статті 5 цього Закону наголошується, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

 Уразі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, як визначено в частині 4 статі 9 КАС України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

  За таких обставин, виходячи з встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, дії нормативно-правового акту у часі, загальних засад пріоритетності законів на підзаконними актами, суд вважає, що при вирішенні даного адміністративного спору підлягають застосуванню положення частини 4 статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які є чинними на час звернення Позивача із заявою про перерахунок пенсії.

    Правова норма зазначеного Закону єдиною підставою для перерахунку пенсії визнає урахування страхового стажу після призначення пенсії. В ній не містяться вимоги про застосування показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахування пенсії.

    Відповідно до вимог статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

   Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у посадових осіб управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя законних підстав для перерахунку пенсії у заявлені позивачем  умови і спосіб немає.

   Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    На підставі вищенаведеного, керуючись статтями ст.ст. 2-15, 17-18, ч.1 41, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 122, 143, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 4, 5, 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», статтями 8, 19 Конституції України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2  до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання неправомірними дій щодо здійснення перерахунку його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік, зобов’язання відповідача перерахувати розмір його пенсії на підставі положень статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009  рік  у розмірі встановленому законом, з урахуванням фактично отриманих сум - відмовити.

         Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

Суддя                                                                                                                        Богуславська І.А.