ВИРОК

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

№ 1-5-2007

27 червня 2007 року                                                                              місто Київ

Військовий апеляційний суд Центрального регіону України у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового суду у складі: Головуючого - підполковника юстиції ЛАШЕВИЧА В.М. ,

із секретарем КУЛГЧЕНКО Н.І.,  з участю державного обвинувача - прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції БУДОВОГО С. М.  та захисника - адвоката ОСОБА_1,  розглянув кримінальну справу по обвинуваченню начальника військової кафедри підготовки офіцерів запасу -спеціалістів з питань цивільної оборони при Київському Національному університеті будівництва і архітектури (надалі КНУБіА) полковника

ОСОБА_2,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Макіївка Донецької області,  українця,  громадянина України,  з вищою освітою,  одруженого,  раніше не судимого,  на офіцерських посадах з липня 1976 року,  проживаючого АДРЕСА_1,  у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  368,  ч. 2 КК України. В судовому засіданні військовий суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в вересні 2005 року,  перебуваючи на посаді начальника військової кафедри підготовки офіцерів запасу - спеціалістів з питань цивільної оборони при КНУБіА,  тобто являючись службовою особою,  яка займає відповідальне становище,  неодноразово,  з використанням свого службового становища,  одержував хабарі від батьків студентів вказаного навчального закладу,  причому в двох випадках і шляхом їх вимагання.

Так,  6 вересня 2005 року близько 12 години до ОСОБА_2 звернувся громадянин ОСОБА_3 - батько студента ОСОБА_4 - з проханням допомогти вирішити питання перездачі його сином заборгованостей з шести предметів. Під час бесіди ОСОБА_2,  маючи намір отримати хабара та використовуючи своє службове становище,  повідомив ОСОБА_3 про можливість вирішення проблем з перездачею заліків та екзаменів,  за виключенням математичних дисциплін,  а також висловив йому пропозицію про можливість оформлення студента ОСОБА_4 на військову кафедру підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони. Тоді ж ОСОБА_2,  запевнивши ОСОБА_3,  що спробує допомогти вирішити ці питання,  одержав від останнього в своєму службовому кабінеті хабара - 1000 гривень,  якими розпорядився на власний розсуд. В подальшому необхідність вирішувати зазначені питання у ОСОБА_2 відпала,  оскільки студент ОСОБА_4 виявив бажання бути відрахованим з університету,  про що і відбувся наказ ректора КНУБіА № 1285/2 від 15 вересня 2005 року.

12 вересня 2005 року біля 10 години ОСОБА_2 з використанням службового становища повторно одержав в своєму службовому кабінеті в якості хабара грошові кошти в сумі 500 гривень від громадянина ОСОБА_5 - батька студента ОСОБА_6 - за отримання  останнім  задовільної оцінки  по заліку  з

військової підготовки,  від чого фактично залежало питання можливості подальшого навчання ОСОБА_6 на ввіреній ОСОБА_2 кафедрі.

Приблизно через 10 хвилин після цього ОСОБА_2 там же і за те ж саме повторно з використанням службового становища одержав хабара - 100 доларів СІЛА від громадянина ОСОБА_7 - вітчима студента ОСОБА_8,  що на той час по курсу Національного банку України (надалі НБУ) складало 505 гривень.

Одержавши вказані хабарі,  ОСОБА_2 на виконання обіцянок,  даних цим двом хабародавцям,  вжив заходів щодо виставлення у відомості по перездачі заліку задовільних оцінок студентам ОСОБА_6 і ОСОБА_8,  а також щодо видалення їх із рапорту на відрахування з кафедри.

Близько 12 години 12 вересня 2005 року до ОСОБА_2 в його службовому кабінеті звернувся громадянин ОСОБА_9 з приводу зарахування на кафедру підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони студента ОСОБА_10. Маючи намір отримати хабара від ОСОБА_9,  ОСОБА_2 почав вказувати на недостатні знання ОСОБА_10. для вступу на дану кафедру,  чим створив умови,  за яких вимусив ОСОБА_9 дати йому хабара з метою вирішення цього питання. Зокрема,  через декілька хвилин після того,  як ОСОБА_9 вийшов з приміщення кафедри на вулицю,  то передав через свого знайомого - викладача кафедри ОСОБА_11 - 300 гривень для ОСОБА_2 В свою чергу,  ОСОБА_11,  будучи обізнаним в тому,  що ці гроші надаються ОСОБА_2 в якості хабара за вирішення питання зарахування студента ОСОБА_10. на кафедру,  передав того ж числа вказану грошову суму ОСОБА_2 в службовому кабінеті останнього. Після того як ОСОБА_2 з використанням службового становища повторно отримав таким чином хабара,  тобто шляхом його вимагання,  то він вніс у ректорат КНУБіА проект наказу про зарахування студента ОСОБА_10. слухачем кафедри,  а згодом цей студент був зарахований наказом ректора КНУБіА № 1302/2 від 20 вересня 2005 року,  як слухач кафедри.

Вранці 13 вересня 2005 року до ОСОБА_2 звернувся громадянин ОСОБА_12 з приводу зарахування на кафедру підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони студента ОСОБА_13. Під час розмови ОСОБА_2,  знаходячись в своєму службовому кабінеті та використовуючи службове становище,  з метою отримати хабара почав вказувати на відсутність місць для навчання на кафедрі,  одночасно давши зрозуміти ОСОБА_12,  що за вирішення такого питання батькам ОСОБА_13. необхідно дати йому 300 доларів США. Про необхідність дати таку грошову суму ОСОБА_12 відразу ж повідомив батьків студента ОСОБА_13. - громадян ОСОБА_14 та ОСОБА_15,  які в цей знаходилися на вулиці поблизу приміщення даної кафедри. Погодившись,  останні передали ОСОБА_12 50 гривень та 290 доларів США. Біля 9 години того ж числа ОСОБА_2 повторно в своєму службовому кабінеті одержав шляхом вимагання від сім'ї ОСОБА_15 через громадянина ОСОБА_12 хабара - 50 гривень та 290 доларів США,  що на той час по курсу НБУ складало 1464 гривні 50 копійок,  а всього суму,  еквівалентну 1514 гривням 50 копійкам.  В подальшому ОСОБА_2 вніс у ректорат КНУБіА проект наказу про зарахування студента ОСОБА_13. слухачем ввіреної йому кафедри,  після чого останній на підставі наказу ректора КНУБіА № 1302/2 від 20 вересня 2005 року був зарахований на навчання за контрактом на цій кафедрі.

Близько 16 години 30 хвилин 20 вересня 2005 року на особистий прийом до ОСОБА_2 прибула громадянка ОСОБА_16 - мати студента ОСОБА_17,  який 15 липня 2005 року був відрахований з кафедри підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони за невідвідування занять. На її звернення ОСОБА_2 в своєму службовому кабінеті повідомив причини відрахування ОСОБА_17 з кафедри,  а потім,  діючи повторно та з використанням службового

становища,  за позитивне вирішення питання щодо поновлення цього студента на навчанні на кафедрі одержав там же від ОСОБА_16 хабара - 600 гривень. В подальшому ОСОБА_2 на виконання наданої ОСОБА_16 обіцянки вжив заходів по складанню студентом ОСОБА_17 надуманого рапорту про пропуск ним занять у зв'язку із захворюванням.  На підставі даного рапорту він вніс у ректорат КНУБіА проект наказу про поновлення ОСОБА_17 на навчанні на кафедрі,  після чого на підставі наказу ректора КНУБіА № 1498/2 від 13 жовтня 2005 року останній продовжив навчання на кафедрі.

В порушенні кримінальних справ відносно ОСОБА_3,  ОСОБА_5,  ОСОБА_7,  ОСОБА_9,  ОСОБА_11,  ОСОБА_14,  ОСОБА_15 та ОСОБА_16 за дачу взяток органами досудового слідства відмовлено,  а матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_12 виділені в окреме провадження і постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 6 березня 2007 року його звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 своєї вини не визнав повністю і при цьому пояснив,  що ніколи і ні від кого він не одержував хабарів,  в тому числі і від батьків студентів КНУБіА. Він запевняє,  що на всіх осіб,  які на досудовому слідстві та в судовому засіданні давали покази про те,  що він одержував від них хабарі,  було здійснено моральний тиск з боку працівників прокуратури та Служби безпеки України,  які,  на його думку,  з грубими порушеннями чинного законодавства вели досудове слідство,  здобуваючи незаконними методами докази його вини в одержанні хабарів та фабрикуючи процесуальні документи.

Незважаючи на те,  що ОСОБА_2 категорично заперечує свою вину в одержанні хабарів,  його вина повністю доведена в судовому засіданні дослідженими у справі доказами.

Так,  згідно заяви громадянина ОСОБА_3 від 1 листопада 2005 року та протоколу його явки з повинною від того ж числа,  він 6 вересня 2005 року близько 12 години 15 хвилин дав хабара у розмірі 1000 гривень полковнику ОСОБА_2 з метою отримання від останнього допомоги у вирішенні питання перездачі його сином ОСОБА_4 заліків та екзаменів,  по яким останній мав незадовільні оцінки.

(т.4, а.с.  ПО,  111-112)

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердив факт одержання ОСОБА_2 від нього хабара у розмірі 1000 гривень та більш детально пояснив,  що на початку вересня 2005 року йому стало відомо від свого сина ОСОБА_4,  що той не допущений до складання іспитів,  оскільки має заборгованості з шести дисциплін. Тоді він поцікавився у сина,  чи може хто допомогти у вирішенні питання перездачі іспитів,  на що останній відповів,  що серед студентів є чутки про те,  що таку допомогу може надати ОСОБА_2 Через декілька днів син дав йому номер службового телефону ОСОБА_2 і,  коли він йому зателефонував,  то вони домовилися про зустріч. 6 вересня 2005 року близько 12 години він з сином прибув в службовий кабінет ОСОБА_2,  де син повідомив останньому про свої проблеми з перездачею іспитів,  на що той відповів,  що вирішити ці питання можливо,  але буде дуже важко,  а по математиці він взагалі не зможе нічим допомогти. Також ОСОБА_2 висловив пропозицію про можливість оформлення його сина на кафедру підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони. Після цього він,  ОСОБА_3,  сказав своєму сину вийти із кабінету,  а сам передав ОСОБА_2 в руки 1000 гривень в завернутому аркуші,  розуміючи,  що такі послуги оплачуються. Оскільки в подальшому його син не виявив бажання продовжувати навчання,  то він зателефонував ОСОБА_2 і повідомив його,  що ніякої допомоги не потрібно,  а про повернення грошей він з ним не розмовляв.

Крім того,  ОСОБА_3 також заявив,  що під час досудового слідства будь-який тиск з боку працівників правоохоронних органів щодо дачі показань на нього не

чинився,  а,  навпаки,  високопоставлені особи МНС України,  захищаючи ОСОБА_2,  вимагали від нього дати покази,  що він або давав гроші останньому тільки на розвиток кафедри,  або взагалі їх не давав. Примірник відповідної заяви,  які покази йому слід надати під час допитів,  йому було надіслано з МНС України по факсу і цей примірник він передав органам досудового слідства.

Останнє підтверджується зазначеним примірником заяви,  який долучено до матеріалів справи.

(т. 4,  а. с.  139)

Протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю свідка ОСОБА_3 встановлено,  що останній продемонстрував,  яким чином 6 вересня 2005 року близько 12 години ОСОБА_2 в своєму службовому кабінеті одержав від нього хабара у розмірі 1000 гривень за те,  що погодився допомогти його сину ОСОБА_4 вирішити питання з перездачею іспитів.

(т. 4,  а. с.  125-130)

Із повідомлення ректора КНУБіА ТУГАЯ A.M. № 17-04-189 від 22 червня 2006 року та заліково-екзаменаційних відомостей вбачається,  що студент ОСОБА_4 був відрахований з будівельного факультету денної форми навчання по спеціальності „Менеджмент організацій" наказом ректора КНУБіА № 1285/2 від 15 вересня 2005 року за невиконання навчального плану. Зокрема,  він не склав заліки з інженерних мереж,  з теплогазопостачання і вентиляції,  з математичного програмування та з теорії ймовірності,  а також не склав іспитів з будівельної механіки та з економіки підприємств.

(т.4, а. с 184,  185, ...,  197)

У відповідності до заяви громадянина ОСОБА_5 від 11 листопада 2005 року та протоколу його явки з повинною від того ж числа,  він 12 вересня 2005 року близько 10 години дав хабара у розмірі 500 гривень начальнику військової кафедри КНУБіА полковнику ОСОБА_2 за надання допомоги його сину ОСОБА_6 у перездачі заліку з військової підготовки,  що той і виконав.

(т. З,  а. с.  191, 189-190)

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердив факт одержання ОСОБА_2 від нього хабара у розмірі 500 гривень і при цьому пояснив,  що у вересні 2005 року його син ОСОБА_6 повідомив,  що тричі здавав іспити на військовій кафедрі,  але не здав,  внаслідок чого може бути відрахований з цієї кафедри. Він вирішив сам поїхати до начальника військової кафедри ОСОБА_2 та з'ясувати це питання. Вранці 12 вересня 2005 року він прибув до службового кабінету останнього,  де той йому пояснив,  що його син незадовільно написав контрольну роботу. Під час розмови він попросив ОСОБА_2 піти йому назустріч,  як колишньому працівнику міліції та учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,  і поклав на стіл ОСОБА_2 конверт,  в якому знаходилося 500 гривень. Тоді ОСОБА_2 його запитав,  чи вистачиаъ ОСОБА_6 „трійки",  з чим він погодився і залишив приміщення кафедри.

Свідок ОСОБА_6 в суді показав,  що 3,  7 та 10 вересня 2005 року він не зміг здати заліків з предметів військової підготовки,  в зв'язку з чим підлягав відрахуванню з військової кафедри. Про це він повідомив свого батька ОСОБА_5,  який сказав,  що сам поїде до начальника кафедри ОСОБА_2 для вирішення цього питання. Вранці 12 вересня 2005 року він з батьком прибув на військову кафедру,  показав йому,  де знаходиться службовий кабінет ОСОБА_2,  а сам пішов на заняття. Яким чином батько буде вирішувати дане питання з ОСОБА_2,  він йому не повідомляв,  але біля 12 години того ж числа батько йому зателефонував і сказав,  що він може продовжувати навчання на військовій кафедрі,  так як його питання вирішено.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю свідка ОСОБА_5 встановлено,  що останній продемонстрував,  яким чином 12

вересня 2005 року близько 10 години ОСОБА_2 в своєму службовому кабінеті одержав від нього хабара у розмірі 500 гривень за отримання його сином ОСОБА_6 задовільної оцінки по заліку з військової підготовки.

(т. З,  а. с.  207-213)

Із заяви громадянина ОСОБА_7 від 31 жовтня 2005 року,  протоколів прийняття від нього усної заяви про злочин та його явки з повинною від того ж числа,  він 12 вересня 2005 року близько 10 години дав хабара у розмірі 100 доларів США начальнику військової кафедри КНУБіА полковнику ОСОБА_2 за надання допомоги його пасинку ОСОБА_8 у перездачі заліку з військової підготовки,  що той і виконав.

(т. З, а. с.  8, 2-4, 5-7)

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 підтвердив факт одержання ОСОБА_2 від нього хабара у розмірі 100 доларів США і при цьому показав,  що в перших числах вересня 2005 року його пасинок ОСОБА_8 під час перездачі заліку з військової підготовки знепритомнів і коли йому про це повідомили,  то він з дружиною прибув на військову кафедру КНУБіА,  де мав розмову з ОСОБА_2 Зокрема,  останній йому сказав,  що ОСОБА_8 стало погано і його забрала швидка допомога,  а також висловив свою думку,  що за станом здоров'я його пасинок не може навчатися на військовій кафедрі. Через декілька днів ОСОБА_8 знову пішов здавати залік з військової підготовки,  а ввечері повідомив,  що йому була виставлена незадовільна оцінка і він може бути відрахований з військової кафедри. 12 вересня 2005 року близько 10 години він,  ОСОБА_7,  з дружиною прибув на військову кафедру до ОСОБА_2 Під час розмови ОСОБА_2 в черговий раз став говорити,  що ОСОБА_8 не може за станом здоров'я продовжувати навчання на військовій кафедрі і,  до того ж,  він незадовільно написав контрольну роботу. Тоді він,  ОСОБА_7,  запропонував своїй дружині вийти з кабінету,  а сам поклав на робочий стіл ОСОБА_2 конверт,  в якому знаходилося 100 доларів США. Після цього ОСОБА_2 його запитав,  чи вистачить ОСОБА_8 „трійки",  з чим він погодився і,  коли залишив приміщення кафедри,  то розповів про це дружині.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю свідка ОСОБА_7 встановлено,  що останній продемонстрував,  яким чином 12 вересня 2005 року близько 10 години ОСОБА_2 в своєму службовому кабінеті одержав від нього хабара у розмірі 100 доларів США за отримання його пасинком ОСОБА_8  задовільної оцінки по заліку з військової підготовки.

(т. З,  а. с.  20-26)

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав,  що 3 вересня 2005 року під час здачі заліку з предметів військової підготовки він знепритомнів і його забрала швидка допомога. В подальшому він перездавав цей залік 7 та 10 вересня того ж року,  але кожного разу ОСОБА_2 виставляв йому незадовільну оцінку,  в зв'язку з чим він підлягав відрахуванню з військової кафедри. Причому,  коли він останній раз перездавав цей залік,  то викладач кафедри підполковник ОСОБА_18 сказав йому,  що робота написана на „четвірку",  але полковник ОСОБА_2 виставив йому „двійку". Про це він розповів своєму вітчиму ОСОБА_7 та матері. 12 вересня 2005 року його батьки поїхали до ОСОБА_2 і після розмови з ним проблем у нього більше не виникало,  йому по заліку була виставлена „трійка" і він продовжив навчання на військовій кафедрі.

Про те,  що студенти ОСОБА_8 та ОСОБА_6 10 вересня 2005 року при перездачі заліку з військових дисциплін написали свої роботи на позитивні оцінки,  але ОСОБА_2 їм була виставлена негативна оцінка,  дав покази в судовому засіданні і старший викладач кафедри підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони підполковник ОСОБА_18,  допитаний в якості свідка.

Згідно заяви громадянина ОСОБА_9 від 2 листопада 2005 року,  протоколу його явки з повинною від того ж числа та протоколу прийняття від нього усної заяви про

злочин від 31 жовтня 2005 року,  він 12 вересня 2005 року близько 12 години передав через ОСОБА_11 хабара у розмірі 1000 гривень полковнику ОСОБА_2 з тим,  щоб вирішити питання прийняття на військову кафедру студента ОСОБА_10.

(т. 5,  а. с.  4,  5-6,  2-3)

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_9 вбачається,  що на початку вересня 2005 року його донька звернулася до нього з проханням допомогти її знайомому ОСОБА_10 поступити на військову кафедру КНУБіА. 12 вересня того ж року він за домовленістю з викладачем кафедри ОСОБА_11 зустрілися на військовій кафедрі для вирішення цього питання. Після того,  як вони зайшли до службового кабінету ОСОБА_2 та розпочали з ним розмову,  останній висунув ряд претензій до ОСОБА_10. і одночасно попросив дістати для його батька медичний препарат „нефідіпін". Він,  ОСОБА_9,  зателефонував на роботу та замовив вказаний препарат. Після цього він за проханням ОСОБА_11 вийшов на вулицю,  а через декілька хвилин останній підійшов до нього і сказав,  що ОСОБА_2 вимагає 1000 гривень за вирішення питання прийняття ОСОБА_10. на кафедру. Тоді він дав ОСОБА_11 1000 гривень для ОСОБА_2 Через деякий час ОСОБА_11 йому повідомив,  що ОСОБА_2 взяв гроші та прийняв на навчання ОСОБА_10.

(т. 5,  а. с.  20-22)

Такі ж покази під час досудового слідства давав і свідок ОСОБА_11,  але при цьому пояснюючи,  що він із зазначеної грошової суми взяв 700 гривень собі для виготовлення навчального посібника,  а 300 гривень передав ОСОБА_2 в службовому кабінеті останнього.

(т. 5,  а. с.  34-36, 49-51)

Протоколами відтворення обстановки та Обставин події з участю свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11 встановлено,  що вони,  кожний окремо,  продемонстрували,  яким чином 12 вересня 2005 року близько 12 години ОСОБА_2 в своєму службовому кабінеті вимагав та одержав через ОСОБА_11 від ОСОБА_9 хабара у розмірі 300 гривень за прийняття на навчання на військову кафедру студента ОСОБА_10.

(т. 5,  а. с.  17-19, 37-42)

В судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_11,  кожен окремо,  від своїх показів в частині вимагання ОСОБА_2 та дачі йому хабара ОСОБА_9 через ОСОБА_11 відмовилися,  пояснюючи це борговими розрахунками,  які між ними та ОСОБА_2 існували. З приводу показань на досудовому слідстві про дачу хабара ОСОБА_2 вони,  кожний окремо,  пояснили,  що вимушені були дати такі неправдиві покази під моральним тиском працівників правоохоронних органів,  але будь-яких переконливих доказів цьому не привели.

Покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11 в судовому засіданні суд розцінює критично,  як такі,  що направлені на уникнення ОСОБА_2 відповідальності за вчинений злочин,  а кладе в основу вироку їх покази на досудовому слідстві,  оскільки вони послідовні,  узгоджуються між собою та іншими матеріалами справи.

Причому,  саме на таких показах настоював свідок ОСОБА_11 навіть при проведенні очної ставки між ним та ОСОБА_2

(т. 5,  а. с.  43-48).

У відповідності до протоколу прийняття від громадянина ОСОБА_14 усної заяви про злочин від 31 жовтня 2005 року,  13 вересня 2005 року близько 9 години ОСОБА_2 вимагав і одержав від нього,  ОСОБА_14,  через громадянина ОСОБА_12 хабара у розмірі 290 доларів США та 50 гривень за вирішення питання прийняття його сина ОСОБА_13. на військову кафедру.

(т. 5,  а. с.  84 - 86)

В судовому засіданні свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15,  кожний окремо,  підтвердили факт вимагання та передачі ними хабара через громадянина ОСОБА_12 у розмірі 290 доларів США та 50 гривень за вирішення питання прийняття їхнього сина ОСОБА_13. на військову кафедру і при цьому пояснили,  що вранці 13 вересня 2005 року вони за домовленістю з ОСОБА_12 прибули до приміщення військової кафедри КНУБіА,  де зустрілися з останнім.  Під час розмови ОСОБА_12 повідомив,  що перебуває в дружніх стосунках з начальником кафедри ОСОБА_2 і постарається домовитися з ним про вступ їхнього сина на військову кафедру. Після цього ОСОБА_12 зайшов в приміщення кафедри,  а через деякий час повернувся і сказав,  що для вирішення такого питання необхідно дати 300 доларів США. Вони погодилися з цим і передали ОСОБА_12 290 доларів США та 50 гривень для начальника кафедри ОСОБА_2 за вирішення цього питання. ОСОБА_12 відніс гроші ОСОБА_2,  а коли повернувся,  то повідомив,  що їхнє питання вирішено.

Оскільки ОСОБА_12 не заявив про вчинений злочин,  фактично був співучасником дачі ОСОБА_2 хабара і на досудовому слідстві пояснював,  що гроші від ОСОБА_14 та ОСОБА_15 обманним шляхом присвоїв,  а ОСОБА_2 ніякого хабара не вимагав і грошей від ОСОБА_15 не отримував,  то матеріали справи відносно нього були виділені в окреме провадження,  по ним проведено досудове слідство і вони на даний час розглянуті Солом'янським районним судом міста Києва. Незважаючи на вжиті судом заходи,  в тому числі і винесення постанов про привід свідка ОСОБА_12,  допитати його в судовому засіданні не представилося можливим,  оскільки він змінив місце проживання,  а за адресою,  за якою зареєстрований,  проживають зовсім інші люди,  які такої особи не знають.

Із постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 6 березня 2007 року про звільнення ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки,  яка набрала чинності,  вбачається,  що ОСОБА_12 визнав свою вину в тому,  що він 13 вересня 2005 року передав від подружжя ОСОБА_15 хабара у розмірі 300 доларів США ОСОБА_2 за вирішення останнім питання про прийняття на військову кафедру студента ОСОБА_13. При цьому з боку ОСОБА_2 мало місце вимагання хабара в такій сумі.

Із заяви громадянки ОСОБА_16  від 11 листопада 2005 року та протоколу її явки з повинною від того ж числа,  вона 20 вересня 2005 року між 14 та 17 годинами дала хабара у розмірі 600 гривень начальнику військової кафедри КНУБіА полковнику ОСОБА_2 за позитивне вирішення питання поновлення її сина ОСОБА_17 на навчанні на військовій кафедрі.

(т. 4,  а. с.  3, 1-2)

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 повністю підтвердила факт одержання ОСОБА_2 від неї хабара в сумі 600 гривень і показала,  що в вересні 2005 року її син ОСОБА_17 повідомив,  що за неуспішність не був допущений до здачі екзаменаційних заліків по військовим дисциплінам на військовій кафедрі КНУБіА. Вона прийняла рішення піти на кафедру до ОСОБА_2 для вирішення цього питання. 20 вересня 2005 року близько 16 години 30 хвилин вона зайшла до службового кабінету ОСОБА_2,  розповіла про свою проблему і той їй повідомив,  що ОСОБА_17 15 липня 2005 року було відраховано з військової кафедри. Тоді вона дістала з кишені 600 гривень,  поклала їх на робочий стіл ОСОБА_2 і після цього вийшла з кабінету. Приблизно 3 жовтня 2005 року син їй повідомив,  що його допустили до здачі іспитів і зараз він продовжує навчатися на військовій кафедрі.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю свідка ОСОБА_16. встановлено,  що остання продемонструвала,  яким чином 20 вересня 2005 року ОСОБА_2 в своєму службовому кабінеті одержав від неї хабара у

розмірі 600 гривень за поновлення її сина ОСОБА_17 на навчанні на військовій кафедрі.

(т. 4,  а. с.  12-17)

Оцінивши зібрані по справі докази з позиції їх достовірності,  суд вважає вину ОСОБА_2 в одержанні хабарів від вищевказаних громадян доведеною,  а покази ОСОБА_2 про його непричетність до одержання від кого б то не було хабарів розцінює,  як спробу уникнути відповідальності за вчинені злочини.

У відповідності до п. 5.2 Положення про військову кафедру підготовки офіцерів запасу - спеціалістів з питань цивільної оборони при Київському національному університеті будівництва і архітектури,  яке затверджено наказом МНС України № 322 від 5 вересня 2003 року,  безпосереднє керівництво всією діяльністю кафедри здійснює її начальник. У межах своєї компетенції начальник кафедри видає накази і дає вказівки,  які є обов'язковими для всього,  особового складу кафедри. Особовий склад кафедри,  згідно п. 6.1 того ж Положення,  поділяється на постійний та змінний,  а порядок проходження військової служби офіцерами кафедри,  відповідно до п. 6.1.4 даного Положення,  визначається відповідно до Закону України „Про загальний військовий обов'язок і військову службу" і „Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу,  прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України",  яке затверджене Указом Президента України від 7 листопада 2001 року № 1053/2001 та наказами МНС України.

Отже,  всі офіцери військової кафедри КНУБіА прирівнюються до офіцерів Збройних Сил України,  а ОСОБА_2,  до того ж,  як начальник цієї кафедри,  за своїми функціональними обов'язками та правами,  визначеними п. 6.2.1 Положення про військову кафедру підготовки офіцерів запасу...,  є службовою особою,  яка займає відповідальне становище. Зокрема,  крім іншого,  він навіть вправі застосовувати до студентів,  які проходять військову підготовку,  заохочення і накладати дисциплінарні стягнення відповідно до Військових Статутів Збройних Сил України.

ОСОБА_2,  будучи службовою особою,  яка займає відповідальне становище,  6 вересня 2005 року одержав хабара від ОСОБА_3 в сумі 1000 гривень,  12 вересня того року одержав кожного разу повторно хабарі від ОСОБА_5 в сумі 500 гривень та від ОСОБА_7 в сумі 100 доларів США,  що на той час по курсу НБУ складало 505 гривень,  20 вересня 2005 року повторно одержав хабара від ОСОБА_16 в сумі 600 гривень,  а 12 та 13 вересня 2005 року одержав кожного разу повторно хабарі відповідно від ОСОБА_9 через ОСОБА_11 в сумі 300 гривень та від батьків студента ОСОБА_13. через ОСОБА_12 в сумі 50 гривень і 290 доларів США,  що на той час по курсу НБУ складало 1464 гривні 50 копійок,  причому в останніх двох випадках одержання ним хабарів було поєднано з їх вимаганням.  Всі вказані його дії військовий суд кваліфікує за  ст.  368,  ч. 2 КК України.

При цьому суд вважає встановленим,  що загальна сума одержаних ОСОБА_2 хабарів становить 4419 гривень 50 копійок,  а не 4420 гривень,  як то помилково розцінили органи досудового слідства,  а також виключає із обвинувачення ОСОБА_2 по епізодам одержання хабарів від ОСОБА_3,  ОСОБА_5,  ОСОБА_7 та ОСОБА_16 кваліфікуючу ознаку вимагання у них хабарів,  як інкриміновану органами досудового слідства без достатніх до того підстав.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує,  що він вперше притягується до кримінальної відповідальності,  бездоганно прослужив на офіцерських посадах більше 30 років і за весь час служби характеризувався виключно позитивно,  має чисельні урядові нагороди та був нагороджений орденом „За трудові досягнення" III ступеня,  квартири не має,  а проживає з сім'єю в гуртожитку.

Визнаючи ці обставини такими,  що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,  військовий суд вважає можливим,  у відповідності до

 ст.  69,  ч. 2 КК України,  не призначати ОСОБА_2 додаткових покарань,  що передбачені в санкції  ст.  368,  ч. 2 КК України.

Крім того,  ОСОБА_2 страждає чисельними тяжкими захворюваннями,  які пов'язані з проходженням військової служби,  і лікарсько-експертною комісією МНС України його визнано непридатним до військової служби зі зняттям із військового обліку. До того ж,  на даний час вирішується питання про встановлення йому другої групи інвалідності.

Враховуючи всі вищевикладені обставини та стан здоров'я ОСОБА_2,  військовий суд приходить до переконання про недоцільність відбуття ним реального позбавлення волі,  а тому вважає необхідним застосувати відносно нього  ст.  75 КК України,  тобто звільнити його від відбування покарання з випробовуванням,  і,  крім того,  не позбавляти його військового звання офіцера.

На підставі викладеного та керуючись  ст.   ст.  321 - 324,  327,  330,  331,  332 та 339 КПК України,  військовий апеляційний суд регіону

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  368,  ч. 2 КК України,  на підставі якої позбавити його волі строком на п'ять років та із застосуванням  ст.  69 КК України не призначати йому додаткових покарань,  що передбачені в санкції ч. 2  ст.  368 КК України,  а саме не застосовувати до нього конфіскації майна і не позбавляти його права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

У відповідності до  ст.  75 КК України,  звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання з випробовуванням,  встановивши іспитовий строк два роки. Вирок в частині призначеного ОСОБА_2 покарання у виконання не приводити,  якщо він протягом визначеного йому іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі  ст.  76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи,  а також періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 - підписку про невиїзд -скасувати після набрання вироком законної сили.

Речові докази у справі: відеокасети „SONY" Е 240 SQ EMTEC 2F NE,  „BASF" E 260 EQ,  „SONY" Е 300 ТА 6032207,  „BASF" SE 240 FB,  „LG" E 240S и36і5221,  які зберігаються при справі; аркуш паперу білого кольору з записами заборгованості ОСОБА_4,  бланк відповідей ОСОБА_10.,  рапорт ОСОБА_10.,  автобіографія ОСОБА_10.,  заява ОСОБА_17 на ім'я ОСОБА_2,  рапорт ОСОБА_19  на ім'я ОСОБА_2,  відомість здачі диференційованого заліку з розвідувальної підготовки студентами 822 взводу,  заліково-екзаменаційні відомості 822 взводу від 3,  7 та 10 вересня 2005 року,  які містяться в матеріалах справи,  -зберігати при справі.

Накладений арешт на майно ОСОБА_2,  а саме на його автомобіль ВАЗ 21104,  державний НОМЕР_1,  стіл кухонний вартістю 100 гривень,  софу вітчизняного виробництва вартістю 400 гривень та два крісла розкладних загальною вартістю 200 гривень - зняти після набрання вироком чинності.

Судові витрати у справі,  пов'язані з викликом в судове засідання свідка ОСОБА_4,  в сумі 215 гривень 30 копійок та пов'язані з проведенням під час досудового слідства товарознавчої експертизи загальної ринкової вартості матеріальних цінностей,  придбаних військовою кафедрою КНУБіА за рахунок спонсорських внесків,  в

сумі 435 гривень 84 копійки,  а всього в сумі 651 (шістсот п'ятдесят одна) гривня 14 копійок - стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Судові ж витрати,  пов'язані з проведенням під час досудового слідства судової експертизи відеозвукозапису,  в сумі 5018 гривень - віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений та на нього внесено подання в касаційному порядку до Верховного Суду України через військовий апеляційний суд Центрального регіону України протягом одного місяця з часу його проголошення.