УХВАЛА
№ 10-8-2007
14 червня 2007 року. м. Київ
Військовий апеляційний суд Центрального регіону України у складі : головуючого -полковника юстиції ГОВОРУХИ В.І., суддів - полковника юстиції Димарецького В.М. та підполковника юстиції Лашевича В.М. , при секретарі ЗІНЧЕНКО Т.М. , за участю старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України ДОВГАНЯ І.М. , обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката ОСОБА_2розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України ДОВГАНЯ І.М. на постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 7 червня 2007 року,
ВСТАНОВИВ:
7 червня 2007 року військовий місцевий суд Київського гарнізону, розглянув подання
слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України МЕЛЬНИКА О.М. ,
узгоджене із заступником Генерального прокурора України КУЗЬМІНИМ P.P., про обрання
стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 364, ч. 2 ст.
366, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 27 і ст. 353 КК України, запобіжного заходу у вигляді
взяття під варту і виніс постанову про відмову в задоволенні вказаного подання.
Не погоджуючись з рішенням суду в зазначеній частині, прокурор подав апеляцію, в якій просить постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 7 червня 2007 року скасувати та направити подання на новий судовий розгляд.
8 обґрунтування апеляції старший прокурор вказує, що обвинувачення ОСОБА_1 у
вчиненні цілого ряду злочинів, в тому числі і злочинів за які передбачено покарання
строком більше трьох років, підтверджується зібраними у справі доказами - показаннями
свідків, висновками експертів, вилученими документами та іншими матеріалами справи, що
на його думку є достатніми підставами для застосування відносно обвинуваченого
запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Крім того, апелянт вказує на те, що приймаючи необгрунтоване, в порушення норм кримінально-процесуального законодавства, рішення, суд, не навівши у постанові жодних даних щодо систематичного ухилення ОСОБА_1 від досудового слідства і суду і, не давши, цьому належної оцінки, послався в рішенні лише на те, що ОСОБА_1 має ряд захворювань, неодноразово допитувався слідчим та має місце роботи, що на його утриманні знаходиться малолітня дитина, а також, що ОСОБА_1 відсторонений від посади, має належну поведінку і виконання ним своїх процесуальних обов'язків, які випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України може бути забезпечено менш суворими запобіжними заходами, які передбачені законом, ніж утримання під вартою. При цьому судом не враховано, що запобіжний захід повинен бути застосований не після вчинення певних протиправних дій, а з метою запобігти спробам ухилитися від слідства, перешкодити встановленню істини по справі та забезпеченню виконання процесуальних рішень.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора в підтримку апеляції, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката ОСОБА_2, які вважають постанову законною та обгрунтованою, а також перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляції,
військовий апеляційний суд Центрального регіону приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається із судового рішення та наданих матеріалів, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, обіймаючи посаду старшого слідчого слідчого управління Служби безпеки України та, будучи наділеним повноваженнями представника влади, в період з 11 вересня 2004 року по 26 травня 2005 року, умисно, в інтересах третіх осіб, використовував своє службове становище працівника правоохоронного органу, всупереч інтересам служби, зловживав владою, фальсифікував окремі процесуальні документи по кримінальній справі , виносив незаконні постанови, чим дискредитував правоохоронний орган - Службу безпеки України, спричинивши своїми протиправними діями державі матеріальні збитки та істотну шкоду, що призвело до тяжких наслідків, а також вчинив підбурювання до підроблення документа та присвоєння звання службової особи. Досудове слідство за даними обставинами триває уже більше року.
Разом з цим, судом встановлено, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, одружений, на його утриманні знаходиться малолітня дитина. Дані про те, що ОСОБА_1 може ухилитися від слідства та суду чи перешкоджати встановленню істини в справі - відсутні.
За викладених обставин, та враховуючи, що суд 1-ї інстанції при прийнятті рішення про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повно та всебічно перевірив надані прокуратурою матеріали, належним чином мотивував прийняте рішення, суд регіону приходить до висновку, що нема достатніх підстав для скасування рішення місцевого суду у зв'язку з чим апеляція підлягає відхиленню.
Крім того, дане рішення суду 1-ї інстанції не є перешкодою органу досудового слідства при виявленні достатніх підстав повторно звернутися з поданням до суду про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362, 366, 377 і 382 КПК України, військовий апеляційний суд Центрального регіону,
УХВАЛИВ:
Постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 7 червня 2007 року в частині відмови у задоволенні подання слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України МЕЛЬНИКА О.М. про обрання стосовно ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - залишити без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення.