Справа № 129/4040/24

Провадження № 2-з/135/1/25

У Х В А Л А

іменем України

14.02.2025                                                     м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Нікандрова С.О., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Катрича Павла Степановича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці позивача, - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, завданої ремонтом квартири, -

В С Т А Н О В И В:

24.12.2024 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Катрич Павло Степанович, звернувся до Гайсинського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці позивача, - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, завданої ремонтом квартири, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 13 160 грн у відшкодування завданої позивачу матеріальної шкоди, та 10 000 грн моральної шкоди.

Одночасно з позовною заявою від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Катрича Павла Степановича надійшла заява про забезпечення позову, у якій представник позивача просить заборонити ОСОБА_2 проведення робіт з ремонту (реконструкції) та переплануванні житлових приміщень в квартирі АДРЕСА_1 , яка є суміжною із квартирою ОСОБА_1 за АДРЕСА_2 .

Заява обґрунтована тим, що позивач ОСОБА_1 та треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_3 . По сусідству з ними у цьому ж житловому будинку у квартирі АДРЕСА_4 проживає ОСОБА_2 , який має у власності 23/100 частки житлового будинку. Крім того, ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_5 у цьому ж будинку частину житлового будинку, яка умовно визначена, як квартира АДРЕСА_5 , що становить 1/5 житлового будинку, яка має із квартирою позивача спільну стіну в місці розташування кухні та ванної кімнати позивача.

Починаючи з липня 2024 і по даний час ОСОБА_2 проводить капітальний ремонт (реконструкцію) в квартирі АДРЕСА_5 , в тому числі демонтаж в ній підлоги та фундаменту в приміщення, яке з`єднано однією стіною з кухнею та ванною кімнатою позивача. Внаслідок таких дій ОСОБА_2 у позивача почала просідати стані кухні та ванної кімнати, стіна в кухні почала тріскатися, почала відставати та осипатися кахельна плитка тощо, що підтверджується актом Гайсинської міської ради від 06.11.2024 та фотоматеріалами.

На даний час капітальний ремонт (реконструкція) житлового приміщення ОСОБА_2 продовжується. На зауваження заявника, щодо порушення правил будівництва та наявність негативних наслідків цього для заявника, ОСОБА_2 не реагує.

Вищевказані дії ОСОБА_2 щодо подальшого капітального ремонту (реконструкції) можуть ускладнити, а також зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених та оспорюваних прав позивача, як співвласника житлового будинку, якщо їх не заборонити.

Згідно вимог ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову судом здійснено без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи і надані на підтвердження викладених у заяві обставин докази, доходить висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені у ч.1 ст.150 ЦПК України, серед яких зокрема, накладення арешту на майно, що належить відповідачу.

Відповідно до вимог ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (відповідачів), щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

По суті забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у випадку задоволених вимог позивача (заявника).

Забезпечення позову спрямовано, перш за все, проти несумлінних дій відповідача (відповідачів), які можуть сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Вказане відповідає правовому висновку висловленому Верховним Судом 25.09.2019 у справі №320/3560/18.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, які виникли між сторонами, зміст заявлених позивачем позовних вимог, розглянувши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, щообраний позивачем вид забезпечення позову у вигляді заборони проведення робіт з ремонту (реконструкції) та перепланування житлових приміщень квартири є неспівмірним із заявленими позовними вимогами про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, відсутній зв`язок між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, а також відсутні підстави вважати, що невжиття заходів із забезпечення позовних вимог може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його задоволення, отже заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 149-153, 157, 197, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Катрича Павла Степановича про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О.Нікандрова