МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001,

тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2025 р. Справа №370/3268/24

Провадження № 2/370/1326/24

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сініциної О.С.,

із секретарем судового засідання – Гребінською Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Макарів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Макарівського районного суду Київської області з позовом до Макарівської селищної ради про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати – ОСОБА_2 , яка до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживала позивач ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за законом, до складу якої, увійшла земельна частка (пай) розміром 2,32 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія КВ № 0210072, виданого як члену колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Темп» Небелицька сільська рада Макарівського району Київської області на підставі рішення Макарівської РДА від 30 грудня 1996 року № 557.

Оскільки позивач проживала разом із спадкодавцем, тому є такою, що фактично вступив в управління та володіння спадковим майном після її смерті.

Однак, у зв`язку із втратою зазначеного сертифікату на вказану земельну частку (пай), приватний нотаріус надав роз`яснення щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на зазначене майно та рекомендував звернутися до суду.

Суд ухвалою від 11 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 16 січня 2025 року. Встановив відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Суд ухвалою від 16 січня 2025 року закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 04 лютого 2025 року.

Від представника позивача адвоката Богданчук О.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та представника, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити у повному обсязі.

Відповідач подавав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з наведеним суд відповідно до частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив таке.

Позивач є дочкою ОСОБА_3 , відомості про батька не вказані, що підтверджується Свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , виданого Небелицькою сільською радою Макарівського району Київської області від 31 березня 1964 року, актовий запис № 7.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 27 квітня 2011 року, актовий запис № 3.

ОСОБА_2 до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (довідка Макарівської селищної ради від 07 жовтня 2024 року

№ 168).

Як вбачається з довідки Макарівської селищної ради від 07 жовтня 2024 року

№ 168, разом з ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тобто, єдиним спадкоємцем за законом щодо майна померлої ОСОБА_4 є її донька – позивач ОСОБА_1 , яка належить до першої черги спадкоємців за законом.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за законом, до складу якої, увійшла земельна частка (пай) у розмірі 2,32 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, який належав їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) (Сертифікат на право на земельну частку пай серії КВ № 0210114 від 03 березня 1997 року за реєстровим № 0112 від 02 липня 1997 року).

Зі змісту довідки старости Небелицького старостинського округу від 07 жовтня 2024 року № 164 встановлено, що земельна ділянка (пай), яка належала ОСОБА_5 , розташована в АДРЕСА_2 , площею 2,26 га.

Позивач 19 жовтня 2024 року звернулася до приватного нотаріуса з метою оформлення спадкових прав на право на земельну частику (пай), яка належала її матері.

Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Середюк О.П. відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначене майно, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на спадкове майно (лист приватного нотаріуса Середюка О.П. від 19 жовтня 2024 року № 315/01-16).

Факт втрати зазначеного сертифікату на земельну частку (пай) підтверджується оголошенням в газеті «Макарівські вісті» від 01 листопада 2024 року № 44.

Відповідно до статей 1216–1218 Цивільного кодексу України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із статтею 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням (частини перша, друга статті 1268 Цивільного кодексу України).

Частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За частиною першою статті 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (частина перша статті 1297 Цивільного кодексу України).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Статтею 392 Цивільного кодекс України регламентовано, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання, у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Ураховуючи встановлені судом обставини справи, що ОСОБА_1  єтакою, що прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак через втрату правовстановлюючого документу, у встановленому законом порядку, позбавлена можливості отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому їх необхідно задовольнити у повному обсязі.

Судові витрати з відповідача не стягуються за клопотання позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 247, 259, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на земельну частку (пай), відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія КВ № 0210114, Сертифікат на право на земельну частку (пай) видано громадянину України – члену колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Темп» Небелицька сільська рада Макарівського району Київської області, ОСОБА_5 , на підставі рішення Макарівської РДА від 30 грудня 1996 року № 557 в тому, що йому належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Темп» розміром 2,32 в умовних кадастрових гектарах без визнання меж цієї частки в натурі (на місцевості), виданого «3» березня 1997 року. Сертифікат зареєстровано «2» липня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 0112.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося – з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тест рішення складений 14 лютого 2025 року.

Суддя О.С. Сініцина