Справа № 22ц-3200/07                     Головуючий у суді 1 інстанції: Ткаченко Н.Ю.

Категорія    21                                    Доповідач: Перцова В.А.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 червня 2007 року            Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Перцової В.А.

Суддів:                                        Козлова СП., Можелянської З.М.

При секретарі:                            Панченко Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка про перерахунок щомісячних страхових виплат, -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Тернівського міського суду від 18 грудня 2006 року, яким задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до нього про перерахунок щомісячних страхових виплат і стягнуто з нього на користь позивача недоплату по щомісячним страховим виплатам за період з 1 березня 2002 року по 30 листопада 2006 року - 10 665 грн. 59 коп., зобов'язано його проводити позивачу виплати страхових сум у розмірі 1622 грн. 90 коп. щомісячно, починаючи з 1 грудня 2006 року з перерахуванням згідно ч. 2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду не відповідає вимогам норм матеріального права щодо визначення та застосування при перерахунку сум щомісячної страхової виплати коефіцієнту зростання середньої заробітної плати в галузях національної економіки, суд не врахував всі обставини та існуючу судову практику з даної категорії справ, не застосував строк позовної давності.

При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що у зв'язку із встановленою стійкою втратою професійної працездатності позивачу відповідач з 2001 року сплачує йому щомісячні страхові виплати. При цьому, проводячи щорічний перерахунок цих виплат на підставі ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" згідно вимог якої перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки , відповідач з 2002 року застосовував коефіцієнти росту середньої заробітної плати в галузях національної економіки зазначені в постановах правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а не за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, як вказано у цій нормі закону. У зв'язку з цим за період з 1 березня 2002 року по 30 листопада 2006 року позивачу було не донараховано і не виплачено 10 665 грн. 59 коп. і неправильно встановлено розмір щомісячних платежів, які підлягають сплаті в подальшому.

Оскільки, постанови правлінням Фонду були прийняті на порушення вимог ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку   на  виробництві   та   професійного   захворювання,   які   спричинили   втрату

працездатності" щодо його повноважень, апеляційний суд вважає, що міський суд обґрунтовано не прийняв їх до уваги, провів перерахунок відповідно до вимог ст. 29 зазначеного закону згідно із даними Держкомстату України та задовольнив позовні вимоги.

Доводи в апеляційній скарзі відповідача про невідповідність рішення суду вимогам норм матеріального права є безпідставними. Доповнення до ст. 17 вищезазначеного Закону про те, що рішення правління Фонду, які мають нормативний характер і стосуються прав та обов'язків страхувальників і застрахованих осіб, підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому для реєстрації нормативно-правових актів органів виконавчої влади внесені Законом України від 23 лютого 2007 року. Постанови правління Фонду щодо спірних коефіцієнтів раніше в установленому законом порядку не реєструвались; постановою Київського апеляційного господарського суду від 8 травня 2005 року постанови правління Фонду № 15 від 14 березня 2002 року та № 3 від 4 березня 2003 року з цього питання були визнані незаконними.

Те, що при цьому апеляційний суд не зобов'язав Фонд провести перерахування уже виплачених щомісячних страхових сум і те, що раніше суди приймали інші рішення не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду по даній справі.

Щодо доводів про незастосування судом строку позовної давності, то міський суд правильно виходив із вимог ст. 40 вищеназваного закону про те, що в разі , якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплачено суму страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку. Крім того, в судовому засіданні представник відповідача про необхідність застосування строку позовної давності не заявляв.

Тому, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача відхилити, в рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка відхилити.

Рішення Тернівського міського суду від 18 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.