Справа № 202/11934/24

Провадження № 1-кс/202/963/2025

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

12 лютого 2025 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора групи прокурорів – прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 ,

власника майна – ОСОБА_4 ,

представника власника майна – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024046640000402 від 14.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся прокурор Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області  ОСОБА_3 з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12024046640000402 від 14.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206 КК України.

Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 04 лютого 2025 року.

Відповідно до матеріалів клопотання, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а саме в умисному легкому тілесному ушкодженні, кваліфікуються за ч.1 ст.125 КК України.        

За сукупністю кримінальних правопорушень, умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразилися у протидії законній господарській діяльності, тобто захоплення цілісного майнового комплексу, незаконне припиненні діяльності на цьому об`єкті та обмеження доступу до нього, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, що заподіяла велику шкоду, та в умисному легкому тілесному ушкодженні. кваліфікуються за ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 206 КК України.

30.01.2025 прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, включеним до групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська проведено обшук квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон Xiaomi Readmi 9A, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 .

Вищевказаний виявлений та вилучений мобільний телефон, згідно ст.ст. 98, 100 КПК України визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Підставами для звернення з вказаним клопотання та відповідно накладенням арешту на тимчасово вилучене під час обшуку майно, є:

- визнання вилученого мобільного телефону Xiaomi Readmi 9A, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , речовим доказом у кримінальному провадженні;

- конфіскація майна як вид покарання, оскільки санкцією ч.3 ст. 206 КК України, яка інкримінується ОСОБА_4 прямо передбачена обов`язкова конфіскація майна особи;

- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), оскільки в рамках даного кримінального провадження представником потерпілого ТОВ «Система аптек «Лінда-Фарм» ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про стягнення з них у солідарному порядку шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення у сумі 2 198 506,27 грн.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів та з метою забезпечення цивільного позову представника потерпілого ТОВ «Система аптек «Лінда-Фарм», а також забезпечення конфіскації майна як виду передбаченого санкцією статті покарання, виникла необхідність у вжитті заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на вилучений під час обшуку мобільний телефон Xiaomi Readmi 9A, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , у вигляді позбавлення права на користування, відчуження та розпорядження ним.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні. Слідчому судді надав пояснення аналогічні тим, що викладені в клопотанні.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні надала письмові заперечення на клопотання про арешт майна, відповідно до яких просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вилучений під час обшуку мобільний телефон та повернути його ОСОБА_4 , посилаючись на безпідставність його вилучення, та невідповідність його критеріям визначеним ст. 98 КПК України.

Власник майна ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку свого представника та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, власника майна, представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання та долучені до них документи, дійшов наступного висновку.

СВ Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024046640000402 від 14.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області та Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, за приписами статті 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з ч. 6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що в ході досудового розслідування встановлено, що до вищевказаного кримінального правопорушення причетний громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2025 року, за наслідками розгляду клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення обшуку, в рамках кримінального провадження за № 12024046640000402 від 14.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206 КК України, надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання майна, здобутого у результаті його вчинення.

30 січня 2025 року на виконання ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2025 року про надання дозволу на проведення обшуку, було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон Xiaomi Readmi 9A, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 .

       Постановою прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_9 від 30 січня 2025 року виявлене та вилучене майно під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024046640000402 від 14.06.2024 року.

30 січня 2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 3 ст. 206 КК України, а саме у протидії законній господарській діяльності, тобто захоплення цілісного майнового комплексу, незаконному припиненні діяльності на цьому об`єкті та обмеження доступу до нього, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, що заподіяла велику шкоду; ч. 1 ст. 125 КК України, тобто в умисному легкому тілесному ушкодженні.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосованозапобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 30 березня 2025 року включно.

Санкція ч. 3 ст. 206 КК України, за якою зокрема проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024046640000402 від 14.06.2024 року та, відповідно, у вчиненні якої підозрюється ОСОБА_4 , передбачає конфіскацію майна.

Потерпілим у кримінальному провадженні №12024046640000402 від 14.06.2024 року визнано ТОВ «Система аптек «Лінда-Фарм», представником якого, ОСОБА_6 , заявлено цивільний позов до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 на суму  2 198 506,27 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання прокурора про арешт майна скеровано до суду засобами поштового зв`язку суду 31 січня 2025 року, що свідчить про дотримання строків, передбачених ч. 5 ст.171 КПК України.

Згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя доходить висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється зокрема у вчиненні злочину за яке передбачене обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, в подальшому може перешкоджати кримінальному провадженні, в рамках якого заявлено цивільних позов до ОСОБА_10 , шляхом відчуження та розпорядження належного йому майна, яке може бути конфісковане.

Враховуючи наведене, клопотання прокурора необхідно задовольнити та з метою забезпечення збереження майна та можливої конфіскації майна, як виду покарання, та забезпечення цивільного позову, заявленого представником потерпілого в рамках кримінального провадження, накласти арешт на майно, шляхом позбавлення права на користування, відчуження та розпорядження, вилучене 30.01.2025 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024046640000402 від 14.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206 КК України – задовольнити.

Накласти арешт на майно, шляхом позбавлення права на користування, відчуження та розпорядження, вилучене 30.01.2025 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на мобільний телефон Xiaomi Readmi 9A, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 .

Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

       Слідчий суддя ОСОБА_1