Справа № 202/11934/24

Провадження № 1-кс/202/957/2025

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

11 лютого 2025 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора групи прокурорів – прокурора Центральної окружної прокуратури

м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 ,

власника майна – ОСОБА_4 ,

представника власника майна – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024046640000402 від 14.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся прокурор Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області  ОСОБА_3 з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12024046640000402 від 14.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206 КК України.

Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 04 лютого 2025 року.

Відповідно до матеріалів клопотання, під час досудового розслідування встановлено, що невстановлена особа 03.05.2024, перебуваючи за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, поряд з буд. 57, спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_6 , окрім того, невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, перебуваючи за адресою м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, буд. 57, в період часу з 03.05.2024 по 29.05.2024 проникнувши до приміщення аптеки ТОВ «Система аптек «Лінда Фарм», в умовах воєнного стану викрали наявні в ній товари - лікарські вироби, а також необоротні активи господарського товариства, чим спричинили ТОВ "Система аптек "Лінда Фарм" матеріальну шкоду, розмір якої встановлюється, окрім того невстановлені особи, діючи в умовах воєнного стану, шляхом обману, під приводом укладання договору суборенди та обіцянкою подальшого надання доступу до орендованого приміщення, 07.05.2024 заволоділи грошовими коштами ТОВ «Система аптек «Лінда-фарм» у розмірі 400 000 грн., таким чином завдавши товариству шкоди у великих розмірах. Окрім того, невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи за адресою м.Дніпро, пр. Д.Яворницького, буд. 57, з 03.05.2024, з погрозою насильства, пошкодження та знищення майна, захопили приміщення аптеки ТОВ «Система аптек «Лінда-фарм» з наявним у ньому майном та незаконно припинили діяльність зазначеної аптеки, заборонивши доступ до неї, таким чином протидіяли законній господарській діяльності товариства, спричинивши велику шкоду.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у вказаному приміщенні, доступу до якого позбавлено ТОВ «Система Аптек «Лінда Фарм» зберігалося майно товариства, а саме товари - лікарські та медичні вироби, необоротні активи та грошові кошти в касі, відповідно до Інвентаризаційних описів від 29.05.2024, вартість викрадених товарів аптеки складає 1772971,28 грн., вартість викрадених необоротних активів аптеки становить 417816,72 грн., викрадених грошових коштів, що перебували в касі аптеки – 7718,27 грн.

30.01.2025 в межах кримінального провадження №12022046640000402 від 14.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206 КК України, громадянину ОСОБА_7 повідомлено про підозру за ч.1 ст.125, ч.3 ст.206 КК України, громадянам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 206 КК України.

30.01.2025 прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, включеного до групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська проведено обшук за адресою місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон Samsung S21 ULTRA imei1 (слот 1) НОМЕР_1 , imei1 (слот 2) НОМЕР_2 з сім картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який опечатано та поміщено до пакету.

Вищевказані виявлені та вилучені речі, згідно ст.ст. 98, 100 КПК України визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Як вбачається зі змісту повідомленої підозри за ч.3 ст.206 ККУ, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , деякими з кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення, у якому вони підозрюються є вчинення його групою осіб, окрім того, будь-яким особам за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст.190 ККУ на даний час не повідомлялося. Тобто, на теперішній час органами досудового розслідування злочинну діяльність невстановлених осіб викрито не в повній мірі, повідомлено про підозру не за всіма фактами скоєних кримінальних правопорушень, здійснюється збір доказів.

В свою чергу, під час досудового розслідування здобуто відомості про можливу причетність особи-володільця майна до кримінальних правопорушень, сукупність яких стали підставою для надання дозволу на проведення обшуку. Таким чином, з метою виконання обов`язку з доказування, передбаченого ст.91-92 КПК України, у досудового розслідування наявна об`єктивна необхідність дослідження вилученого майна, на предмет наявності у ньому відомостей, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема відомостей про можливе контактування ОСОБА_4 з підозрюваними, наявності відомостей про попереднє обговорення та планування підозрюваними та іншими причетними особами своїх протиправних дій та намірів, наявності фото/відеозаписів події, листування щодо ще не відомих досудовому слідству обставин вчинення кримінальних правопорушень тощо.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, виникла необхідність у вжитті заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на вилучені під час обшуку мобільний телефон Samsung S21 ULTRA imei1 (слот 1) НОМЕР_1 , imei1 (слот 2) НОМЕР_2 з сім картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , у вигляді позбавлення права на користування, відчуження та розпорядження ними.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні. Слідчому судді надав пояснення аналогічні тим, що викладені в клопотанні.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні надала письмові заперечення на клопотання про арешт майна, відповідно до яких просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно та повернути його власнику ОСОБА_4 , посилаючись на безпідставність його вилучення, та невідповідність його критеріям визначеним ст. 98 КПК України. Звернула увагу, що ОСОБА_4 не є підозрюваним та відсутні докази щодо його спілкування з підозрюваними у кримінальному провадженні.

Власник майна ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку свого представника та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, власника майна, представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання та долучені до них документи, дійшов наступного висновку.

СВ Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024046640000402 від 14.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області та Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено в судовому засіданні, в рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2025 року, за наслідками розгляду клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення обшуку, в рамках кримінального провадження за № 12024046640000402 від 14.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206 КК України, надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання майна, здобутого у результаті його вчинення.

30 січня 2025 року на виконання ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2025 року про надання дозволу на проведення обшуку, було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон Samsung S21 ULTRA imei1 (слот 1) НОМЕР_1 , imei1 (слот 2) НОМЕР_2 з сім картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

       Постановою прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_10 від 30 січня 2025 року вилучений 30.01.2025 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024046640000402 від 14.06.2024 року.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання прокурора про арешт майна скеровано до суду засобами поштового зв`язку суду 31 січня 2025 року, що свідчить про дотримання строків, передбачених ч. 5 ст.171 КПК України.

Згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

За приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт мобільного телефону, який було вилучено в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , який є третьою особою у кримінальному провадженні, слідчий суддя зважає, що стороною кримінального провадження не доведено необхідність накладення арешту в рамках кримінального провадження, оскільки прокурором жодним належним доказом не доведено, що зазначений мобільний телефон містить сліди злочину, та відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а тому причина для подальшого арешту майна відсутня та клопотання прокурора про арешт майна не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024046640000402 від 14.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206 КК України – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

       Слідчий суддя ОСОБА_1