Справа № 2-а-463/08
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«27» лютого 2008 року м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі :
судді - Спірідонова М.О.
за участю секретаря - Свіргун О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний в приміщенні суду позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області та Державної податкової адміністрації у Харківській області про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.06.2007 року № 0001222310 та № 0001212310 та визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до адміністративного суд з позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області та Державної податкової адміністрації у Харківській області в якому просив суд скасувати рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування фінансових санкцій до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1№ 0001222310 від 27.06.2007 року у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.; скасувати рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій до фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1№ 0001212310 від 27.06.2007 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 836,25 грн та визнати дії ДПА у Харківській області, щодо проведення 12 червня 2007 року планової виїзної перевірки з метою здійснення контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1- незаконними.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 12 червня 2007 року посадовими особами Державної податкової адміністрації у Харківській області складено акт перевірки, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на бланку № 009829 стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
На підставі Акту перевірки керівником Ізюмської ОДПІ винесено та направлено на адресу ОСОБА_1 рішення про застосування фінансових санкцій від 27.06.2007 р. № 0001212310 та № 0001222310, якими визначено суму фінансових санкцій у розмірі 2876,25 грн., у тому числі 340,00 грн. - за невиконання щоденного дуку фіскальних звітних чеків за 10.05.07, 28.05.07, 10.06.07; 836,25 грн. - фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (167,25 грн. х 5); та 1700,00 грн. -за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.
Як зазначив представник позивача, прийняті Ізюмською ОДПІ рішення є неправомірними та такими, що суперечать чинному законодавству, виходячи із наступного.
1. Так, в рішенні про застосування штрафних санкцій від 27.06.07 № 0001212310 зазначається, що актом перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 п. 13 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі -Закон), а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) у розмірі 167,25 грн. Таке твердження не відповідає дійсності а є перекручуванням фактів з боку посадових осіб, що проводили перевірку.
В кафе-барі "Едем", розташованому за адресою: м. Ізюм, вул. Київська, 9, де проводилась перевірка посадовими особами державної податкової служби, одночасно здійснюють діяльність два підприємця - ФОП ОСОБА_2з видом діяльності громадське харчування та ФОП ОСОБА_1з видом діяльності роздрібна торгівля алкогольними виробами. При складанні акту перевірки податкові ревізори помилково врахували готівкові кошти як ФОП ОСОБА_2 у сумі 74,75 грн., так і ФОП ОСОБА_1 у сумі 104,50 грн., де в тому числі безпідставно відобразили кошти у сумі 92,50 грн., які підприємець вилучив з каси для проведення розрахунків із постачальниками, попередньо зробивши фіскальний звіт (Z-звіт). Тобто сума коштів у розмірі 167,25 грн., на яку нібито "виявлено невідповідність", насамперед складається із коштів 74,75 грн., що належать іншому підприємцю ОСОБА_2, яка здійснює розрахунки без застосування РРО (свідоцтво про сплату єдиного податку від 31.12.2004 р. із строком дії до 31.12.2007 р.), та з коштів в розмірі 92,50 грн., які були вже вилучені із каси за Z-звітом до часу проведення перевірки в порядку, передбаченому п. 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614. Бухгалтером ФОП ОСОБА_1 надавались відповідні пояснення та документи, але вони не були взяті до уваги перевіряючими.
Згідно ст. 2 Закону місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти.
Крім цього представник позивача зазначив, що у кафе-барі "Едем" розрахункові операції провадять два підприємця, тому є наявними два місця проведення розрахунків - із використанням реєстратора розрахункових операцій (ФОП ОСОБА_1), а саме: МІNI 500.02 МЕ, який по своїй конструкції не має виділеної відокремленої каси; та без застосування реєстратора розрахункових операцій (ФОП ОСОБА_2). Однак, податкові інспектора, проводячи ревізію грошових коштів під час складання акту перевірки ФОП ОСОБА_1, не встановили місця проведення розрахунків ФОП ОСОБА_1, тобто місця, де зберігаються кошти, отримані підприємцем за реалізований товар, а порахували всі грошові кошти, що зберігались в різних місцях стійки бару та належали різним суб'єктам підприємницької діяльності.
Таким чином як вказав представник позивача, висновки Ізюмської ОДПІ про порушення ФОП ОСОБА_1 п. 13 ст. З Закону та застосування до нього фінансової санкції в порядку, передбаченому ст. 22 Закону, розміром 836,25 грн. - є неправомірними.
Також представник позивача зазначив, що рішення про застосування фінансових санкцій від 27.06.07 № 000122310 прийнято Ізюмською ОДПІ з перевищенням компетенції, передбаченої чинними законами України. Так, державні податкові органи маю право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України (п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").
Приймаючи рішення, що оскаржується , начальник Ізюмської ОДПІ посилається та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту тилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", норми ї передбачають відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності у вигляді штрафів у разі: зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими :арками акцизного збору.
Представник позивача зазначив, що акт перевірки від 12.06.2007 р. не містить належного ствердження реалізації ФОП ОСОБА_1 при здійсненні підприємницької діяльності алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка, тим більш їх збереження чи транспортування. В акті перевірки посадовими особами державної податкової служби не зафіксованого та документально не відображено жодного факту реалізації (продажу) будь-якого виду із зазначених ними алкогольних напоїв.
У відповідності до ч. 4 ст. 17 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлює, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, а не органами державної податкової служби.
Також представник позивача зазначив, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів і розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі по тексту - Закон про РРО) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької (діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону про РРО здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Пункт 2 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (далі по тексту - Закон) визначає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. В свою чергу стаття 16 Закону про РРО передбачає, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію Закону про РРО. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Порядок проведення планових перевірок органами державної податкової служби передбачено виключно Законом. Так, ст. 11-1 Закону визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок, де, зокрема, передбачено, що право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Більш того, згідно ст. 11-2 Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.
Посадовими особами органу державної податкової служби не було надіслано ФОП ОСОБА_1 письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення проведення, планової виїзної перевірки, також не було вручено ФОП ОСОБА_1 в день проведення перевірки й направлення на перевірку. Таким чином Державною податковою адміністрацією у Харківській області порушено законодавчо встановлений порядок проведення планових виїздних перевірок, який встановлено ст.ст. 15, 16 Закону про РРО і ст.ст. 11-1, 11-2 Закону, та порушені права суб'єкта підприємницької діяльності, гарантовані ст. 19 Конституції України та ст. 19 Господарського кодексу України.
Виходячи з вище викладеного представник позивача вказав, що вважає, що винесення Ізюмською ОДПІ рішення про застосування фінансових санкцій є насамперед перевищення органом державної податкової служби своїх повноважень та просив суд скасувати вищевказані рішення Ізюмською ОДПІ.
Представник першого відповідача в судове засідання з'явився та з позовом не погодився у повному обсязі вказавши, що оскаржене рішення про застосування штрафних (фінансових)санкцій винесено у відповідності до вимог діючого законодавства та підстав скасовувати його не має. Просив суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.
Представник другого відповідача в судове засідання з'явився та підтримав позицію першого відповідача.
Судом встановлено, що працівниками ДПА у Харківській області була проведена перевірка, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу ФОП ОСОБА_1 За результатами перевірки було складено акт від 12.06.2007р. № 20404297/2310 , який надіслано до Ізюмської ОДПІ листом ДПА у Харківській області від 14.06.2007р. № 8011/7/23-111 (в Ізюмській ОДПІ зареєстровано 18.06.2007р., вх. № 3237/8).
Згідно акту встановлено порушення ФОП ОСОБА_1, а саме : не забезпечено щоденне друкування фіскального звітного чеку за 10.05.07р., 28.05.07р., 10.06.07р., ф/с- 340 грн.; Невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів зазначеній в денному звіті РРО на суму 167,25 грн., ф/с - 836,25 грн.; зберігання та реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка, ф/с - 1700 грн..
На підставі акту перевірки від 12.06.2007р. № 20404297/2310 Ізюмською ОДПІ у Харківській області були прийняти податкові повідомлення-рішення рішення про застосування фінансових санкцій від 27.06.2007 р. № 0001212310 та № 0001222310, якими визначено суму фінансових санкцій у розмірі 2876,25 грн..
Чим порушено: п.9,13 ст.З Закону України від 01.06.00р. №1776-111 "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями та п.4 ст. 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" зі змінами та доповненнями
Відповідальність за вищевказані порушення передбачена п.4 ст.17, ст.22 Закону України від 01.06.00р. №1776-111 "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями та ч.2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" зі змінами та доповненнями.
Також судом встановлено, що направлення на проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 було підписано ОСОБА_3 яка працю бухгалтером у ФОП ОСОБА_1
Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтями 8, 9 Закону України від 04.12.1990 №509-ХП "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон №509) встановлено функції, які здійснюють органи державної податкової служби, зокрема, здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Частиною 2 ст.11 Закону №509 встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Частиною 1 ст. 11 Закону №509 передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з п.2 статті 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХП "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон №509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Виходячи з аналізу вище вказаних законодавчих норм суд зазначає, що органи податкової адміністрації, до яких згідно статті 1 Закону України від 04.12.90 р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби), мають право перевіряти додержання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та дотримання порядку ведення операцій з готівкою.
Закон України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно з ч.1 ст.15 Закону №265 де законодавцем встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до частини 4 статті 16 Закону України №265 планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Таким чином, порядок проведення перевірок планових та позапланових перевірок органами державної податкової служби, визначених статтею 11-1 Закону України №509, не поширюється на порядок проведення перевірок по дотриманню вимог Закону України №256, який є спеціальним законом у питаннях застосування РРО.
Враховуючи викладене, діюче законодавство України, яке застосовується при регулюванні своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) (Закон України від 04.12.1990 №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", та інші нормативно-правові акти), застосовуються виключно в частині, неврегульованій Законом України №256.
Таким чином суд зазначає, що питання щодо застосування суб'єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій не є питаннями з оподаткування, внаслідок чого вказаними нормами не регламентуються спірні правовідносини. Питання застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом №265, який є спеціальним законом щодо спірних правовідносин.
Що стосується фактичних порушень ФОП ОСОБА_1 визначених в акті перевірки від 12.06.2007р. № 20404297/2310.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Згідно положень п. 9 ст. 3 "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Позивачем на вимогу суду не були надані щоденні фіскальні звітні чеки за 10.05.07р., 28.05.07р., 10.06.07р.
Згідно положення п. 13 ст. 3 вищевказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Як було встановлено судом під час розгляду справи в судовому засіданні, та підтверджено поясненнями свідків ОСОБА_3в касі ФОП ОСОБА_1 була невідповідність коштів яка виникла у зв'язку тим, що директор ФОП ОСОБА_1 гроші забрав з каси на свої потреби у сумі 92,50 грн., а потім повернув ці кошти до каси підприємства але бармен не встиг їх до касового апарату.
Крім цього невідповідність коштів підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_4 який пояснив, що ОСОБА_3добровільна надала кошти які належать ОСОБА_1 та в їх присутності їх прорахувала, про що було складено відповідний опис та який вона підписала.
Також у відповідності до опису наявності купюр та монет який складено ОСОБА_3 та згідно якого у касі підприємства знаходиться179,25 грн, усі гроші які були нею перераховані належать ФОП ОСОБА_1
Також невідповідність коштів на місці проведення розрахунків підтверджується даними які містяться в Х-звіті від 12.06. 207 року від 16.45 годин в касі підприємства знаходиться 12,00 грн.
Що стосується порушення позивачем п.4 ст. 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" зі змінами та доповненнями.
Суд зазначає, що позивачем під час розгляду справи не було надано доказів, спростовуючих факт знаходження в реалізація , зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору.
Крім цього поясненнями свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4 підтверджується факт знаходження в барі кафе «Едем» алкогольних напоїв без марок акцизного збору.
Що стосується посилання представника позивача на те, що в акті перевірки не міститься належного підтвердження реалізації ФОП ОСОБА_1 при здійсненні підприємницької діяльність алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразку, тим більше їх зберіганні чи транспортування суд вважає вказані посилання безпідставними та не обґрунтованими.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що рішення Ізюмської ОДПІ у Харківській області відповідає вимогам чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особі - підприємцю ОСОБА_1до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області та Державної податкової адміністрації у Харківській області про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.06.2007 року № 0001222310 та № 0001212310 та визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними-відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова у повному обсязі виготовлена 03.03.2008 року
Суддя Спірідонов М.О.