Справа № 2-170
2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07 березня 2008 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі :
головуючого - судді Приліпка В.М.
при секретарі Петренко О.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Бахмачі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за квартирною платою у сумі 2 850 грн. й спонукання до укладення договору житлового найму, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за квартирною платою у сумі 2 850 грн. й спонукання до укладення договору житлового найму.В позовній заяві вказує, що вона має у власності 1\2 частину будинку з надвірними будівлями, розташованому АДРЕСА_1. 20 квітня 2003 року відповідачі за її згодою вселилися у цій квартирі з умовою в подальшому укласти між ними договір купівлі - продажу даної квартири. Але відповідачка ОСОБА_2 не виплатила їй належну суму за будинок, і не набуваючи права на дану жилу площу, продовжує разом із сином проживати безоплатно на протязі більше 4-х років у її квартирі, незважаючи на рішення Бахмацького районного суду від 23 листопада 2006 року про їх виселення. У зв»язку з чим вона вимушена була через нотаріуса передати відповідачам заяву про безоплатне користування належною їй жилою площею і з пропозицією укладення договору житлового найму. 30.08.2006 року відповідачам нотаріусом було передано дану заяву-пропозицію. Але до даного часу відповідачі ніякої відповіді на її заяву не надали і продовжують проживати безоплатно у її квартирі. У зв»язку з чим позивачка просить стягнути з відповідачів за проживання у належній їй квартирі, що складає половину будинку із відповідною часткою надвірних будівель АДРЕСА_1, протягом 57 місяців з 20 квітня 2003 року по 20 січня 2008 року із розрахунку 50 грн. на місяць - 2850 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної душевними стражданнями, яких вона зазнала від тривалого ігнорування її прав, як власника і як особистості 500 грн.Також просить до виселення відповідачів із її квартири зобов»язати останніх укласти із нею договір житлового найму.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала свою позовну заяву і просить її задовільнити.Виклала мотиви зазначені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позову не визнав і пояснив, що дійсно в квітні 2003 року вони з його матір»ю ОСОБА_2 вселилися в квартиру АДРЕСА_1, котра на праві власності належить позивачці.В квартиру вони вселилися за згодою позивачки, так як в майбутньому домовилися укласти з нею договір-купівлі продажу.Договір найму житлового приміщення не укладався і плата за користування житлом не вносилась.В подальшому вони сплатили позивачці за квартиру 700 доларів, які позивачка забрала собі, але договір купівлі-продажу квартири укладати відмовилась. Дійсно 30 серпня 2006 року вони отримали через нотаріуса пропозицію позивачки укласти з нею договір найму житлового приміщення, але укладати його відмовились, так як вже сплатили позивачці гроші за купівлю будинку.Крім цього за час проживання в будинку вони сплачували кошти за користування електроенергією.І ніяких збитків позивачці за час проживання в будинку не завдали.Також коли вони відмовились укладати договір найму житлового приміщення з позивачкою, то остання звернулася до суду із позовною заявою про їх виселення і рішенням суду від 23 листопада 2006 року у зв»язку з їх відмовою від укладення договору його та ОСОБА_2 із будинку, котрий належить позивачці. До цього часу вони не виселились із будинку у зв»язку з тим, що маються рішення судів про відстрочку їх виселення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином.
Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 30 квітня 1998 року посвідченого Бахмацькою державною нотаріальною конторою за реєстровим номером № 1-1399 квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1.
Як встановлено в судовому засіданні, це підтвердили і сторони, що в квітні 2003 року ОСОБА_1надала в користування ОСОБА_2 і ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1.Договір найму цього житлового приміщення не укладався у зв»язку з тим, що сторони домовилися пізніше укласти договір купівлі-продажу цього будинку.Але в подальшому сторони не дійшли спільної згоди на укладення даного договору купівлі -продажу будинку і 23 серпня 2006 року ОСОБА_1через Бахмацьку державну нотаріальну контору направила адресовану відповідачці ОСОБА_2 письмову пропозицію або звільнити її квартиру, або укласти з нею у письмовій формі договір про найм цього житлового приміщення. При цьому вона зазначила, що може погодитись на тимчасове проживання відповідачів у її будинку лише за умови квартирної плати у розмірі 50 грн. на місяць. 30 серпня 2006 року відповідачі отримали дану письмову пропозицію, але відмовились від укладення даного договору найму житлового приміщення.У зв»язку з чим 18 жовтня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про виселення відповідачів із належної їй на праві власності квартири без надання іншого жилого приміщення.
Рішенням Бахмацького районного суду від 23 листопада 2006 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було виселено із квартири АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення, але рішення в частині виселення було відстрочено до 15 квітня 2007 року.
Ухвалою Бахмацького районного суду від 27 липня 2007 року рішення Бахмацького районного суду від 23 листопада 2006 року про виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із займаної квартири було відстрочено до 01 вересня 2007 року.
Ухвалою Бахмацького районного суду від 17 жовтня 2007 року рішення Бахмацького районного суду від 23 листопада 2006 року про виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із займаної квартири було відстрочено до 15 квітня 2008 року.Позивачка дані ухвали суду не оскаржувала.
Згідно ст.158 ЖК України наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення.
Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацію у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначити права і обов»язки наймодавця і наймача та інші умови найму.
Відповідно до ч.1 ст.162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
Згідно ч.4 ст.168 ЖК України ухилення від внесення квартплати є однією з достатніх підстав для виселення квартиронаймача з жилої площі.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.
Стаття 627 ЦК України вказує, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.620 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог позивачки в частині стягнення з відповідачів за проживання у належній їй квартирі АДРЕСА_1, протягом 57 місяців з 20 квітня 2003 року по 20 січня 2008 року 2850 грн. та зобов»язання останніх укласти із нею договір житлового найму до виселення не вбачається, так як встановлено в судовому засіданні, це підтвердили і сторони, що позивачка добровільно без укладення договору найму жилого приміщення вселила відповідачів у належний їй на праві власності житловий будинок. Коли ж вона запропонувала укласти договір найму жилого приміщення, то відповідачі не прийняли її пропозиції і рішенням Бахмацького районного суду від 23 листопада 2006 року відповідачі були виселені із займаного житлового приміщення, без надання іншого жилого приміщення.На даний час ОСОБА_2 і ОСОБА_3 продовжують проживати а даному будинку у зв»язку з тим, що маються рішення суду про відстрочку виконання рішення суду про їх виселення до 15 квітня 2008 року.Крім цього за час проживання у даному будинку відповідачі добровільно сплачують кошти за користування електричною енергією, інші комунальні послуги у будинку відсутні.
Також, суд вважає, що не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивачки щодо стягнення із відповідачів моральної шкоди, так як згідно ст.23 ЦК України України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров”я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала з протправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім”ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.
Керуючись ст.ст.6, 23, 317, 620, 626, 627 ЦК України, ст.ст.158, 162, 168 ЖК України, ст., ст. 10, 15, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України , суд, -
В И Р І Ш И В :
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за квартирною платою у сумі 2 850 грн. й спонукання до укладення договору житлового найму - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.Апеляційня скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя ______________