Справа № 2-1326/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

13 травня 2011 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

        головуючого судді                          - Казака С.Ю.

        при секретарі                                   - Бабка Г.Г.         

        за участю представника позивача - Малого Є.В.

        представника відповідача              - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

         Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що відповідач відповідно до кредитного договору №2600-Д від 22.10.2004 року одержала кредит в сумі 11500 грн. терміном на 12 місяців до 22.10.2005 року з виплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% річних. Доказом чого є видаткові касові ордери. В день укладення договору відповідачка зробила наступні проплати: 20 грн. –вступний членський внесок, 100 грн. –обов’язків пайовий членський внесок, 1150 грн. –внесок в додатковий капітал, цільовий внесок. Вступний членський внесок в сумі 20 грн. не повертається відповідачці, а обов’язків пайовий членський внесок в сумі 100 грн. та цільовий внесок в сумі 1150 грн. повертаються відповідачці при остаточному поверненні кредиту. Після отримання кредиту відповідачкою було здійснено такі проплати по поверненню кредиту та відсотків за користування ним:

-          06.12.2004 року: 101 грн. –сума відсотків за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні, 911 грн. –сума повернення тіла кредиту, 288 грн. –сума відсотків за користування кредитом.

-          30.12.2004 року: 43 грн. –сума відсотків за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні, 969 грн. –сума повернення тіла кредиту, 288 грн. –сума відсотків за користування кредитом.

-          28.02.2005 року: 805 грн. –сума відсотків за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні.

-          30.11.2005 року: 805 грн. сума відсотків за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні.

-          24.11.2006 року: 3000 грн. сума повернення тілу кредиту.

-          24.12.2007 року: 5445 грн. –сума відсотків за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні, 4257 грн. –сума повернення тілу кредиту, 2298 грн. –сплата відсотків за користування кредитом.

         Після цього відповідачка припинила проплати по поверненню кредиту та відсотків за користування ним. В зв’язку з цим, у неї виникла заборгованість: 1250 грн. – сума кредиту, 58950 грн. –відсотки за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні, відповідно до п.5.1 договору.

         Всього, з урахуванням повернення внеску в додатковий капітал 1150 грн. та обов’язкового пайового членського внеску 100 грн., заборгованість відповідачки складає 58950 грн., яку і просили стягнути з відповідачки, а також судові витрати по справі.

         В судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву та, посилаючись на викладені в ній підстави, просив задовольнити останню в повному обсязі.

         Представник відповідачки в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, зазначивши, що після отримання кредиту відповідачка здійснювала повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними в період з 2004 по 2007 роки. За весь час користування кредитними коштами відповідачкою була сплачена сума в розмірі 21675 грн. Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідачки за тілом кредиту складає 1250 грн., які повертаються за умовами кредитного договору, а 58950 грн. –заборгованість за відсотками за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні. Однак, при розрахунку сум заборгованості станом на 30.11.2005 року кількість днів нарахування заборгованості була безпідставно збільшена. Таким чином, розмір суми 13242 грн. не відповідає дійсності. Нарахування заборгованості за відсотками в період з 22.10.2005 року по 30.11.2005 року за ставкою кредиту (30%) не передбачена жодними умовами кредитного договору. Отже сума в розмірі 272 грн. була також безпідставна нарахована. Крім того, погашення заборгованості за кредитним договором здійснювалась всупереч умовам договору (п.5.2), відповідно до якого при здійсненні платежів боржник в першу чергу сплачує відсотки, а потім кредит. Разом з тим, позивачем сплачені відповідачкою суми в розмірі 3000 грн. та 12000 грн. були направлені на погашення кредиту з власної ініціативи. Отже розрахунок заборгованості не відповідає дійсності. Крім того, відповідальність позичальника, що передбачена п.5.1 договору представляє собою пеню, що є неустойкою, до якої застосовується строк позовної давності в один рік. В зв’язку з цим, вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності для стягнення пені та просила застосувати останній.  

         Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

         Судом встановлено, що 22.10.2004 року між сторонами було укладено кредитний договір №2600-Д, відповідно до п.1.1 якого позивач надав відповідачці кредит в сумі 11500 грн. на строк 12 місяців з 22.10.2004 року по 22.10.2005 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% річних (а.с.7).

         Згідно п.1.4 кредитного договору позичальник вносить в додатковий капітал внесок в розмірі 10% суми кредиту, який спрямовується на погашення боргу по даному кредиту при кінцевому розрахунку.

         Згідно п.3.1 вказаного кредитного договору позичальник зобов’язався повертати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом в касу позивача або на його розрахунковий рахунок до 22 числа кожного місяця в розмірах, встановлених у зазначеному пункті договору, а саме: протягом дії кредитного договору кожного місяця (з листопада 2004 року по серпень 2005 року) сплачувати по 958 грн., а в вересні та жовтні 2005 року –по 960 грн. на погашення кредиту та кожного місяця (з листопада 2004 року по квітень 2005 року) - по 288 грн., а з травня 2005 року по жовтень 2005 року  - по 287 грн.  процентів за користування кредитом.

         Згідно п.3.3 кредитного договору позичальник має право повернути кредит достроково та оплатити відсотки за фактичний час користування кредитом.

         Згідно п.4.3.2 кредитного договору позичальник зобов’язаний не пізніше строків, передбачених п.3.1 договору повернути позивачу суму кредиту та оплатити відсотки за фактичний час користування кредитом.

         Згідно п.5.1 кредитного договору за несвоєчасне погашення щомісячної частини кредиту позичальник додатково сплачує позивачу відсотки за користування непогашеною сумою в розмірі: до п’яти днів прострочення платежу –0,3% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу; більше п’яти днів –1% за кожен день за весь час прострочення платежу.

         Згідно п.5.2 кредитного договору позичальник в першу чергу сплачує відсотки, а потім кредит.    

         Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

         Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

         Відповідно до ст.1054 ЦК України за  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

         Відповідно до ч.3 ст.10 ЦП України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

         Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

         Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Як зазначив представник позивача, відповідачка належним чином умови кредитного договору не виконувала. В зв’язку з чим, має заборгованість в розмірі 58950 грн.

         На підтвердження своїх позовних вимог позивачем було надано видаткові касові ордери щодо видачі відповідачці обумовленої кредитним договором суми в розмірі 11500 грн. (а.с.9-15), прибуткові касові ордери щодо сплати відповідачкою на погашення кредитних зобов’язань 21675 грн. (а.с.16-22).

         Згідно п.3.1 кредитного договору вбачається, що відповідно до останнього відповідачка повинна була в строк до 22.10.2005 року повернути позивачу кредит в сумі 11500 грн. та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в сумі 3450 грн., а всього 14950 грн.  

         Фактично відповідачкою відповідно до зазначених вище прибуткових касових ордерів було сплачено 21675 грн.

         З наданого до позовної заяви розрахунку, останній приведено станом на 24.12.2007 року та відповідного до нього заборгованість відповідачки становить: 1250 грн. –залишок боргу по тілу кредиту, 42891 грн. –заборгованість за відсотками за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні станом на 24.11.2006 року, 16059 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні за період з 24.11.2006 року по 24.12.2007 року (а.с.23).

         З наданого представником позивача під час розгляду справи уточненого розрахунку, заборгованість відповідачки була визначена станом на 14.03.2011 року в розмірі 58950 грн. та складає: 1250 грн. –залишок боргу по тілу кредиту, 5777 грн. –заборгованість за відсотками за користування кредитом (4569 грн. –заборгованість станом на 24.12.2007 року,  1208 грн. –заборгованість за період з 24.12.2007 року по 14.03.2011 року), 73450 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні (58794 грн. –заборгованість станом на 24.12.2007 року, 14656 грн. –заборгованість за період з 24.12.2007 року по 14.03.2011 року), яку позивачем вирішено обмежити сумою 53173 грн.    

          Разом з тим, уточнений розрахунок поданий після подачі позову 14.03.2011 року та зроблений станом на 14.03.2011 року, позовна заява була подана позивачем 29.11.2010 року та на підтвердження заявлених в ній позовних вимог позивач посилався саме на доданий до неї розрахунок заборгованості, зроблений станом на 24.12.2007 року.

          Первісний та уточнений розрахунку відрізняються один від одного.

          Так в первісному розрахунку визначена заборгованість відповідачки, що складається з відсотків за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні станом на 24.12.2007 року в розмірі 58950 грн. (станом на 24.11.2006 року - 42891 грн. та за період з 24.11.2006 року по 24.12.2007 року - 16059 грн.), розрахована на підставі п.5.1 кредитного договору.   

          Разом з тим, в уточненому розрахунку визначена заборгованість відповідачки за відсотками за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні станом на 24.12.2007 року визначена в розмірі 58794 грн. розрахована на підставі п.5.1 кредитного договору, а також зазначена заборгованість за відсотками за користування кредитом станом на 24.12.2007 року в розмірі 4569 грн., що нараховані відповідно до п.1.1 кредитного договору.

         Крім того, як пояснив представник позивача в судовому засіданні перерахування сплачених відповідачкою сум в розмірі 3000 грн. та 12000 грн. були направлені на погашення кредиту. В той час, як відповідно до п.5.2 кредитного договору вказані суми повинні були направлятись в першу чергу на погашення відсотків.

         Таким чином, суд приходить до висновку, що розрахунки заборгованості наданий позивачем є необґрунтованими, проведені без дотримання умов кредитного договору, протирічать один іншому, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги, як доказ на підтвердження позовних вимог.    

           Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

           Частиною 2 ст.551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.     

           Згідно п.5.1 кредитного договору встановлено, що за несвоєчасне погашення щомісячної частини кредиту позичальник додатково сплачує позивачу відсотки за користування непогашеною сумою в розмірі: до п’яти днів прострочення платежу –0,3% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу; більше п’яти днів –1% за кожен день за весь час прострочення платежу.

           Відповідно до вказаного п.5.1 кредитного договору позивачем була розрахована сума заборгованості відповідачки за відсотками за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні, яка згідно первісного розрахунку станом на 24.12.2007 року складає 58950 грн., а згідно уточненого розрахунку станом на 24.12.2007 року визначена в розмірі 58794 грн.

           Таким чином, суд вважає, що відповідальність позичальника –відповідачки перед позивачем, що передбачена п.5.1 кредитного договору, відповідає положенням ч.3 ст.549 ЦК України та фактично представляє собою неустойку (пеню), що обраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.

           Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

           З позовної заяви вбачається, що позивачем відповідно до п.5.1 кредитного договору заявлено вимогу про стягнення відсотків за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 58950 грн., що виникла станом на 24.07.2007 року.

           З позовом до суду щодо стягнення вказаної суми позивач звернувся 29.11.2010 року, тобто з пропуском встановленого п.1 ч.2 ст.258 ЦК України строку.

           В судовому засіданні представник відповідачки у відповідності до ч.3 ст.267 ЦК України заявив про застосування строків позовної давності до заявлених позивачем позовних вимог.

           З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, а також умов укладеного між сторонами кредитного договору, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити в повному обсязі за їх необґрунтованістю, а також в зв’язку з пропуском позивачем строку для звернення до суду з позовом.

           Також у відповідності до ч.6 ст.154 та п.8 ч.1 ст.214 ЦПК України суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, накладені згідно ухвали судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 07.12.2010 року по вказаній справі, знявши арешт з автомобілю ГАЗ 31105, державний номер НОМЕР_1, що належить відповідачці ОСОБА_3

           Керуючись ст.ст.258,267,526,527,549,551,1054 ЦК України, ст.ст.10,11,58-61,88,154,169,212-215 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

           В задоволенні позову Кредитної спілки «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором –відмовити повністю.

          Скасувати заходи забезпечення позову, накладені згідно ухвали судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 07 грудня 2010 року по вказаній справі, знявши арешт з автомобілю ГАЗ 31105, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

          Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                                                                                           С.Ю.Казак