Справа № 215/6105/24

2/215/581/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого, судді - Коноваленка М.І.

секретар судового засідання - Коломійчук К.Ю.

розглянувши в судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Івасик Тетяна Романівна звернулася в суд з позовною заявою в інтересах позивача до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що позивач з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 27.08.2016, який був зареєстрований Тернівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №208. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Шлюбні стосунки припинили, спільного господарства не ведуть, проживають окремо з листопада місяця 2022 року, фактично сім`я припинила своє існування. Сімейне життя не склалося, так як мають різні погляди на сім`ю, втратили почуття любові один до одного. Примирення та збереження шлюбу позивач вважає неможливим, перебування у шлюбі суперечить інтересам позивача. Майновий спір та спір щодо визначення місця проживання дитини наразі відсутній. Також просить сятгути з відповідача судові витрати, а саме витрати на правову допомогу 2500грн. та сплачений судовий збір 1211,20грн.

Позивач в судове засідання не з`явилася, представник надав суду заяву про розгляд за відсутності, позовні вимоги підтримують (а.с.45).

Відповідач в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла заява про визнання позову (а.с.42).

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.10.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи, визначено дату судового засідання.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, на підставі наявних у суду матеріалів, враховуючи, що останні скористалися своїми процесуальними правами.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.ч. 1,4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на ті обставини, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Згідно з ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, оскільки сторони, які мають неповнолітнього сина, не мають спільного бюджету, не ведуть господарства, і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені судом у повному обсязі, з ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір на користь позивача, сплачений нею при подачі позову.

Згідно зі ст. 142 ч.1 ЦПК України та ст.7 ч.3 ЗУ «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.

Таким чином, оскільки відповідач визнав позовні вимоги до розгляду справи по суті, позивачу ОСОБА_1 слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову в розмірі 1211,20грн., що складає 605,60грн., та 50 відсотків судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076 - VI " Про адвокатуру та адвокатську діяльність ") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191 - VI " Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах ".

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи, що міститься в п.48 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, подання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, згідно з Актом наданих послуг №1за договором про надання правової допомоги від 17.09.2024 р., та чеку про сплату коштів від 23.09.2024, на суму - 2500грн. позивачу надані послуги адвоката.

Враховуючи викладене, та визнання відповідачем позову у повному обсязі, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині витрат пра правничу допомогу в сумі 2500грн.

На підставі ст.ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 141, 206 ч.4, 247 ч.2, 263, 265, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.7 ч.3 ЗУ «Про судовий збір», суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 27.08.2016 Тернівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №208, від якого мають неповнолітнього сина, - розірвати.

Повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, а саме 605,60грн, згідно квитанції 0.0.3902678811.1 від 23.09.2024р. АТ КБ «Приватбанк».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 605,60грн., та витрат на правничу допомогу в сумі 2500грн. на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення складено без проголошення 17.02.2025 року.

СУДДЯ: