ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5361/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Скриннікової Н.С., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників (без виклику представників сторін) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (код ЄДРПОУ 42399676) до Дніпровського державного аграрно-економічного університету (код ЄДРПОУ 00493675) про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу 03-2110/22-БО-Т та штрафних санкцій  в сумі 36  190, 26 грн.  

Рух справи та процесуальні дії у справі.

ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпровського державного аграрно-економічного університету про стягнення  заборгованості в сумі 36 190, 26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору постачання природного газу в частині оплати послуг за спожитий газ.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Скриннікову Н.С., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024р.

12.12.2024 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Вирішив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

17.12.2024 ухвала про відкриття провадження доставлена відповідачу, а тому процесуальний строк на подання відзиву на позов обчислюється з цієї дати.

30.12.2024 відповідач подав відзив на позов у якому визнав позовну вимогу про стягнення 28  914, 34 грн (сума основної заборгованості), просить суд відмовити у стягненні пені, 3% річних та інфляційних втрат.

31.12.2024 до електронного кабінету позивача доставлено відзив на позов.

08.01.2025 (зареєстровано в суді) через електронний суд позивач подав відповідь на відзив із клопотанням про поновлення строку на подання відповіді на відзив, просить суд задовольнити позов повністю.

Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи. Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 03-2110/22-БО-Т постачання природного газу від 28.12.2022 в сумі 36  190, 26 (з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат). Позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати за сплату судового збору.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач визнав позовну вимогу про стягнення 28  914, 34 грн., яка є сумою заборгованості, та просить суд відмовити у стягненні інших сум, обґрунтовуючи це тим, що прострочення платежу відбулось з вини самого позивача, який не надав відповідачу, як бюджетній установі, належним чином підписаний договір на новий строк або додаткову угоду про продовження строку дії підписаного договору, який закінчив свою чинність 01.04.2023. Отже за прострочення виконання зобов`язання відповідач визначає винним саме позивача.

Щодо поновлення строку на подання відповіді на відзив позивачу

Суд вирішив відмовити позивачу у поновленні встановленого судом процесуального строку  та залишити відповідь на відзив без розгляду, з огляду на наступне.

Суд встановив, що позивач просить поновити строк на подання відповіді на відзив, обґрунтовуючи введеним воєнним станом.

Відповідно до ч.4 ст. 166 ГПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом.

За даними ухвали від 12.12.2024 суд встановив строк на подання відповіді на відзив – 5 днів від дня отримання відзиву.

31.12.2024 позивач отримав відзив на позов через електронний суд.

Отже 05.01.2025 був останнім днем встановленим судом для подання відповіді на відзив.

07.01.2025 датована відповідь на відзив (зареєстровано в суді 08.01.2025).

Отже відповідь подана після закінчення строку встановленого судом.

Згідно з ч.2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

В силу ч.2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на те, що позивач не подав окрему заяву про поновлення строку, підстави для постановлення ухвали відсутні, і процесуальне питання вирішено судом під час розгляду цієї справи.

Суд роз`яснює, що в силу вимог статті 119 ГПК України поновити можливо строк, встановлений законом, а строк встановлений судом підлягає лише продовженню за умови, що до його закінчення подано відповідну заяву учасником справи.

Позивач до закінчення строку, встановленого судом на подання відповіді на відзив не подав суду заяву про продовження процесуального строку, а тому цей строк не підлягає поновленню та продовженню.

Суд вирішив залишити без розгляду відповідь на відзив, подану після закінчення процесуального строку.

Господарський суд розглянув подані докази, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті на предмет їх належності, достовірності, вірогідності та

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову є вимога про стягнення заборгованості за договором № 03-2110/22-БО-Т постачання природного газу від 28.12.2022 в сумі 36  190, 26 (з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат).

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з належним укладенням договору, погодженням умов договору та суми заборгованості, строку його дії, порядку та строків сплати погодженої суми заборгованості, наявність доказів на підтвердження наявності зобов`язань за договором зі сторони відповідача (наявність актів,  тощо), настання обов`язку зі сторони відповідача заплатити за договором, допущення невиконання (прострочення боржника) зобов`язань відповідачем.

Підставою позову позивач визначає порушення відповідачем умов договору, яке виразилось у несплаті за постачання природного газу.

Суд має зокрема встановити чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1) Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже твердження позивача і заперечення відповідача підлягають перевірці, а докази оцінці на предмет належності доказів і доведеності доказами тих обставин за для підтвердження яких вони подані.

Суд надав мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеного позивачем у позові (відповідь на відзив суд залишив без розгляду) та у відзиві на позов відповідача, встановив чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та навів мотиви такого висновку; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Обставини справи встановлені судом.

28.12.2022 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № 03-2110/22-БО-Т про постачання природного газу.

Пункт 2.1. договору. Постачальник передає замовлений обсяг природнього газу за січень 2023, лютий 2023 та березень 2023.

Пункт 3.5.4 У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Пункт 4.1. договору. Ціна природного газу за 1000 куб. м газу з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу становить 16 553,89 грн.

Пункт 4.3. договору. Загальна вартість цього договору становить разом з ПДВ 2  118  897, 92 грн.

Пункт 5.1 Договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу – до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Пункт 5.5. договору. Звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється Сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу Споживачем та актів приймання-передачі.

Пункт 7.2 договору. У разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1  та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Пункт 13.1. договору. Даний договір набирає чинності з 01 січня  і діє в частині поставки газу до 31.03.2023 (включно), а в частині розрахунків – до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

Суд встановив, що дата з якої договір № 03-2110/22-БО-Т постачання природного газу від 28.12.2022 набирає чинності не встановлена сторонами, оскільки у пункті 13.1. не вказаний рік, а дата « 01 січня» є календарною датою кожного року.

Позивачем та Відповідачем були підписані акти приймання-передачі природного газу, а саме: акт за січень 2023 від 31.01.2023 на суму 243 332,71 грн; акт за лютий 2023 року від 28.02.2023 на суму 261 979,66 грн; акт за березень 2023 року від 31.03.2023 на суму 91 099,85 грн.

Відповідно до додаткової угоди 1/2 від 31.03.2023 до Договору постачання природного газу № 03-2110/22-БО-Т постачання природного газу від 28.12.2022 сторони внесли зміни до договору, зокрема до пункту 4.3. Договору в такій редакції: Загальна вартість цього Договору становить разом з ПДВ 596  412, 22 грн.

За даними додаткової угоди № 1 від 31.03.2023 до договору № 03-2110/22-БО-Т постачання природного газу сторони домовились змінити умови договору, зокрема п. 2.1. щодо строків поставки газу, п. 4.3 щодо загальної вартості та у п. 13.1. щодо строків дії договору в такій редакції:

П.4.3. Загальна вартість цього договору становить разом з ПДВ 2  118  897, 92 грн.

П. 13.1 Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу до 30 квітня 2023 (включно).

Суд встановив, що позивачем та відповідачем подано дві додаткові угоди до одного договору від однієї і тієї самої дати – 31.03.2023 року, які містять різні дані про визначену сторонами вартість договору.

Відповідно до вимог статті 79 ГПК України з урахуванням того, що сторонами не заперечується, вірогідно, що позивач та відповідач погодили, що вартість договору становить 596  412, 22 грн.

Відповідач здійснив оплату в сумі 596 412, 22 грн., як це підтверджено позивачем.

А щодо строків дії договору, то суд приймає у якості дати припинення дії договору 31.03.2023, оскільки за даними листа від 10.05.2023 № 43-11-317 (т.1 а.с. 56) відповідач повідомив позивача про анулювання додаткової угоди № 1 від 31.03.2023 у зв`язку з неможливістю її зареєструвати в органах Державної казначейської служби України. Позивач не надав суду докази того, що повідомлення про анулювання додаткової угоди не було прийнято, а також докази того, що договір № 03-2110/22-БО-Т був чинний до 30.04.2023.

Таким чином, договір № 03-2110/22-БО-Т припинив свою дію щодо постачання газу 31.03.2023, відповідач повністю заплатив позивачу за поставлений газ за січень-березень 2023.

Заразом відповідач підтвердив наявність у нього заборгованості перед позивачем на суму 28  914, 34 грн. за поставлений газ поза межами договору  № 03-2110/22-БО-Т.

Сума заборгованості за твердженням позивача за постачання природного газу становить 28 914,34 грн. за квітень 2023.

Відповідач не заперечує зазначену суму заборгованості та зазначив, що прострочення відбулось не з його вини, а через бездіяльність позивача, яка виразилась у непідписані додаткової угоди до договору, а тому вважає, що підстави для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат відсутні, просить суд стягнути з нього суму заборгованості 28  914, 34 грн. та відмовити у стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV, зі змінами та доповненнями (далі – ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Підставою для стягнення заборгованості позивач зазначив не підписаний акт за квітень 2023 та умови договору № 03-2110/22-БО-Т від 28.12.2022.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч.1 ст. 530 ЦК України).

Суд встановив, що твердження позивача про те, що ним було направлено відповідачу копію акту за квітень 2023 від 11.05.2023 на суму 28 914,34 грн. не підтвердилися.

Суд встановив, що надана позивачем роздруківка скрін екрану (т.1 а.с. 22) має погану якість, встановити електрону адресу отримувача неможливо; заразом дата 12.05.2023 на цьому аркуші підтверджує лише те, що відправник, електрону адресу якого також встановити неможливо, підготував повідомлення до відправлення, що підтверджується текстом «Ваше повідомлення готове до надсилання».

Відтак позивач не довів суду належними доказами, що копія акту за квітень 2023 надсилалась відповідачу.

Долучений до позову акт (дата складання 11.05.2023) приймання-передачі природного газу за квітень 2023 на суму 28  914, 30 грн на підставі договору від 28.12.2022 № 03-2110/22-БО-Т не підписаний зі сторони відповідача; містить посилання на договір з урахуванням додаткових угод, який станом на 11.05.2023 закінчив свою дію.  

Суд зазначає, що навіть якщо припустити, що договір № 03-2110/22-БО-Т від 28.12.2022 діяв до 30.04.2023, то підстави вважати, що відповідач є боржником який прострочив виконання зобов`язання відсутні з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст.  74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд встановив, що за умовами договору в частині розрахунків він діє до повного виконання. Тож сторона, яка має невиконане зобов`язання є такою, що зобов`язана до моменту виконання.

Відповідальність за прострочення строків остаточного розрахунку встановлена п. 7.2 Договору і цей пункт є відсилочним. Тобто для обґрунтованого застосування п.7.2. (нарахування пені, 3% річних та інфляційних збитків) потрібно, щоб були виконані умови пункту 5.1. Договору. Пункт 8.4. (порядок припинення та відновлення газопостачання) у контексті цієї справи суд не бере до уваги.

За даними пункту 5.1. (ситуація яка склалась – відсутність акту)  у разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Отже, цей пункт 5.1. договору встановлює право, а не обов`язок Споживача заплатити, а вартість використаного газу має бути розрахована відповідно до умов підпункту 3.5.4. договору за умови наявного періоду поставки або початку розрахункового періоду.

Суд зазначає, що цей розрахунковий період або початок мають бути встановлені у договорі або інших документах до цього договору, проте такий період як заявлено позивачем – квітень 2023 у договорі відсутній.

Для застосування п. 5.1 договору потрібно щоб було дотримано умови п. 3.5.4. договору.

За даними п. 3.5.4 договору  (порядок нарахування), цей пункт Постачальник може застосувати лише за умови настання одночасно таких обставин: Споживач має мати оригінал акту; Споживач має підписати його; Споживач має не повернути оригінал підписаного акту до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.  

Позивач не надав суду докази, що він надсилав відповідачу оригінал акту (паперова або електрона з цифровим підписом); не надав докази того, що відповідач підписав оригінал акту і не повернув його до 15 числа розрахункового місяця; позивач також не надав докази настання розрахункового періоду або його початку.

Відповідно до ч. 2 ст. 613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно з ч. 4 ст. 613 ЦК України боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Підсумовую викладене суд встановив, що відповідач не був зобов`язаний здійснювати оплату, а це було його правом; для настання відповідальності за п.7.2 має бути доведено, що відповідачем було порушено остаточний строк розрахунку, який встановлюється на підставі акту, як це зазначено у п. 5.1., однак позивач не довів доказами, що настав остаточний строк для розрахунку;  позивач не дотримався вимог укладеного договору, відносно надсилання відповідачу оригіналу (паперова або з цифровим електронним підписом) акту, а відсутність оригіналу акту у відповідача є підставою для звільнення відповідача від зобов`язання; в сукупності це є підставою для відмови у стягненні з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Крім того, позивач не довів доказами, що сама подія – порушення умов договору відбулась зі сторони відповідача і відповідно, що відбулось прострочення боржника.

Так, за даними позову – відповідач мав заплатити у квітні 2023, за даними акту від 11.05.2023 вірогідно після його підписання, тобто не раніше 11.05.2023, а за даними розрахунку датою виникнення заборгованості зазначено 16.06.2023 та 01.07.2023.

Відтак відповідач визнав заборгованість в сумі 28  914, 34грн, докази здійснення оплати заборгованості суду не надано, а тому позивач є управненою стороною та кредитором, а відповідач боржником.

Суд врахував, що докази прострочення зобов`язання відсутні, а тому позов потрібно задовольнити частково. Стягнути заборгованість, яка визнана відповідачем в сумі 28  914, 34 грн. та відмовити у стягненні інших сум.

Суд вирішив позов задовольнити частково.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 1  935, 49 (задоволено 79,9% позовної вимоги).

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов частково.

Стягнути з Дніпровського державного аграрно-економічного університету (адреса, 49000, м. Дніпро, вул. Сергія Єфремова, будинок 25, код ЄДРПОУ 00493675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (адреса вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код  ЄДРПОУ 42399676) заборгованість в сумі 28  914, 34 грн;  судовий збір в сумі 1  935, 49 грн.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено  13.02.2025

      Суддя                                                                                               Н.С. Скриннікова