Справа 1-22

                                                                                                                                         2008 р.

                                                                    В И Р О К

                                                    І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

            24 березня 2008 року                       Гощанський районний суд Рівненської області

            в складі:

                           головуючої                        -                  Рудик Л.М.

                           при секретарі                    -                  Гончар Г.С.

                           за участю прокурора        -                  Федорова О.В.

                            захисника                          -                 ОСОБА_1

                           потерпілої                        -                    ОСОБА_2

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Гощі справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Малий Скнит Славутського  району Хмельницької області, громадянина України, українця, з  вищою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, приватний підприємець , житель АДРЕСА_1,  несудимий-

за ч.2 ст. 172  КК України,

                                                              В С Т А Н О В И В:

            Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він,  будучи суб'єктом підприємницької діяльності, являючись службовою особою, протягом вересня 2006 року - березня 2007 року під час здійснення підприємницької діяльності використовував працю неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

             При цьому ОСОБА_3 допустив ряд грубих порушень вимог законодавства про працю. Зокрема, в порушення вимог ст. ст.  21, 24 КЗпП України  не уклав у письмовій формі трудовий договір з неповнолітньою ОСОБА_2, в порушення вимог ст. 24 -1 КЗпП України не зареєстрував даний договір у державній службі зайнятості - в Гощанському районному центрі зайнятості, а також не вніс відомості про трудову діяльність останньої у її трудову книжку, що призвело до не зарахування ОСОБА_2 до трудового стажу період роботи з вересня 2006 року по березень 2007 рік та було порушено її право на забезпечення всіма видами соціального страхування   за вказаний період.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в скоєні злочину не визнав і пояснив, що потерпілу ОСОБА_2 він на роботу не приймав і не мав наміру укладати з нею трудову  угоду. Продавцем у магазині “Світлана”, який розташований у смт. Гоща по вулиці Рівненській в приміщенні автобусної станції і який належить йому на праві власності, працювала ОСОБА_4, якій іноді допомагали в роботі члени її сім'ї - чоловік та сестра ОСОБА_2 З ОСОБА_2 трудову угоду він не заключав, оскільки знав, що остання є неповнолітньою і вважав, що до досягнення нею вісімнадцятирічного віку він не має права заключати трудовий договір.

            У березні 2007 року державним інспектором праці під час перевірки магазину “Світлана” було виявлено, що потерпіла ОСОБА_2 працює у магазині без укладення трудового договору. Про вчинене адміністративне правопорушення інспектором було складено протокол, який розглядався Гощанським районним судом. Суддею при розгляді адміністративного матеріалу він був звільнений від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адмінправопорушення.

             Вважає, що за вчинене ним правопорушення він уже притягувався до адміністративної  відповідальності, тому не може бути притягнутий ще раз до відповідальності за це ж правопорушення у кримінальному порядку.

              Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що з вересня 2006 року  по квітень 2007 року вона працювала продавцем у магазині “Світлана”, що належить приватному підприємцю ОСОБА_3 Вона неодноразово зверталася до підсудного з проханням оформити її на роботу  офіційно, для чого передала йому паспорт та довідку про ідентифікаційний код. Трудової книжки в неї не було. Підсудний відмовився укладати з нею договір у письмовій формі, тому у березні 2007 року вона разом із сестрою ОСОБА_4  звернулася із скаргою до державного інспектора праці. В ході проведеної перевірки інспектором було встановлено, що вона працює у приватного підприємця без оформлення трудового договору. Після перевірки підсудний пообіцяв укласти з нею трудовий договір, але цього не зробив по даний час. Крім того, заробітна плата їй виплачувалася не регулярно і не в повному обсязі, а у квітні 2007 року підсудний не виплатив їй заробітну плату взагалі. В зв'язку з цим просить стягнути з підсудного на її користь невиплачену заробітну плату в розмірі 2432 грн. та моральну шкоду в розмірі 7535 грн., всього 9967 грн.

           Заслухавши пояснення підсудного, потерпілої, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які підтвердили, що  ОСОБА_2 працювала продавцем у магазині, що належить на праві власності приватному підприємцю ОСОБА_3,  думку прокурора, захисника, оцінюючи матеріали кримінальної справи, суд вважає, що в даному випадку відсутня подія злочину, в скоєні якого обвинувачується  ОСОБА_3 органами досудового слідства.

               В судовому засіданні достовірно встановлено, що потерпіла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, будучи неповнолітньою, працювала продавцем у приватного підприємця ОСОБА_3 При цьому підсудним ОСОБА_3 як роботодавцем в порушення вимог ст.ст. 24, 24-1 КЗпП України з працівницею ОСОБА_2  не було укладено в письмовій формі трудовий договір і цей договір не був зареєстрований у державній службі зайнятості.

             Із матеріалів  кримінальної справи та адміністративного матеріалу - справи № 3- 815 за 2007 рік вбачається, що вказане правопорушення було виявлено державним інспектором праці, яким 21 березня 2007 року складено на ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 41 КУпАП України, яка передбачає відповідальність за порушення вимог законодавства про працю. В цьому протоколі було зазначено, які конкретно порушення вимог законодавства про працю допустив ОСОБА_3. Одним із таких порушень було вказано не укладення трудового договору з продавцем ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 24 КЗпП України ( недотримання письмової форми трудового договору).

           Вказаний  протокол   про адміністративне правопорушення був розглянутий у суді. Суддею при розгляді адміністративних матеріалів було визнано, що вчинене підсудним адмінправопорушення є малозначним, в зв'язку з чим на підставі ст. 22 КУпАП України постановою Гощанського районного суду від 19 квітня 2007 року підсудний був звільнений від адміністративної відповідальності, а суд обмежився оголошенням йому усного зауваження (а.с. 24).

           На даний час вказана постанова суду ніким не оскаржувалася, вона не скасована і не змінена, тому є чинною.

           Дана кримінальна справа порушена по тому ж факту, за який підсудний притягувався до адміністративної відповідальності і по якому є законне рішення.

           Відповідно до ст. 64 Конституції України та загальних засад судочинства ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

          Оскільки підсудний за вчинене правопорушення був притягнений до адміністративної відповідальності, тому він не можу бути притягнений вдруге до кримінальної відповідальності за це ж саме правопорушення.

       Обвинувачення органу досудового слідства підсудного ОСОБА_3 в тому, що він вчинив і інші правопорушення - не надав трудовий договір для реєстрації в державну службу зайнятості та не вніс відомості про трудову діяльність потерпілої ОСОБА_2 в її трудову книжку не заслуговують на увагу, оскільки вони є похідними від основного правопорушення - не укладення трудового договору у письмовій формі.        

       За таких обставин підсудний ОСОБА_3 має бути виправданий  за відсутністю в його діях події злочину, передбаченого ч.2 ст. 172 КК України.

        Що стосується цивільного позову, заявленого потерпілою ОСОБА_2 в зв'язку з недоотриманою заробітною платою, то він підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.   

       Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                               З А С У Д И В:

            ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.172  КК України, виправдати за відсутністю події злочину.

            Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд, скасувати.

            Цивільний позов, заявлений ОСОБА_2, залишити без розгляду, роз'яснивши  їй право звернутися в суд із даним позовом в порядку цивільного судочинства.

            На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

            Суддя