Справа № 2-517

2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

21 березня 2008 року                                                                      Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

                        судді Красовського О.

                        при секретарі Хрусюк Л.

            з участю представника сторони - адвоката ОСОБА_1 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне (попередній розгляд) цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на майно, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу  дійсним, визнання права власності на нерухоме майно. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно угоди купівлі-продажу він придбав у відповідача нерухоме майно. Умови договору були виконані. Проте позивач позбавлений можливості зареєструвати це майно в КП „Рівненське ОБТІ”, оскільки договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідченим. Тому позивач змушений звертатися до суду. Просить задоволити позов.

Відповідач позов визнав повністю. 

Суд зважає на позицію сторони, та вважає, що в матеріалах справи є достатньо доказів, які дають можливість винести судове рішення при попередньому розгляді справи.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Стаття 2 Закону України «Про власність» визначає, що кожен громадянин має право володіти, користуватися та розпоряджатися майном особисто.

Статті 12, 13 цього Закону визначають, що праця громадян є основою створення і примноження їх власності. Громадянин набуває права власності внаслідок укладення угод, не заборонених законом. В статті 48 Закону зазначається, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вищевказаних норм матеріального права, враховуючи положення угоди  купівлі-продажу, з моменту виконання умов угоди, позивач є власником майна.

Згідно ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позову.

Керуючись ст. 10, ч.1 ст. 11, 60, 61, 84, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12 березня 2002 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно з яким ОСОБА_3 продав, позивач купив у нього земельну ділянку для садівництва площею 0,06 га, розташовану в с. Нова Українка Рівненського району Рівненської області, в масиві садового товариства „Східне”, за № 1241, яка раніше належала на праві власності ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-РВ № 02002, виданого Новоукраїнською сільською радою Рівненського району Рівненської області 24 грудня 2001 року на підставі рішення цієї ж ради від 31 серпня 2001 року № 233 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на праві приватної власності на землю за № 10846.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для садівництва площею 0,06 га, розташовану в с. Нова Українка Рівненського району Рівненської області, в масиві садового товариства „Східне” за № 1241, яка раніше належала на праві власності ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-РВ №02002, виданого Новоукраїнською сільською радою Рівненського району Рівненської області 24 грудня 2001 року на підставі рішення цієї ради від 31 серпня 2001 року № 233 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на праві приватної власності на землю за №10846.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 81,00 грн. - судові витрати.

Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.

СУДДЯ:                                                                                           О.КРАСОВСЬКИЙ