КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  Справа: №   2-а-7540/11                                                       Головуючий у 1-й інстанції:  Голуб А.В.    

Суддя-доповідач:  Міщук М.С.

  У Х В А Л А

Іменем України

"25" жовтня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді                    Міщука М.С.

Суддів:                              Денісов А.О., Кучми А.Ю.

 розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Постановою суду першої інстанції від 24.01.2011 року позов задоволено частково. Суд зобов’язав відповідача провести перерахунок та виплату додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 13.03.2010 року.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і винести нову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що виплати здійснювалися правомірно відповідно до вимог постанови КМУ від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Білій Церкві Київської області та має статус особи постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 4-ї категорії.  У зв’язку з цим позивач має право на отримання додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі –Закон).

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Всупереч ст. 51 Закону, позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до постанови КМУ від 03.01.2002 року № 1.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу ніж вказана вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком. Виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком (ст.19 вказаного Закону). Будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, а тому відсутні правові підстави для застосування іншої величини для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни.

Таким чином, позивач має право на додаткову пенсію в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Окрім вищевикладеного колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що загальне поняття пенсії визначено ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

Отже, законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.  

Відтак, виплату пенсії позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання державної пенсії яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Вказана позиція суду є аналогічною правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній  ухвалі від 15.02.11р.  

З огляду на викладене, позивач має право на перерахунок пенсії з 13.03.2010 року без встановлення будь-якого обмеження кінцевим терміном або строком, на який призначається пенсія.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд  

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.01.2011 року –без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

 Головуючий суддя:                                                 

 Судді: