УКРАЇНА

Справа № 2-662

2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 березня  2008 року   Первомайський  міський суд Луганської області в складі:      головуючого судді                                                            Русанової  Т.Т.

при секретарі                                                                    Колесніковій Н.М.,          

розглянувши у відкритому у попередньому судовому засіданні в м. Первомайську справу за позовом позивачаОСОБА_1 до Державного підприємства «Первомайськвугілля»  про визнання недійсним наказу  про притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, про поновлення на попереднє місце роботи, про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та незаконно утриманої суми за навчання в учбово-курсовому комбінаті, про стягнення моральної шкоди,-  

 в с т а н о в и в:

Позивач  звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що на підставі наказу № 90-к від 25.04.2005 року Структурного підрозділу шахта „Карбоніт" Державного Підприємства „Первомайськвугілля"  був прийнятий на роботу машиністом підземних установок СП шахти „Карбоніт" з попереднім навчанням в учбовому комбінаті шахти та направлений на дільницю ЕМО.

За результатами навчання з відривом від виробництва йому  видано свідоцтво № 629-05 про присвоєння професії машиніст підземних установок 2-го розряду.

На підставі наказу № 22 від 23.01.2006 року Структурний підрозділ шахта „Карбоніт" перейменована у Відокремлений підрозділ шахта „Карбоніт" Державного Підприємства „Первомайськвугілля", про що зроблено запис № 17 у його трудовій книжці.

До грудня 2007 року він не мав дисциплінарних стягнень.

01 грудня 2007 року він приступив до виконання своїх трудових обов'язків машиніста підземних установок у третю зміну, яка почалася о 19 годині ЗО хвилин та закінчилася о 2 годині 15 хвилин. Свої функціональні обов'язки машиніста підземних установок  виконував добросовісно на протязі всієї зміни. Приблизно в 35-40 хвилин після півночі з'явився запах гару, який сходив з обслуговуваного ним  насоса. Він оглянув насос: він був гарячим, працював без води, що є неприпустимим, відразу ж  його відключив. Про це  повідомив змінному працівнику при передачі зміни.

Керівництво шахти провело розслідування випадку виходу зі строю насосної установки, за результатами розслідування склало акт, у якому зазначило про те, що він, нібито, не контролював роботу установки та рівня води у прийомному колодязі, через що  насос тривалий час працював без води, нагрівся до температури 90-100 градусів, виведені зі строю підшипниковий вузол, гідрозатвір. Ці несправності потягли за собою необхідність демонтувати насос та відправити його на завод для ремонту.

03.12.2007 року Відокремленим підрозділом шахта „Карбоніт" був виданий наказ № 501 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у якому йому  оголошена догана за недобросовісне відношення до своїх обов'язків, яке призвело до аварії насосної установки. Крім того, з нього стягнуто матеріальну шкоду у вигляді затрат на ремонт насосної установки, вартість її демонтажу та монтажу - після пред'явлення вартості ремонту - згідно з вимогами статті 132 КЗпП України. Крім притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, його направлено на триденне навчання з відривом  від виробництва в учбово-методичний кабінет шахти з наступною здачею екзаменів.

У наказі не зазначені ні підстави його видання, не зазначена конкретна сума матеріальної шкоди, яку з нього належить стягнути відповідно до статті 132 КЗпП України.

Згідно з вимогами статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах та в порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству протиправними діями (бездіяльністю) працівника. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику. Статтею 132 КЗпП України передбачена відповідальність у межах середнього місячного заробітку.

Його  вини немає в аварії насосної установки. Він не допускав протиправних дій чи бездіяльності.

Він не згоден ні з актом розслідування аварії на підприємстві, ні з наказом про притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, так як контроль за роботою насосної установки він постійно здійснював, свої трудові обов'язки  виконував належним чином.  Його помилка у тому, що він не доклав головному механіку про нагрів та зупинку роботи насоса. Але про це йому доклав його змінник відразу ж після прийняття зміни.

Цей насос - нової моделі - знаходився на випробуванні. Раніше йому  не доводилося працювати на таких моделях насосів, він суттєво відрізняється від попередніх моделей. Як йому  відомо, цей насос сам себе охолоджує (тобто, охолоджує масло на підшипниках). У його третю зміну 01.12.2007 року через 5 хвилин роботи після першого запуску ним насоса, він перестав самоохолоджуватися (тобто, „сбросил" - так вони називають це явище).  Він відключив насос, після чого запустив його роботу за допомогою підживлюючого (допоміжного) насосу. Надалі насос працював нормально. Температуру підшипників він перевіряв дотиком руки, але вони надмірно не нагрівались. Через кожні 20 хвилин він підходив до насоса, але він працював нормально. Майже відразу після настання півночі йому  телефонував на його робоче місце головний енергетик шахти, він задав питання відносно технічних можливостей нacocа. У цей час насос працював нормально, так як він підходив до нього і спостерігав його роботу.

Ці обставини свідчать про те, що в аварії насоса його  вини немає. Вважає, що аварію нової моделі насоса належить віднести до категорії нормального виробничо-господарського ризику.

Незважаючи на невизнання ним  вини в аварії, цей випадок став об'єктом обговорення у трудовому колективі. Адміністрацією була випущена і розповсюджена листівка з інформацією про те,  що він,  нібито, у 3 зміну заснув, із-за чого була виведена зі строю насосна установка, ремонт якої буде виконаний за рахунок винного.

Після видання наказу про притягнення його  до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, головний інженер шахти ОСОБА_9запропонував йому  відшкодувати шкоду  розмірі 220 тисяч гривень та звільнитися за власним бажанням. Він  не погодився на таку пропозицію, тому адміністрація шахти стала упереджено до нього ставитися.

Це виразилося в наступному:

-на підставі параграфу 5 наказу № 360-к від 14.12.2007 року по Відокремленому підрозділу шахта «Карбоніт»  ДП „Первомайськвугілля", виписку з якого він отримав 21.12.2007 року, його було звільнено з 13.12.2007 року за появу на робочому місці у нетверезому стані 03.12.2007 p., 05.12.2007, 11.12.2007 року відповідно до ст. 40 п. 7 КЗпП України за погодженням з профспілковим комітетом, членом первинної профспілкової організації якого він являється. Крім того, наказано утримати за навчання в УКК ДП „Первомайськвугілля" за професією МПУ з 06.06. по 19.07.05 в сумі 465 грн. 72 коп.

Цей наказ є незаконним і підлягає скасуванню з наступних підстав:

Направивши його на підставі наказу № 501 від 03.12.2007 року на 3-денне навчання з відривом від виробництва в учбово-методичний кабінет шахти з наступною здачею іспитів, адміністрація шахти вже 03.12.2007 року у період його навчання зажадала від нього пояснення з приводу того, що у видихуваному ним повітрі був запах перегару. Він письмово пояснив, що напередодні дійсно вживав спиртні напої. Фактично, 03.12.2007 року він спиртні напої не вживав, у цей день був тверезим. Від подальшої його участі на заняттях адміністрація шахти його не відсторонила, з 8 години до 15 години він навчався в учбово-методичному кабінеті. Час його  навчання зазначений у табелі виходів курсантів шахти, у якому проставлено за 03.12.2007 року 7 годин. Цей час навчання оплачений йому, про що свідчить довідка шахти № 1174 від 28.12.2007 року, у якій в графі «нараховано» зазначена оплата часу навчання на курсах.

На 2 його заяви: від 18.12.2007 року та 25.12.2007 року адміністрація шахти не надала йому  ні докладної представника адміністрації щодо його  стану 03.12.2007 року, ні акту обстеження на предмет його знаходження у нетверезому стані. Ці обставини свідчать про те, що 03.12.2007 року на заняттях в учбово-методичному кабінеті шахти він був тверезим, а відомості у наказі про його  звільнення про те, що 03.12.2007 року він, нібито, на робочому місці знаходився у нетверезому стані, - не відповідають дійсності.

05.12.2007 року о 14 годині 30 хвилин - за 30 хвилин до закінчення навчального процесу у учбово-методичному кабінеті - комісія у складі головного інженера шахти ОСОБА_9, заступника директора з техніки безпеки ОСОБА_11., медичної сестриОСОБА_2 склала акт про те, що він, нібито, знаходився у нетверезому стані. На підтвердження його  стану в акті зазначено про те, що при обстеженні на приладі „тверезості" трубка позеленіла, що свідчить про наявність алкоголю. В видихуваному повітрі чути пари алкоголю, що свідчить про прийняття алкоголю. Відомості, викладені у акті, не відповідають дійсності. Фактично, напередодні він вживав спиртні напої, про що він письмово пояснив адміністрації, але 05.12.2007 року на роботі  був тверезий. Ознак його сп'яніння комісією не було виявлено.

При складенні акту працівники шахти порушили вимоги Інструкції про порядок направлення громадян на огляд в установи охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів", затвердженої наказами МВС, МОЗ, Міністерства юстиції від 24.02.1995 р.№ 114\38\15-36-18, у пункті 2 Додатку до якої зазначено про те, що факт прийняття алкоголю діагностується у випадках наявності переконливих даних, які підтверджують вживання оглянутим алкоголю при відсутності чіткої клінічної картини алкогольного сп'яніння. Такий висновок про встановлення факту вживання алкоголю виноситься на підставі виявлених однієї з наступних ознак: наявність окремих ознак дії алкоголю (наприклад: почервоніння склер очей, горизонтальний ністагм, позитивна проба Гашена, порушення координаційних проб та інше) в поєднанні з запахом алкоголю чи перегару з рота та виявленням алкоголю у видихуваному повітрі не менше, ніж двома різними методами (наприклад: показаннями приладу ППС-1, індикаторних трубок „Контроль тверезості" та трубок Мохова - Шинкаренко, реакції Раппопорта) при обов'язковому двократному проведенні цих проб з інтервалом в 20-30 хвилин.

Представники адміністрації шахти склали акт без двократного проведення проб та одним лише методом на підставі лише запаху алкоголю у повітрі без виявлення будь-яких ознак дії алкоголю.

У пункті 3.10 вищеназваної Інструкції зазначено про те, що виводи відносно огляду особи на стан сп'яніння, отримані з порушенням вимог даної інструкції, вважаються недійсними, а винні у цьому службові  особи несуть відповідальність у встановленому порядку.

Про те, що 05.12.2007 року на заняттях в учбово-методичному кабінеті він був тверезим, свідчать  такі докази: у цей день його  не відсторонили від занять. Більше того, у цей день його  допустили до здачі екзамену. У табелі виходів курсантів шахти зазначено, що 05.12.2007 року він  на протязі  7 годин знаходився на заняттях, цей день йому  оплачений.

Відносно результатів екзамену: адміністрація шахти дійшла висновку про те, що він показав незадовільні знання, тому наказом № 503 від 06.12.2007 року з 06.12.2007 року направила його на повторне 3-денне навчання з наступною здачею екзамену.

Цей наказ суперечить вимогам:

пункту 4.1.4. Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Комітету з нагляду за охороною праці України від 17.02. 1999 року № 27, у якому зазначено про те, що при порушенні працівником вимог нормативних актів про охорону праці, які можуть призвести або призвели до аварій, з працівником на робочому місці або в кабінеті охорони праці проводиться позаплановий інструктаж;

пункту 1.10 цього ж Положення, у якому зазначено про те, що при незадовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці, працівник на протязі одного місяця повинен пройти повторне навчання та повторну перевірку знань.

Наступні події були такими: з 07.12.2007 року по 10.12.2007 року він хворів, а з 11.12.2007 року по 13.12.2007 року  повторно навчався в учбово-методичному кабінеті шахти.

11.12.2007 року о 10 годині комісія у складі: заступника директора з техніки безпеки ОСОБА_11., начальника відділу кадрівОСОБА_16, медсестри ОСОБА_3, завідуючого здравпунктом ОСОБА_4 склала акт обстеження його  на предмет вживання спиртних напоїв за допомогою трубки „Контроль тверезості", яка змінила колір на зелений, що - з точки зору членів комісії - свідчить про алкогольне сп'яніння. Також у акті зазначено про те, що у пару видихуваного повітря присутній запах перегару.

З цього приводу він написав письмове пояснення про те, що напередодні - 10.12.2007 року - він вживав спиртні напої.

Фактично, 11.12.2007 року він був тверезий. Відомості, викладені у акті комісії від 11.12.2007 року про те, що він, нібито, знаходився у стані алкогольного сп'яніння, не відповідають дійсності.

Ці відомості спростовуються такими доказами: у цей день, як і 03.12.2007 року та 05.12.2007 року, він весь час - починаючи з 8 години до 15 години - знаходився на заняттях. Від занять його не відсторонили. У табелі виходів курсантів зазначено, що 11.12.2007 року він на протязі 7 годин знаходився на заняттях. Цей день занять йому оплачений, про що свідчить вищезгадана довідка шахти.

При обстеженні його  на предмет вживання алкогольних напоїв представники адміністрації шахти допустили аналогічні порушення вищеназваної Інструкції, які були допущені 05.12.2007 року при обстеженні його  на предмет виявлення алкогольного сп'яніння. Тобто, акти, складені представниками адміністрації шахти 05.12.2007 року та 11.12.2007 року про те, що 05.12.2007 року та 11.12.2007 року на роботі він знаходився у стані алкогольного сп'яніння, не відповідають дійсним обставинам справи.

 

13.12.2007 року його запросили на засідання профкому шахти „Карбоніт", на якому розглядалося подання адміністрації шахти про його звільнення за появу на роботі у нетверезому стані 13. 12.2007 р., 05.12.2007 р., 11.12.2007 р. Він був присутнім на цьому засіданні, але йому  не запропонували дати свої пояснення щодо тих звинувачень у порушенні трудової дисципліни, про які йшла  мова на засіданні профкому. З протоколу № 51 від 13.12.2007 року видно, що члени профкому обговорювали події з аварією насоса, а про те, чи дійсно він знаходився у нетверезому стані 3, 5, 11 грудня 2007 року  у них навіть не виникли сумніви - настільки їх сколихнула історія з насосом. Профком дав згоду адміністрації шахти на його звільнення за появу на робочому місці у нетверезому стані: 03.12.2007 р., 05.12.2007 р., 11.12.2007 року.

Вважає, що рішення профкому поспішне та немотивоване.

У день його  звільнення -13.12.2007 року - наказ про його  звільнення ще не був виданий.

14.12.2007 року у відділі кадрів шахти йому  видали так названий „обхідний лист" і примусили обійти  ряд служб, в яких необхідно було зробити відмітки. До дня, коли ним  був зданий обхідний лист, йому  не видавали ні копію наказу про його  звільнення, ні трудову книжку.

19.12.2007 року він звернувся до адміністрації шахти з заявою від 18.12.2007 року про видачу йому  документів, необхідних для звернення до суду, в тому числі і про видачу трудової книжки та копії наказу про його  звільнення.

Трудову книжку йому  було надіслано рекомендованим листом, хоча він не просив надсилати її поштою. Отримав трудову книжку  20.12.2007 року. З цього дня - згідно з вимогами статті 233 КЗпП  України - необхідно рахувати місячний строк для звернення до суду з заявою про поновлення на роботі. Частиною 3 статті 241-1 КЗпП України передбачено наступне: строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідним або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день. Таким чином, днем закінчення строку вважається понеділок - 21. 01.2008 року.

З отриманої довідки шахти № 1174 від 28.12.2007 року видно, що при нарахуванні йому  суми розрахунку, утримано з його  зарплати за його  навчання в учбово-курсовому комбінаті 465 грн.72 коп. На його заяву про видачу документів, які є підставою для утримання з нього за навчання в УКК: розрахунок суми 465 грн. 72 коп., виписку з нормативного акту, на підставі якого утримано з моєї зарплати за навчання, шахта не надала йому  цих доказів, а лише видала копію договору про підготовку працівників від 06.06.2005 року, у пункті 11.У цьому договорі зазначено про те, що після закінчення навчання та здачі екзаменів працівник зобов'язується відпрацювати за отриманою спеціальністю не менше 3 років на підприємстві, яке направило його на навчання. У пункті 11.У1 Договору зазначено про те, що у разі звільнення з даного підприємства у строк менше 3 років після закінчення, „Слухач" зобов'язується сплатити „Замовнику" матеріальні затрати на своє навчання. Під текстом договору є його  підпис, але його  з цим договором при його підписанні не ознайомлювали і лише після звільнення йому  надали його копію. Вважає, що утримання з його зарплати суми 465 грн. 72 коп. за навчання в УКК суперечить вимогам вищеназваного Типового положення про навчання з питань охорони праці, у якому не міститься  положення про стягнення плати за навчання, ця сума утримана з його зарплати незаконно, - тому відповідач повинен повернути йому  незаконно утриману суму.

 

Згідно з вимогами статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі :орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вимушений прогул триває з 14.12.2007 року по теперішній час. Його середньомісячна заробітна плата за 2 місяці перед звільненням становила 1728 грн. 90 коп., а середньоденна - 76 грн. 54 коп. При таких обставинах з відповідача на його користь підлягає стягненню заробітна плата за період з 14.12.2007 року по день ухвалення рішення суду у сумі, яку він  додатково розрахую станом на день ухвалення рішення суду.

 

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди, а саме: відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Відповідач повинен відшкодувати йому  моральну шкоду, яку він оцінюю у сумі 10 тисяч гривень та йому  спричинено по вині адміністрації шахти Карбоніт при порушенні законних прав: гарантованого Конституцією України права на труд, так як ці порушення призвели до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. У складі його сім'ї  знаходиться лише його мама - жінка похилого віку, яка отримує невелику за розміром пенсію за віком. У зв'язку з незаконним звільненням, він - особа працездатного віку - змушений знаходитися на утриманні своєї матусі, жити на її невеличку пенсію. Працевлаштуватися на іншому -підприємстві з такими записами у трудовій книжці - неможливо. Він змушений додавати зусилля для того, щоб доказати упередженість адміністрації шахти по відношенню до нього та поновити свою репутацію серед працівників шахти, яку адміністрація шахти незаконно принизила, випустивши та розповсюдивши на території шахти листівку про те, що він, нібито, появлявся на роботі у нетверезому стані 3,5.11, грудня 2007 року.

Статтею 237 КЗпП України передбачено покладення матеріальної відповідальності на : посадову особу, винну в незаконному звільненні, а саме: суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні, обов'язок   покрити шкоду, заподіяну підприємству   у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу.

У незаконному звільненні винен директор ВП шахти „Карбоніт"ОСОБА_6, тому на нього  належить покласти обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству у зв'язку з оплатою йому часу вимушеного прогулу.

Просить суд ухвалити рішення, яким:  визнати недійсними і скасувати:

наказ  відокремленого підрозділу шахти „Карбоніт" ДП „Первомайськвугілля" № 501 від 03.12.2007  про притягнення його до дисциплінарної та матеріальної відповідальності; параграф 5 наказу № 360 - к від 14.12.2007 року відокремленого підрозділу шахти „Карбоніт" ДП .Первомайськвугілля", яким його звільнено 13.12.2007 року згідно пункту 7 статті 40 КЗпП України за появу на роботі у нетверезому стані та утримано 465 грн.72 коп. за навчання в учбово-курсовому комбінаті  ДП „Первомайськвугілля"; поновити його на попередньому місці роботи машиністом підземних установок відокремленого підрозділу шахти „Карбоніт" ДП „Первомайськвугілля"; стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14 грудня 2007 р. по день ухвалення рішення суду, виходячи з його  середньоденної заробітної плати 76 грн. 84 коп. ; стягнути з відповідача на його користь 465 грн. 72 коп., які безпідставно утримані за його навчання  в УКК при видачі йому  розрахункових сум;  стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у сумі 10 тисяч гривень; стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу 680 гривень.

            В судовому ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі та пояснив, що працює на шахті «Карбоніт» з 25.04.2005 року машиністом підземних установок дільниця ЕМО, має освіту електрослюсаря підземного.  На його зміні  насос НШР 300/700, призначений для відкачування води з усієї  шахти, працював. Зразу після запуску через  5 хв. перестав працювати, він  його перезапустив, по новому залив водою і запустив. Насос  працював в нормальному режимі, о 12 год. ночі йому телефонував гол. інженер. Приблизно в 0.40 год.  він почув запах від насосу, він перестав охолоджуватись водою, яку качає, почав грітися підшипник. Він вимкнув насос. Приблизно в 1.20- 1.30 приїхав змінник його міняти, він йому сказав  за насос. Він повинен був повідомити  диспетчеру  про насос, але не доповів. Винний у тому, що не зателефонував диспетчеру.  Він насос уже не перезапускав. В його обов'язки входило слідкувати за насосом, за рівнем води в колодязі, за нагріванням підшипника  в насосі.

 Його послали в учбовий пункт зі здавання іспитів.  З 03 грудня він став ходити в учбовий пункт. Іспит треба було складати 5 грудня. В цей день він 7 годин навчався, а потім іспит, іспит у нього не прийняли. Йому на папері написали питання, він писав письмову відповідь. Йому сказали, що іспит він не склав, не все написав. Він пішов до головного інженера ОСОБА_9спитав, що робити, той сказав іди в суд  і у профспілку. Запропонував  написати заяву, що він сам хоче заплатити 220 000 грн. за насос і заяву про звільнення. Він пішов у профспілку, ОСОБА_5також запропонував написати заяву за власним бажанням. На повторне навчання в учбовий пункт його спершу не посилали. Після цього він був на лікарняному, з 07.12.07 по 10.12.07 через ОРВЗ. В ці дні його брат сказав йому прийти на  шахту та знову навчатися. З 11.12.07 по 13.12.07 він знову був в учбовому пункті. 13.12.07 у нього повинні бути іспити, але їх нікому було приймати. Він прийшов 14.12.07 здавати іспит. ОСОБА_11 сказав, що йому не потрібно задавати іспит, його вже звільнено.

            03,05,11 грудня до нього підходили з трубкою ОСОБА_11, ОСОБА_4- медсестра з медпункту і ОСОБА_9, перевіряли. Трубки показували зелений колір. Але з занять його не виганяли, він 7 днів відучився,  за це йому заплачено. Спиртні напої він вживав ввечері, на навчання приходив тверезий, але запах був, з цим він згодний.

            У нього нема ніяких документів про те, що він винен шахті, у нього все утримали з зарплати за грудень.

            Акти були складені 03,05,11 грудня. Наказ про звільнення надали на запит адвоката.  На засідання профспілкового комітету він був 13.12.07 о 9 год. ранку, там йшлося про ті три дні, коли він нібито був у нетверезому стані. Проголосували його звільнити. Трудову книжку йому вислали поштою 20 грудня 2007 року.

            В наказі від 03.12.2007 р.  не згоден  з покладанням матеріальної відповідальності. Пояснення писав 02.12.07, - одне з них,  коли писав друге - не пам'ятає.

            Представник відповідача Глухова Л.І. позов не визнала  пояснила, що  01.12.07 на насосній установці НШР 3000/700 сталась аварія, причиною якої є робота без води протягом тривалого часу, тому що позивач не здійснював контроль за роботою установки і рівнем води в приймальному колодязі.  Насос НШР 300/700 був придбаний за бюджетні кошти, ціна 205000 грн. насос серійного виробництва і обслуговувся позивачем з березня 2007 року. позивач мав низький рівень професійних знань, по що зазначив у своєму позові посилаючись на проблеми з запуском насоса, та отримав негативну оцінку знань після триденного навчання в УКК. Наказ № 501 від 03.12.2007 року адміністрація  шахти видала на законних підставах. Підприємству  спричинена пряма дійсна шкода , пов'язана з порушенням робітником своїх трудових обов'язків. Стосовно утримання з позивача 465,72 грн.,  це передбачено п. 11.6 Договору про підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації, робітників, який позивач підписав, але звільняється з підприємства, пропрацювавши менше  3-х років. 

Факт появи позивача в нетверезому стані на робочому місці був зафіксований представниками шахти та підтверджується актами, складеними в довільній формі, в своїх поясненнях позивач  непрямо підтвердив, що вживав спиртні напої. На звільнення працівника не впливає та обставина, був він відсторонений від роботи чи продовжував виконувати свої обв'язки. Оскільки по відношенню до позивача  закон порушений не був, підстав для стягнення на його користь моральної шкоди не вбачає.

            На ОСОБА_1покладається обмежена матеріальна відповідальність в розмірі місячного заробітку, про це в наказі не написано, наказ не конкретизований. Насос ремонту не підлягає, закуплено новий насос. Чому до цього часу нема іншого наказу про покладення матеріальної відповідальності   - пояснити не може. Насос не буде замінений безкоштовно, хоча  він знаходиться на гарантії, тому що вийшов з ладу з вини шахти.  Договори про повну матеріальну відповідальність з цією категорією працівників не укладається.  Наказ про притягнення ОСОБА_1до матеріальної та дисциплінарної відповідальності  був виданий 03.12.07, в матеріалах справи є наказ того самого змісту від 02.12.07 за іншим номером - з вини відділу кадрів.  Відсторонити від роботи особу в нетверезому стані - право адміністрації, чому це не було зроблено, пояснити не може. Насос, який вийшов з ладу,  в зміну працював не більше 1,5 годин через невелику кількість  води, яку требу відкачувати. А в даному випадку насос працював більше цього часу.  В журналі , де позивач повинен фіксувати включення та відключення насосу, позивач ніяких записів не зробив, написав це тільки в своєму поясненні.

Третя особаОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, проти позову заперечував.

Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб , які беруть участь у справі, свідків, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В суді прийнято без заперечень, що ОСОБА_1 перебував в трудових  правовідносинах з Відокремленим підрозділом шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля», з 25.04.2005 року по 13.12.2007 року, працював машиністом підземних установок.  Роботі по професії передувало навчання  в СП Учбово-курсовий комбінат ДП «Первомайськвугілля» з 06.06.2005 по 24.06.2005 року. ВП шахта «Карбоніт» має право прийому -звільнення робітників, але не є юридичною особою.

Спір виник з наступних питань: чи наявна вина ОСОБА_1в аварії насосу  НШР 300/700, що сталася в ніч з 01 на 2 грудня 2007 року, чи є законні підстави для притягнення його до дисциплінарної та матеріальної відповідальності в зв'язку з цією аварією, чи виконано відповідачем умови закону при притягненні позивача до цих видів відповідальності,  чи з'являвся позивач на роботі і нетверезому стані 3,5, та 11 грудня 2007 року, чи дотримана визначена в законі процедура звільнення за появу на роботі і нетверезому стані; чи були законні підстави для утримання з заробітку позивача плати за навчання в учбово-курсовому комбінаті, чи є підстави для відшкодування йому моральної шкоди та витрат на правову допомогу.

Одним з основних джерел доказів по справі є показання свідків, яким суд дає оцінку як достовірним. Покази свідків не містять протиріч, є незначні розбіжності в деталях, які можна віднести за рахунок особливостей сприйняття кожною особою подій, що відбуваються. 

Свідок ОСОБА_7 в суді пояснив, що працює з 1999-1998 року,  з позивачем стосунки по роботі.  Він обслуговував той самий насос що  і ОСОБА_1,  01 грудня в першу зміну.  Потім його викликали на роботу вночі  1 чи 2 грудня в зв'язку з аварією на насосній установці. Приїхали на шахту, насос гарячий, на місці підшипника обгоріла фарба, при відкриванні кришки - масло відсутнє, вигоріло, заплавлений вал, залізо терлося об залізо. Він припускає,  що насос працював без води, насос працює при визначеному рівні води, коли води нема, його треба вимикати. Насос,  для того, щоб прийти до такого стану, повинен пропрацювати, на його думку, не менше 20 хвилин.  Коли насос працює без води, двигун працює без навантаження, з'являються сторонні запахи, нагрівається метал, масло. Він не може пояснити, чому ОСОБА_1не помітив, що насос працює без води. З інструкцією та технічними умовами  для обладнання робітників, які з ним працюють, знайомлять. Насос не міг «сбросить»,  цей насос ніколи не «сбрасывал».  Про упереджене ставлення адміністрації шахти до позивача він не чув. Про з'явлення ОСОБА_1в учбовому комбінату в нетверезому стані йому нічого не відомо.  Робоче місце від ОСОБА_1до насоса, не більше  30 м. Робота насоса контролюється візуально. 

Свідок ОСОБА_8  в суді пояснив, що працює електрослюсарем підземним. З ОСОБА_1працює на одній дільниці. Їх викликали на роботу з приводу насоса в ніч з 30 на 1 грудня. Побачили, що на насосі була дуже висока температура, дим, гар. Зняли кришку з підшипників, підшипник прикипів до валу, масло вигоріло.  Це сталося через те, що насос скинув воду і качав без води.  Для цього він повинен працювати щоб дійти до такого стану  30-60 хв, за 5-10 хв. таке статися не може. Це сталось у зміну ОСОБА_1а.  На цьому  типі  насосів він пропрацював  7 місяців, такого в практиці, щоб насос сам скинув воду  і згорів - не було. На роботу цього носу протягом 7 міс його експлуатації скарг не було.  При установці приїздив представник заводу, паспорта пред'являють для ознайомлення. ОСОБА_1або був відсутній на робочому місці, або заснув, насос викачав воду, перегрівся,  але що фактично  там сталося  у ОСОБА_1йому невідомо.

Свідок ОСОБА_9в суді пояснив, що  працює на ш. «Карбоніт» головним  інженером. ОСОБА_1 не виконував свої обв'язки, з'являвся в нетверезому стані, наніс значну шкоду шахті, не здав повторні іспити на професійну придатність. Насоси мають запас міцності, виготовлений серійно, пройшов випробування. ОСОБА_1по своїм професійним обов'язкам  мав слідкувати за роботою насоса, більше у нього роботи нема, з періодичністю не менше 30 хв. Він повинен прощупувати температуру підшипників «скольжения» - основного вузла агрегату. Насос був перегрітий. Своєму зміннику він сказав нікому не казати, що насос перегрівся, з нього злізла фарба. Вентиляційні  двері камери водовідливу  були закриті, тобто направлення повітря було змінено, тобто було тепло в тій частині, де знаходиться телефон і лавочка, тобто він зробив собі комфортну обстановку для відпочинку.  Насос відкачує за 1,5 год. всю воду. Він зробив запис про включення насосу орієнтовно біля 22 години, запису про відключення насосу в журналі обліку нема. Це свідчить про те, що він весь час проспав і до насосу не підходив. Коли насос відкачав воду, не  було чим охолоджувати свої підшипники.  Якщо насос «сбросил» воду, тобто перестав качати, він повинен терміново його відключити. Там є амперметр, тобто видно, в холосту двигун працює чи під навантаженням. Лавочка знаходиться він насоса на відстані приблизно 15 м. на цій відстані можна визначити що  насос працює в холосту по запаху і по звуку, але він змінив систему  провітрювання, що категорично заборонено.  Вони запропонували йому підтвердити свою проф. придатність, тобто здати іспит по професії.  Перший раз він іспит не здав, а другий раз його вже не допустили. На території шахти в учбовому пункті під час підготовки і здавання іспиту він був у нетверезому стані. Це  було визначено за зовнішнім виглядом, по поведінці та по запаху, всі документи є. Він особисто його в цьому викрив. Був складений акт, залучені медпрацівники для підтвердження, свідки. Насос не експериментальний, працював з березня 2007 року,  ОСОБА_1на ньому неодноразово працював. Насос  відвезли в Бердянськ, там сказали, що насос працював без води більше години, а може і більше. Значить ОСОБА_1або не було в камері водовідливу, або він чимось іншим займався.  Він йому звільнитися за  власним бажанням не пропонував.  За законом вони з нього витребувати вартість насосу не можуть.  Якщо робітник з'являється з запахом  перегару, його звільняють. В кожному випадку визначається стан працівника. Якщо чоловік почувається нормально, він працює, я якщо ні - він до роботи не допускається. Учбово - курсовий комбінат знаходиться на 4 поверсі адміністративного будинку. Він перевіряв,  присутній ОСОБА_1на заняттях, чи ні. Один раз він прийшов, ОСОБА_1не було,  потім почув запах.  Видно, що чоловік випивши, обличчя червоне,  погляд неадекватний. З трьох випадків він особисто  бачив ОСОБА_1один або два рази.  В УКК ОСОБА_1був направлений для проходження повторного інструктажу з збереженням середнього заробітку. Він до цього поставився негативно, не захотів навчатися, приходив п'яним. Відповіді на екзамені у ОСОБА_1неповні  по всім питанням, на 6 питання відповідь неправильна. 

СвідокОСОБА_10 в суді пояснив, що працює гол. механіком ш. «Карбоніт».  В ніч з 1 на 2 грудня в кінці 3  зміни зателефонував  диспетчер, повідомив, що насос вийшов з ладу, дуже гарячий, визвали слюсарів, поїхали в шахту. Насос був гарячий, підшипники розпалені. Вскрили, подивились, вранці зателефонували на завод,  демонтували і відправили насос на завод у м. Бердянськ.  Потім прийшов акт з заводу,  причина виходу насоса з ладу -  робота  в суху без води.   Купили новий насос, а цей залишився на заводі в ремонті. Ремонт буде платним, насос знаходився на гарантії, але його з гарантії зняли, т.я. причина виходу  його з ладу по вині  шахти. Скільки буде коштувати ремонт - не знає, приблизно 200 000 грн. Насос серійний, в обслуговуванні такий самий, як і попередні  моделі.  Коли насос ввели в експлуатацію 21.03.07, представник заводу майже тиждень був на шахті, їздив по змінам,  дивився за насосом.  В цьому насосі одна конструктивна зміна, нагнітання  знаходиться посередині насоса, в обслуговуванні він ідентичний тим, що працювали раніше. Задача працівника слідкувати за рівнем масла, температурою і т.д. по технічним причинам сам по собі насос не міг вийти з ладу.  Насос може «сбросить» при запуску, але в період роботи може «сбросить»  тільки коли рівень води буде менше допустимого або в насос попаде, повітря, наприклад при розриві шлангу.  Двері з боку насосу вони закривають, щоб вхід був тільки з однієї сторони. Відповіді ОСОБА_1на екзамені він би оцінив - на другий і третє питання відповідь незадовільна. Про появу ОСОБА_1в учбовому комбінаті нетверезому стані - він дізнався пізніше, особисто ОСОБА_1не бачив. Не може не підтвердити, не заперечити, в якому він був стані. Про те, хто розвішував  оголошення про те що ОСОБА_1заснув, насос вийшов з ладу - йому не відомо. 

Свідок ОСОБА_5в суді пояснив, що є головою профспілки ш. «Карбоніт» ПРУП.  ОСОБА_1був членом профспілки. Його звільнено з шахти за з'явлення  на робочому місці в нетверезому стані за 3,5,11 грудня. Профкомом розглядалось подання за нетверезий стан.  Питання про аварію розглядалось попутно. Їх переконали три акта та пояснення ОСОБА_1. Комісія використовувала трубку «контроль тверезості» і запах від нього був.  Знаючи, що він допустив аварію, ОСОБА_1приходив на підприємство знову в такому стані, сам собі шкоду  робив. Кворум був на засіданні профкому, з 12 були присутні 9 чоловік. ОСОБА_1вислухали, задавали питання. Це було третє подання на звільнення.  Подання подавались за  03.12. і 5.12. і 11.12  вже третій раз. Члени профкому були обурені тим, що через аварію насосу вони  всі «плавали», серед членів профкому були  і вибійники  і прохідники. Директор Бугаков Г.М. мав з ним розмову, він  йому казав, хай платить за аварію, давайте переведемо його на іншу роботу.  Але на третє подання вже треба було реагувати. Якби було упереджене ставлення  - з першого разу могли звільнити. Він йому казав звільнитися за власним бажанням, щоб трудову книжку не псувати.  В його присутності 03.12. ОСОБА_1дихав у «трубку», зам директора по охороні праці побачив ОСОБА_1, покликав медсестру. Коли ОСОБА_1дихнув, він відчув різкий запах алкоголю.

Свідок  ОСОБА_11. в суді пояснив, що працює заступником директора по охороні раці ш. «Карбоніт».  Про насос йому відомо, що в свою зміну ОСОБА_1сплав насос. Говорять, що в ньому нічого живого не залишилось. Після цього директор  шахти дав вказівку  направити ОСОБА_1в учбовий пункт через грубе порушення правил експлуатації насоса, провести навчання, прийняти  іспит.   В учбово-курсовому комбінаті він повинен був вивчати свою інструкцію по охороні праці. Там був викладач, ОСОБА_12., іспити приймає головний інженер , гл. механік, він.  На відповідях його підпис є, оцінка незадовільно, тому що на всі питання відповіді неправильні або неповні. Про появу ОСОБА_1в нетверезому стані - двічі його оглядали.  В УКК заходив головний інженер, заходив директор. Коли вони туди зайшли перевірити як проводяться заняття, ОСОБА_1сидів один, стояв дуже сильний запах спиртного,  не було чим дихати. Викладачі сказали, що крім ОСОБА_1нікого не було Вирішили його обстежити гол. інженер,  він та медсестра з прибором тверезості.  У ОСОБА_1у всіх трьох випадках колір змінювався на зелений. Сам ОСОБА_1у всіх випадках говорив, що це вчорашнє. В ці дні від занять його не відстороняли, тому що він у учбовому комбінаті, з механізмами не пов'язаний, загрози життю нема. Він був не до такого ступу випивши, що ногах не тримався, проте був різкий запах спиртного.

Свідок ОСОБА_13 в суді пояснила, що працює начальником відділу кадрів шахти «Карбоніт».  Наказ на звільнення ОСОБА_1писала вона, наказ про притягнення до відповідальності писав ОСОБА_11. Різні номери в наказі пояснює тим, що учбовий пункт вимагав наказ по направлення ОСОБА_1на навчання, вона поставила свій номер і віддала в учбовий пункт, а коли наказ підписав директор, був проставлений наказ по шахті.   ОСОБА_1ознайомили в той самий день, коли директор  підписав наказ, хоча наказ писали не зразу, чекали, що він піде до директора попроситься за власним бажанням. Трудову книжку зразу не віддали, виписали обхідну. ОСОБА_1сказав, що трудову книжку брати не буде, поки не буде повного розрахунку.  Направили трудову книжку поштою  18 чи 19 грудня. Обхідний лист він не здав. Поява в нетверезому стані була підтверджена актами та   поясненнями ОСОБА_1. Вона була присутня коли, ОСОБА_1оглядали третій раз. ОСОБА_1сидів за останньою партою, туди неможливо було зайти через запах алкоголю. ОСОБА_1написав пояснення, що був у друга чи на дні народження. Це було після обіду.  Його залишили в учбово-курсовому комбінаті. Вона писала три подання в профспілковий комітет про звільнення ОСОБА_1, дійшло туди  три,  всі три подання розглядались в дин день.

Свідок ОСОБА_12. в суді пояснила, що працює інженером  по охороні праці,  в УКК проводить заняття по охороні праці.  В грудні 3,4 і 5 ОСОБА_1був направлений в учбово - методичний кабінет, згідно з наказом був направлений за порушення, навчався три дні, потім здавав іспит 05.12.2007 р.   05 грудня він прийшов тверезий, у всякому випадку запаху від нього вона не чула, зовнішньо себе не видавав, поводився нормально. Заняття були до 13-45 год, потім він чекав комісію здавати іспит, виходив. Прийшов заступник директора  ОСОБА_11 в письмовій формі задав  йому питання.  Що він там писав, вона не знає. Прийшов гол. інженер, почав задавати ОСОБА_1питання, став говорити, чому на заняттях чоловік в нетверезому стані.  Потребував її посадову інструкцію. Вона сказала, що вона його не обнюхувала. Потім запросили  медсестер. Вона при обстеженні присутня не була. Вона точно не може сказати, тверезим чи ні був ОСОБА_1під час складання іспиту. Після цього ОСОБА_1пішов на лікарняний, після чого знову прийшов на заняття. Це було 11.12.07. До 10 год. були заняття, потім він пішов на перерву. Після цього прийшов ОСОБА_11 з медсестрами і стали знову його оглядати з приводу алкоголю.  Він сидів на останній парті,  зовнішній вигляд був нормальний, він не шатався, не дебоширив. Комісія його перевіряла на алкоголь. Вона не приймає участі в оцінці знань слухачів. Другий іспит у ОСОБА_1не приймали, бо обстеження показало алкоголь.

СвідокОСОБА_3 в суді пояснила, що працює медсестрою ш. «Карбоніт»  наземного здравпункту.  Двічі, 3 і 11 грудня проводила огляд ОСОБА_1на стан сп'яніння.  Перший раз - в комітеті профспілки, другий раз  в учбовому пункті. Викликав її ОСОБА_11 і 1 і 2  раз по телефону.  Від ОСОБА_1був запах алкоголю, зовнішньо ознак не було,  але запах дуже сильний. Користувалися  трубками «контролю тверезості», шахта їх закупає в аптеці.  З двох боків відломлюються  кінці, є шкала, повітря проходить через пісочок,  два рази трубка позеленіла.  Вона не може сказати, що запах був свіжий, але запах зберігався.  При складання актів на неї ніякого тиску не було.  ОСОБА_1не наполягав на огляді в медичному закладі, вона йому не пропонувала.   В її компетенцію не входить відстороняти п'яних  від занять.

 Свідок ОСОБА_4 в суді пояснила, що працює на ш. « Карбоніт» фельдшером здравпункту. Вона підписала один акт про те, що ОСОБА_1перебуває в учбовому комбінаті в нетверезому стані, дату не пам'ятає, в грудні  2007 року. Це було вранці в учбовому пункті, її викликав ОСОБА_11. Запах алкоголю від ОСОБА_1був, але він не шатався. Перевірили його «Трубкою»,  трубка позеленіла.  Її особисте враження -  був випивши - запах свіжий. 

СвідокОСОБА_2, в суді пояснила, що, працює медсестрою поверхневого  здравпункту  ш. « Карбоніт».  Вона підписала один акт про наявність у ОСОБА_1стану алкогольного сп'яніння - 5 грудня.  Вона чула запах алкоголю,  а потім на підставі показань «трубки».   Інших ознак  сп'яніння не було, ОСОБА_1не заперечував, сказав, що випив  вранці, коли снідав.  Тиску з боку гол. інженера не було.

В суді встановлено,  що основним трудовим обов'язком  позивача  був нагляд за роботою насоса НШР 300/700. В третю зміну 01.12.07 р. позивач поставився до виконання цього обв'язку недобросовісно, що призвело до виходу зазначено насосу з ладу. В суді встановлено, що позивач за показаннями амперметра, звуком роботи двигуна та за запахом був зобов'язаний  і мав реальну можливість визначити, що насос працює  на холостому ходу, тобто без води. Окрім того, запускаючи насос, він повинен був визначити рівень води та розрахувати, за який час насос її відкачає. Якщо рівень води був меншим між на 20 хвилин роботи насоса, він не мав права відлучитись від насосу на 20 хвилин.

Наказом ВП «Шахта Карбоніт» від 03.12.2007 року № 501  на МПУ дільниці ЕМО ОСОБА_1за недобросовісне ставлення до своїх обов'язків, що призвело  до аварії на насосній установці НШР 300/700, оголошено догану. Стягнуто з МПУ дільниці КМО ОСОБА_1матеріальну шкоду, завдану підприємству (витрати на ремонт насосної установки, вартості робіт по монтажу та демонтажу насосної установки) після пред'явлення РМЗ вартості ремонту, згідно ст. 132 КЗпП України. Машиніста підземної установки ОСОБА_1направлено на 3-денне навчання з відривом від виробництва в учбово-методичний кабінет з наступним здаванням іспитів. /с.26/.

Відповідно до акта дефектації насоса НШР 300/700, складеного ТОВ «Укрспецмаш» м. Бердянськ причиною виходу насосу з  ладу є робота насоса «в суху», тобто без заповнення водою чи при неприпустимо низькому рівні води в збірнику, що не забезпечував  значення допустимого кавітаційного запасу, зазначеного в паспорті насосу. Аналогічні висновки містяться в акті розслідування аварії на підприємстві, що сталась 01.12.2007 р. / с.25. /.

З пояснень  ОСОБА_14  вбачається, що при передачі зміни ОСОБА_1повідомив його, що насос «сбросил» і що насос гарячий. Він це перевірив і зразу доповів диспетчеру,  пізніше зателефонував ОСОБА_1і сказав, щоб він  нікого  не сповіщати про вихід насоса з ладу./с.24/

З пояснення головного енергетикаОСОБА_15 вбачається, що 01.12.07 в третю зміну машиніст підземних установок ОСОБА_1по телефону не доповідав йому про будь-які зауваження до роботи насосу. / с.20/.

Суд прийшов до висновку, що посилання позивача на те, що насос нової моделі, на яких він раніше не працював, та на те, що аварія належить до категорії нормального виробничо господарського ризику не відповідають обставинам справи, тому що в ситуації, що склалась, він був зобов'язаний вчасно вимкнути насос, потреби знати його конструктивні особливості не було.  Причина, з якої позивач своєчасно не вимкнув насос, в суді достеменно не встановлена, але суд вважає, що  він не мав права ризикувати, залишивши насос без нагляду або  заснувши на робочому місці і зазначену аварію нема підстав відносити до нормального виробничого ризику. 

Таким чином, ОСОБА_1на законних підставах було оголошено догану.

Але в частині стягнення з позивача матеріальної шкоди, завданої підприємству (витрат на ремонт насосної установки, вартості робіт по монтажу та демонтажу насосної установки) після пред'явлення РМЗ вартості ремонту наказ є незаконним і підлягає скасуванню.  В зазначеному наказі є посилання на ст. 132 КЗпП України, але  розмір відшкодування не зазначений. За замістом наказу ця матеріальна відповідальність повинна бути повною, тому що підприємство мало намір  визначити всі свої витрати. Але ОСОБА_1не належить до категорії працівників, з якими укладається договір про повну матеріальну відповідальність, і такий договір відсутній, ніяких суджень про те, що в його діях є ознаки злочину, переслідуваного в кримінальному порядку, нема, нема і інших підстав, передбачених ст. 134 КЗпП України для покладення на працівника повної матеріальної відповідальності.   

Суд вважає за необхідне зазначити, що зазначений наказ в частині покладення матеріальної відповідальності на позивача скасовуються через недоліки в його змісті, через невизначеність умов матеріальної відповідальності, а не з тих підстав, що суд вважає позивача невинним в аварії насосної установки.  

 

Відповідно до наказів від  03.12.07 № 501 та № 503 від 06.12.07 позивач був направлений на навчання з відривом від виробництва в учбово-методичний кабінет шахти  з наступним здаванням іспитів, тому, перебуваючи в учбово-методичному кабінеті він фактично знаходився на роботі, і за ці дні йому була нарахована та виплачена заробітна плата.

Відповідно до ст. 40 п. 7 КЗпП України   трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

Факт появи на роботі в нетверезому стані може встановлюватися не тільки спеціальним оглядом з використанням відповідних приборів, але і іншими доказами, належними з точки зору цивільно-процесуального законодавства, які стосуються предмету спору.  Підставою для звільнення працівника  є сам факт появи працівника на роботі в нетверезому стані. На право власника звільнити працівника  на цих умовах не впливає та обставина, був працівник відсторонений від роботи чи ні.

При цьому діюче законодавство України не тільки в сфері регулювання трудових відносин, а і кримінальне законодавство, законодавство про адміністративні правопорушення, Правила дорожнього руху, тощо, не містить норм про те, при якій  концентрації алкоголю в організмі людини  вона вважається нетверезою,   за який час до скоєння правопорушення вживались алкогольні напої,  а найбільш поширеним тестом на стан алкогольного сп'яніння є вимір парів алкоголю в видихуваному повітрі, цей метод застосовується і в установах охорони здоров'я  при відмові особи здати кров на вміст алкоголю.

З широкого кола свідків, допитаних у суді, ніхто не заперечував, що у ОСОБА_1були ознаки алкогольного сп'яніння, в тому числі і різкий запах алкоголю з рота. Свідок ОСОБА_12. сумнівалась у наявності у нього стану алкогольного сп'яніння, але ту обставину, що він був повністю тверезий, не підтвердив ніхто.

З особистих пояснень ОСОБА_1вбачається,  що він вживав алкогольні напої 02.12.07 на дні народження у товариша, 04.12.2007 випивав ввечері, 10.12.07 вживав спиртне на дні народження. / с. 28,30,33/. Оскільки святкування днів народження у часі не обмежено, кількість вжитого спиртного позивачем не зазначена, факт перебування його в стані сп'яніння підтверджений актами викладеними  в довільній формі /с. 29,32/ та поясненнями свідків у суді,  суд прийшов до висновку, що позивач таки перебував на роботі в стані алкогольного сп'яніння і звільнений з цієї підстави відповідно до закону.

Звільнення позивача проведено за попередньою згодою профспілкового комітету шахти «Карбоніт». На засідання профспілкового комітету кворум був, позивач був присутній, розглядалось подання про звільнення  ОСОБА_1за появу  на роботі і нетверезому стані, і це питання на засіданні обговорювалось. / с. 36/.  Доводи позивача, викладені з цього приводу в позовній заяві, не знайшли свого підтвердження в суді. 

Посилання позивача на упереджене ставлення до нього з боку адміністрації не знайшло свого підтвердження в суді.  При допущенні аварії, яка завдала підприємству значних збитків позивач не міг розраховувати на поблажливе до  себе ставлення, але і фактів прискіпливого ставлення до нього, перекручування якихось фактів, що стосуються його особи та поведінки в суді не встановлено.

При накладенні дисциплінарних стягнень, як догани так і звільнення, адміністрація до видання наказів отримала від позивача письмові пояснення відповідно до ст. 147 КЗпП України, строки застосування дисциплінарних стягнень, передбачені ст. 148 КЗпП України не порушені.

Підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення  з відповідача   на користьОСОБА_1 465,72 грн., безпідставно утриманих за навчання в учбово-курсовому комбінаті. В суді  встановлено, що це навчання він проходив у 2005 році.

Ст. 127 КЗпП України містить вичерпний перелік випадків відрахувань з заробітної плати. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись з а наказом (розпорядженням ) власника або уповноваженого ним органу для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати, для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості, н господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розмірів відрахування.; при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за не відроблені дня відпустки, при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації.

Ні в наказі про звільнення, ні в договорі про підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації робітників від 06.06.2005 року /с.18// , ні в судовому засідання не було наведено підстав для стягнення у позивача цієї суми, тобто відсутнє посилання на будь-який нормативний акт загального чи відомчого характеру, який передбачає можливість стягнення  зі звільненого працівника витрат на його професійну підготовку за тих обставин, що склались по даній справі.

Договір / с.18/, на який є посилання в наказі, погіршує становище працівника, порівняно з діючим законодавством,   тому суд при вирішенні спору ним керуватись не може. В будь-якому разі  стягнення з позивача 465,72 грн. не є безспірним, тому не могло застосуватись при виданні наказу при звільненні.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині поновлення  позивача на роботі та стягненні заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд не вбачає підстав для відшкодування моральної шкоди.

Про розгляді питання про відшкодування  витрат на право допомогу суд враховує, що адвокат Луценко у часті в судовому засіданні не приймала, визначити кількість годин її роботи по справі не видалось можливим. Гонорар у розмірі 680 грн. визначений нею довільно. Оскільки основна частина позовних вимог не задоволена, витрати на правову допомогу  підлягають стягненню з відповідача на користь позивача  пропорційно розміру задоволених позивних вимог, що на думку суду може складати 60 грн.

Строк звернення до суду , визначений ст. 233 КЗпП України суд пропущеним не вважає, оскільки  доказів того, що його в день звільнення ознайомили з наказом під підпис суду не надано, трудова книжка була ним отримана не раніше 18 грудня 2007 року, про що засвідчила начальник відділу кадрів.

На підставі викладеного і керуючись ст.. 132 ч.1, 40 п.7, 147, 237-1 КЗпП України, ст.. 212-215 ЦПК України , -

                                               В и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати частково недійсним і скасувати наказ відокремленого підрозділу Шахта «Карботіт» ДП «Первомайськвугілля» № 501 від 03 грудня 2007 року в частині стягнення з МПУ дільниці ЕМО ОСОБА_1а матеріальної шкоди, завданої підприємству  витратами на ремонт насосної установки, вартості робіт по  демонтажу та монтажу насосної установки  після пред'явлення РМЗ вартості ремонту відповідно до ст.. 132 КЗпП України.

Стягнути з ДП «Первомайськвугілля»  на користьОСОБА_1 465,72 грн., безпідставно утримані за навчання в учбово-курсовому комбінаті.

Стягнути з ДП «Первомайськвугілля» на користьОСОБА_1 60 грн. витрат на правову допомогу.

В задоволенні позовних вимог про поновлення  на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди  відмовити.

Стягнути з ДП «Первомайськвугілля»  судовий збір у розмірі 51 грн.

   Стягнути з ДП «Первомайськвугілля»  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 30 грн. на розрахунковий рахунок 31218259700054 в УДК м. Первомайська код  24053509, МФО 804013.

  

 

         Суддя                                                            Русанова Т.Т.