ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/38510.10.11

За позовомПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія “Країна"

ДоВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

Простягнення 6 841, 35 грн.

      Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1. (дов. №280 від 18.07.2011 р.)

Від відповідачане з'явився

У судовому засіданні 10 жовтня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О  Б  С  Т  А  В  И  Н  И      С  П  Р  А  В  И:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія “Країна" (далі –позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі –відповідач) збитків в сумі 6 841, 35 грн., завданих відшкодуванням майнової шкоди що виникла в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.09.2011р, порушено провадження у справі №24/385 та призначено справу до розгляду на 10.10.2011р.

У судове засідання 10.10.2011р. з’явився представник позивача та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві №5449 від 07.09.2011р.

Представник відповідача в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки представника суд не повідомив.

Згідно ст. 64 ГПК України, суд надсилає сторонам копію ухвали про порушення провадження у справі за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій вказується час та місце проведення судового засідання. У разі відсутності сторони за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним їй чином.

Зазначена в позовній заяві адреса відповідача підтверджується довідкою з ЄДРПОУ станом на 05.08.2011р. наданою позивачем разом з позовною заявою.

Таким чином, ухвала суду надіслана за вказаною адресою вважається врученою відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, та з’ясувавши  фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

31.08.2010 р. відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна", правонаступником якого у зв’язку із зміною назви товариства є позивач по справі, та гр. ОСОБА_2 (далі - страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - договір страхування) №36/031399/ПР/2.1.5.1., відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “Сузіку”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

11.09.2010р. на АЗС “Лукойл” по вул. Лісова, що в с. Зазимя, Броварського району, Київської області, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля “ВАЗ-21053”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_3

Постановою Миронівського районного суду Київської області від 20.10.2010р. по справі №3-1206/2010 гр. ОСОБА_3 (страхувальника відповідача) визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Вартість матеріального збитку, завданому власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склала 8 338,76 грн., що встановлено звітом №1377 від 17.11.2010р. про оцінку колісного транспортного засобу “Сузіку”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).

На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника від 05.11.2010 р. та страхового акту №36/18024/2.1.5.1. від 09.12.2010р., сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 6 841, 35 грн., шляхом перерахування вказаної суми на рахунок гр. ОСОБА_2, що підтверджується платіжними дорученнями №152 та №153 від 13.12.2010р. (копії в матеріалах справи).

Позивач наполягає на стягнені з відповідача в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 6 841, 35 грн., обґрунтовуючи позов тим що відповідач є страховиком особи винної в ДТП.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача в межах суми  6 841, 35 грн. перейшло право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина гр. ОСОБА_3 встановлена постановою Миронівського районного суду Київської області від 20.10.2010р. по справі №3-1206/2010.

Цивільна відповідальність гр. ОСОБА_3 на момент настання страхової події була застрахована в відкритому акціонерному товариству Національна акціонерна страхова компанія “Оранта" за договором (у формі полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6587139.

Поліс № ВС/6587139 діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля “ВАЗ-21053”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_3

Відповідно до полісу ВС/6587139 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом, є гр. ОСОБА_3 забезпеченим транспортним засобом - автомобіль “ВАЗ-21053”, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації гр. ОСОБА_3 зазначеного автомобіля, була застрахована відповідачем.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач звернувся до відповідача з претензією (лист вих. № 3214 від 31.05.2011р.), до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та вимагав відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у сумі 6 841, 35 грн.

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами.

Враховуючи встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу  відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу понесені витрати в сумі 6 841, 35 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

За таких обставин, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню повністю, а зазначена сума має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В  И  Р  І  Ш  И  В:

1.           Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, код ЄДРПОУ 20842474) 6 841 (шість тисяч вісімсот сорок одну) грн. 35 коп. страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

     Суддя                                                                                         В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011 р.