ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/9601.07.11

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

ДоПриватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут"

Третя особаОСОБА_1

Простягнення 2 964, 18 грн.

      Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивачаОСОБА_2. (дов. №6 від 04.01.2011р.)

Від відповідачаОСОБА_3. (дов. №72 від 11.01.2011р.)

Від третьої особиНе з’явився.

У судовому засіданні 01 липня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О  Б  С  Т  А  В  И  Н  И      С  П  Р  А  В  И:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (далі –позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" (далі –відповідач) збитків в сумі 2 964, 18 грн., завданих відшкодуванням майнової шкоди що виникла в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.04.2011р., порушено провадження у справі №24/96 та призначено справу до розгляду на 23.05.2011р.

У судове засідання 23.05.2011р. з’явилися представники сторін та надали пояснення по суті справи. Крім того, представник позивача подав письмове клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.05.2011р., до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_1, продовжено строк розгляду справи.

Ухвалами суду від 23.05.2011р. та від 03.06.2011 р. розгляд справи відкладався, а у судовому засіданні 24.06.2011р. було оголошено перерву на 01.07.2011р.

У судовому засіданні 01.07.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених в його письмовому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи, та з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, господарський суд м. Києва,-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

24.12.2009р. приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та ТОВ "Хілті Україна ЛТД" (далі - страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - договір страхування) №001033/4002/0000010, відповідно до якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “Volkswagen VW Passat”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

25.09.2010р. на проспекті Г. Сталінграда у м. Києві, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу, автомобіля “ГАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_1.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 15.10.2010р. по справі №3-11204/2010р. гр. ОСОБА_1 (страхувальника відповідача) визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Вартість матеріального збитку, завданому власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склала 3 772,00 грн., що встановлено автотоварознавчим дослідженням № 8119 від 06.10.2010р. про оцінку автомобіля “Volkswagen VW Passat”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).

На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника від 27.09.2010р., висновку автотоварознавчого дослідження №8119 від 06.10.2010р. та страхового акту №00053146 від 18.10.2010р., сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 2 922,00 грн. (3 772,00 грн. - збитки, завдані пошкодженням автомобіля за вирахуванням 850,00 грн. франшизи), шляхом перерахування вказаної суми на рахунок ТОВ "Хілті Україна ЛТД", що підтверджується платіжним дорученням №029094 від 21.10.2010р. (копія в матеріалах справи).

Відповідач проти позовних вимог заперечує, і зазначає, що чинним законодавством не передбачено виникнення у позивача як страховика, який сплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, права регресу до відповідача, як страховика за договором обов’язкового страхування. У зв’язку з вищевикладеним, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача в межах суми 2 922,00 грн. перейшло право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина гр. ОСОБА_1 встановлена постановою Оболонського районного суду м. Києва від 15.10.2010р. по справі №3-11204/2010р.

Цивільна відповідальність за шкоду, спричинену застрахованим автомобілем на момент настання страхової події була застрахована в приватному акціонерному товариству "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" за договором (у формі полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/5536968, який діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля “ГАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_1.

Зазначені обставини підтверджуються наявними в справі доказами, в тому числі відповіддю Моторного (Транспортного) страхового бюро України від 09.06.2011 р. № 12396/7-3-11, наданій на вимогу господарського суду.

Поліс № ВЕ/5536968 є полісом першого типу, і відповідно до ст.15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка діяла на час укладання полісу та скоєння ДТП, страховик за таким полісом відповідає за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Відповідно до полісу ВЕ/5536968 забезпеченим транспортним засобом –автомобіль “ГАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації цього автомобіля гр. гр. ОСОБА_1.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Полісом № ВЕ/5536968 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25 500,00 грн. та франшизу в сумі 510,00 грн., на яку зменшується страхове відшкодування, і після перерахунку сума відшкодування складає: 2 412,00 грн. (2 922,00 грн. –510,00 грн.).

Таким чином, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", особами, відповідальними за завдані гр. ОСОБА_1 збитки, є відповідач в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (полісу) ВЕ/5536968, та гр. ОСОБА_1., відповідно до ст. 1188 ЦК України, в тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем.

Позивач, листом №2460 від 25.01.2011р., до якого додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами.

Доказів оплати суми 2 412,00 грн. суду не надано, а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

В частині стягнення з відповідача 42,18 грн. пені позов є безпідставним, виходячи з наступного.

Нарахування  42,18 грн. пені позивачем здійснювалось на підставі ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" .

Зобов'язанням, відповідно до пп. 1, 2 ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Вимога позивача до відповідача є регресною, обґрунтована статтею 993 ЦК України і статтею 27 Закону України “Про страхування" та виникла не з договірних зобов'язань між сторонами по справі.

Відповідно до змісту ст. ст. 22, 27 “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 993, 1191 ЦК України в їх сукупності, суттю регресних вимог є відшкодуванням безпосередніх затрат з виплати страхового відшкодування лише в межах фактичних витрат.

Стаття 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на яку посилається позивач, передбачає нарахування штрафних санкцій за прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, а не особі, яка має право регресного позову до страховика.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення  2 412,00 грн. виплаченого страхового відшкодування. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В  И  Р  І  Ш  И  В:

1.           Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5-А; код ЄДРПОУ 31093336) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В; код ЄДРПОУ 20033533) 2 412 (дві тисячі чотириста дванадцять) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 82 (вісімдесят дві) грн. 99 коп. державного мита та 192 (сто дев’яносто дві) грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В іншій частині позову –відмовити.  

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

         Суддя                                                                                         В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011 р.