Справа № 2-286/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2011 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: Потеряйко С. А.

за участю прокурора: Вишнівського І.А.

адвоката: Якименка О.В.

при секретарі - Іванченко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Таращанської РДА про позбавлення батьківських прав, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з вищеназваним позовом.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала і просить суд позбавити відповідача батьківських прав щодо їх неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки відповідач свідомо відмовляється спілкуватися із сином, не цікавиться його навчанням, не приймає участі у вихованні. Крім того, кошти, які сплачує відповідач на утримання свого сина є занадто малими, щоб забезпечити належне утримання дитини. Відповідач має суттєві доходи, які скриває від державного виконавця.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Таращанському районі та отримує пенсію в розмірі 740 гривень, з яких 300 гривень сплачує аліменти на утримання свого сина ОСОБА_4. З підставами для позбавлення його батьківських прав, які викладені в позові, не погоджується в повному обсязі, оскільки позивачка сама перешкоджає йому у належному спілкуванні із дитиною, налаштовує сина проти нього. Всі його спроби для нормального спілкування з дитиною не дали позитивних результатів, оскільки позивачка постійно влаштовує сварки, впливає на дитину таким чином, що в сина до нього залишилися почуття ненависті та відрази.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснила, що до служби в справах дітей Таращанської РДА у 2010 році звернулася позивачка із заявою щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача у відношенні його сина ОСОБА_4, 1999 року народження. 25.06.2010 року комісія з питань захисту прав дитини вирішила вважати недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3

21.04.2011 року позивачка повторно звернулася до комісії з питань захисту прав дитини. Заслухавши позивачку, неповнолітнього ОСОБА_4, який постійно повторював, що він ненавидить свого батька і не має бажання з ним спілкуватися, виходячи з інтересів дитини, комісія надала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3. Проте, служба в справах дітей вважає, що мати має великий вплив на дитину, що призвело до ненависті дитиною батька.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він є дідусем ОСОБА_4. Його батько, відповідач в даній справі не займається вихованням дитини. Після розірвання шлюбу з позивачкою, не цікавиться дитиною, не допомогає по господарству, належно не виконує своїх батьківських обов'язків.

Свідок ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суду пояснили, що вони проживають по сусідству з позивачкою в справі. Вихованням та утриманням дитини займається позивачка та ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона працювала продавцем в продуктовому магазині. Відповідач часто купував цукерки, печиво, різні солодощі для свого сина ОСОБА_4, як їздив його провідувати. Спиртні напої відповідач не вживає.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що відповідач в справі є його батьком. Він знає, що батько із позивачкою в справі, яка була його дружиною не спілкується, а остання забороняє їх синові ОСОБА_4 спілкуватися з батьком, налаштовує дитину проти нього.

Протягом усього часу слухання даної справи, позивачка не змінила позовних вимог, а тому суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, врахувавши думку представника органу опіки та піклування, думку прокурора, які вважають, що підстав для задоволення позову не має, приходить до висновку, що в позові слід відмовити.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а тому на запитання суду про надання інших доказів, крім наданих чи неможливості їх витребування і необхідність цієї дії, судом встановлено, що всі докази надані.

Судом встановлено, що позивачка та відповідач по справі перебкували в зареєстрованому шлюбі. За час їх спільного проживання в них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

04.06.2002 року сторони зареєстрували розірвання свого шлюбу у відділі РАЦС Таращанського РУЮ, про що зроблено актовий запис №53.

Позивачка в судовому засіданні стверджувала, що відповідач зловживає спиртними напоями, самоусунувся від виконання батьківських обов'язків по вихованню сина, байдужий щодо його виховання та навчання.

Проте, покази позивачки в цій частині спростовуються показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, які підтвердили, що відповідач спиртними напоями не зловживає. Крім того, позивачкою не надано будь-яких доказів щодо вживання спиртних напоїв відповідачем, перебування його на обліку в лікаря нарколога та притягнення його до адміністративної відповідальності за насильство в сім'ї на грунті вживання спиртних напої, тощо.

Крім того, в судовому засіданні не було доведено позивачкою твердження, що відповідач не піклується про свого сина, не дбає про його виховання та утримання, що він має будь-які доходи, які скриває від державного виконавця при сплаті аліментів на утримання дитини.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачка має неприязні відносини з відповідачем, налаштовує дитину негативно відноситися до свого батька.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення і поновлення батьківських прав», п.16 передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення та ін.

Суд прийшов до висновку, що дані обставини не доведені позивачкою в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 88, 174, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 164 СК України, ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення і поновлення батьківських прав», суд, -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: служба в справах дітей Таращанської РДА про позбавлення батьківських прав.

Звільнити сторони від сплати державного мита, як осіб, потерпілих від аварії на ЧАЕС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Таращанський районний суд до Апеляційного суду Київської області на протязі 10 днів з дня його проголошення або на протязі 10 днів з дня отримання копії рішення суду.

Головуючий:Потеряйко С. А.