Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

19.10.2011 Справа №2-6651/11

                    Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:  

    головуючої                                               Герчаківської О.Я.

                              з участю секретаря                                  Сесик Х.Я.

   представників позивача                                ОСОБА_1, ОСОБА_2

   представника відповідача                    ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Тернопільської міської ради, третя особа –ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності на самовільно добудоване нерухоме майно та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Тернопільської міської ради, третя особа –ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації»про визнання за померлою ОСОБА_5 права власності на самовільно добудоване нерухоме майно та визнання за нею права власності на майно в порядку спадкування за заповітом. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 25 лютого 2003 року померла її мати ОСОБА_5, якій на праві власності належала Ѕ будинковолодіння по вул. АДРЕСА_1, спадкоємицею якої вона є на підставі заповіту. На час смерті матері вони з позивачем проживали разом, вели спільне домашнє господарство та мали спільні права і обов’язки. Позивач прийняла спадщину шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном, від дня відкриття спадщини і до цього часу остання фактично проживає в будинку і доглядає за будинковолодінням. За життя мати позивача, ОСОБА_5, без належних дозволів і погоджень здійснила добудову до житлового будинку, влаштувала мансарду, здійснила будівництво господарської будівлі та гаража на території зазначеного будинковолодіння. У зв’язку з цим, при зверненні із заявою про прийняття спадщини до Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. З урахуванням наведеного, позивач просить визнати за ОСОБА_5 право власності на самовільно добудовану частину житлового будинку, мансарду, господарську будівлю та гараж на території будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, а також визнати за нею - ОСОБА_4, право власності на Ѕ житлового будинку з мансардою, на господарську будівлю та гараж на території будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом.

Представники позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити, визнати за померлою ОСОБА_5 право власності на самовільно добудовану частину житлового будинку, мансарду, господарську будівлю та гараж на території будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, а також визнати за позивачем ОСОБА_4 право власності на Ѕ житлового будинку з мансардою, на господарську будівлю та гараж на території будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом.

          Представник відповідача –Тернопільської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги заперечила та просила у їх задоволенні відмовити з тих підстав, що право власності припиняється у зв’язку зі смертю, а оскільки ОСОБА_5 померла, то за нею не може бути визнано право власності на майно. Також зазначила, що до складу спадщини входить тільки те майно, яке належало спадкодавцеві на підставі правовстановлюючих документів, самочинно збудоване майно в склад спадщини входити не може.

Представник третьої особи –ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації»в судове засідання не з’явився, однак надіслав на адресу суду листа про розгляд справи у його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлений ОСОБА_4 позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до реєстраційного посвідчення від 24 грудня 1984 року, Тернопільським обласним об’єднаним бюро технічної інвентаризації посвідчено, що Ѕ частка житлового будинку з надвірними побудовами АДРЕСА_2 зареєстрована за гр. ОСОБА_5 на праві особистої власності на підставі договору дарування посвідченого першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 3 лютого 1984 року за реєстром № 2-179 та записано в реєстрову книгу за № 2523.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 28623014 від 10.01.2011 року, який видано ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації», Ѕ частка домоволодіння, житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами в АДРЕСА_1, належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 За рахунок самовільної прибудови літ. А  та мансарди загальна площа житлового будинку літ. А збільшилась на 66,3 кв.м., житлова площа житлового будинку збільшилась на 68,9 кв.м. Самовільно побудовані гараж літ. Д та сарай літ. Е.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 померла 25.02.2003 року, що не заперечується сторонами у справі, а тому у відповідності до вимог ст.61 ЦПК України, доказуванню не підлягає.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

За вказаних обставин позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання за померлою ОСОБА_5 права власності на самовільно добудовану частину житлового будинку, мансарду, господарську будівлю та гараж на території будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, є безпідставними, такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, та не підлягають до задоволення.

Також, суд вважає, що не підлягають до задоволення позовні вимоги ОСОБА_6 щодо визнання за нею права власності на Ѕ житлового будинку з мансардою, на господарську будівлю та гараж на території будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, померла ОСОБА_5 розпорядилася належним їй майном, 03.02.1984 року нею складено заповіт в якому остання заповіла належну їй на праві власності Ѕ частину жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_2, ОСОБА_4 Заповіт посвідчено Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 03 лютого 1984 року за реєстром № 2-181, зареєстровано в реєстрі за №143.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1 ст.1220 ЦК України).

          Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

23 серпня 2005 року ОСОБА_4 подала заяву про прийняття спадщини за заповітом.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №588/02-31 від 26.03.2010 року, ОСОБА_1, яка діє від імені ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1, оскільки виявлено, що за рахунок самочинної побудови гаража літ. Д, сараю літ. Е, прибудови літ. А та мансарди, загальна площа житлового будинку літ. А збільшилась на 66,3 кв.м., житлова площа будинку літ. А збільшилась на 68,9 кв.м.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»зазначено наступне. Якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (ч.1 ст.376 ЦК України), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання, тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

В силу ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вражаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно рішення №508 виконкому Тернопільської міської ради народних депутатів від 20.08.1970 року «Про закріплення земельних ділянок під індивідуальне будівництво», вирішено закріпити земельну ділянку площею 600 кв.м. під будівництво індивідуального  житлового будинку за гр. ОСОБА_4 по вул.О.Невського Бічна №9.

          Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

           У даному випадку позивачем не надано доказів того, що прибудова гаража літ. Д, сараю літ. Е, та мансарди до житлового будинку літ. А, які є нерухомим майном, збудовані в певній технологічній послідовності, визначеній проектною документацією, державними будівельними стандартами, нормами і правилами, що підтверджується лише актом готовності об’єкта до експлуатації.

Також, суду не представлено відповідні висновки: технічний висновок про відповідність виконаних робіт будівельним нормам і правилам, висновок про відповідність перепланування санітарно-епідеміологічним вимогам, пропонованим до будинків і приміщень, і правилам пожежної безпеки.

Покликання представника позивача на висновок про технічний стан будівлі розташованої за адресою вул.Гуцульська,11, який надано ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації»№907/07-2 від 18.02.2010 року, лист Управління містобудівного та архітектурного комплексу Тернопільської міської ради №2530/09 від 27.08.2008 року, лист Відділу державного пожежного нагляду м.Тернопіль №409 від 12.02.2009 року, а також лист Тернопільської міської санітарно-епідеміологічної станції  №2894/02-1 від 30.12.2008 року суд до уваги не бере, оскільки вказані документи не є дозвільною документацією, а носять інформаційний характер.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх повній сукупності, суд вважає звернення позивача з приводу визнання за померлою ОСОБА_5 права власності на самовільно добудовану частину житлового будинку з мансардою, господарську будівлю та гараж на території будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, а також визнання за ОСОБА_4 права власності на Ѕ житлового будинку з мансардою, господарську будівлю та гараж на території будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом безпідставним і необґрунтованим, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

            На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 331, 376, 392, 1216, 1220, 1223-1235, 1241, 1248, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 212-215, 221 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Тернопільської міської ради, третя особа –ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності на самовільно добудоване нерухоме майно та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська