Справа № 2-456/11

                                                            2011 рік

З а о ч н е   р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

  24 березня 2011 року                                                                                   м. Білгород-Дністровський

  Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  у складі:

головуючого –одноосібно судді Толкаченко О.О.,

при секретарі –Ткаченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,

  ВСТАНОВИВ:

  Позивач –ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, а саме просить суд, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь суму заподіяних збитків у розмірі 14780 (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень, моральну шкоду у розмірі 5000 (п’ять тисяч) гривень, судові витрати 317 (триста сімнадцять) гривень.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, згідно якої просив справу розглядати без його участі, та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився. Був повідомлений належним чином. Причина неявки суду невідома.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей при причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів постановляє заочне рішення. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

        Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 19 лютого 2008 року о 08 годині 40 хвилин відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ВАЗ-21063»державний номер 71203ОА порушив вимоги правил дорожнього руху, та виїжджаючи на зустрічну полосу не переконався в безпеці та не вибравши безпечну дистанцію до рухаючогося транспорту не уступив дорогу автомобілю, який рухався по своїй полосі, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2107»державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу ОСОБА_1. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 лютого 2008 року по справі № 3-4314/2008 ОСОБА_2 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності.

            У відповідності до Висновку №32 від 17.03.2008 року, про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої в результаті пошкодження автомобіля «ВАЗ-2107»реєстраційний номер НОМЕР_1, вартість матеріальної шкоди, завданої позивачу, як власнику зазначеного автомобіля складає –13604 (тринадцять тисяч шістсот чотири) гривні.

            Крім того, позивач ОСОБА_1 зазначає, що він був змушений сплатила за проведення експертного, авто товарознавчого дослідження по визначенню матеріальної шкоди 360 (триста шістдесят) гривень.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода); збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Також   крім майнової шкоди позивач ОСОБА_1 також вказує що йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях у зв'язку із протиправною поведінкою відповідача, та яку він оцінює в розмірі 5000 гривень (п’ять тисяч) гривень.

Однак враховуючи положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ч. 3 ст. 23 ЦК України характер та обсяг моральних страждань, які зазнав позивач у зв’язку з протиправними діями відповідача, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що розмір моральної шкоди слід зменшити до 2000 (двох тисяч) гривень.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою є обґрунтованою, та такою, що підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст, 22, 23, 1167, 1187, 1188 ЦК України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд –

  ВИРІШИВ:

  Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 суму заподіяних збитків у розмірі 13604 (тринадцять тисяч шістсот чотири) гривні, моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, витрати за проведення експертизи у сумі 360 (триста шістдесят) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

 Суддя:                                                                                                                                   О.О. Толкаченко