Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2086/25

Провадження № 2-н/357/486/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Сомок О. А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою і просила суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її користь на утримання малолітніх дітей, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу).

Згідно з ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа наказного провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

Дослідивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу, виходячи з такого.

Положення ст. 19 ЦПК України визначають юрисдикцію цивільних справи. Так, ч.3 ст. 19 ЦПК визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Ст. 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті,на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи, або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Однак, в заяві про видачу судового наказу ОСОБА_1 вказує, що діти син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають разом із нею та знаходяться на її утриманні, проте доказів, які підтверджують ці обставини, до заяви про видачу судового наказу не додано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Статтею 167 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне у видачі судового наказу відмовити, оскільки до заяви про видачу судового наказу не надано документів, що підтверджують перебування на утриманні заявника неповнолітніх дітей.

Керуючись ст.ст. 161, 165, 167, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей з ОСОБА_2 .

Роз`яснити стягувачу, що відповідно до положень ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у прийнятті заяви не є перешкодою для повторного звернення із такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Суддя Білоцерківського міськрайонного

суду Київської області Олена СОМОК