Справа №274/9916/24

Провадження № 2/0274/643/25

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"14" лютого 2025 р. м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Хуторна І. Ю., розглядаючи матеріали  позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» про усунення перешкоди в користуванні власністю, -

в с т а н о в и в :

25.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп», у якому просить зобов`язати відповідача усунути перешкоду позивачеві у доступі до власності – АЗС, яка знаходиться за адресою: м. Бердичів, вул. Шелушкова, 116.

Ухвалою від 01.12.2024 цю позовну заяву суд залишив без руху, як таку, що подана із порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.

В ухвалі суд вказав позивачеві на необхідність зазначити в позові: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - відповідача, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України - позивача; відомості про наявність чи відсутність електронного кабінету у сторін; чи вживались заходи досудового врегулювання спору; у кого знаходяться оригінали письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачеві надано строк на усунення недоліків 10 днів, з дня отримання копії ухвали.

Копію цієї ухвали позивач отримав 24.01.2025

Із 06.02.2025 до 11.02.2025 суддя перебувала у відпустці.

06.02.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява-реагування, відправлена ним поштою 31.01.2025, на ухвалу суду про залишення його позову без руху.

У цій заяві ОСОБА_1 вказав, що ухвала є безпідставною та суд, залишаючи позов без руху, допускає надмірний формалізм.

Щодо не зазначення у позовній заяві відомостей про паспорт позивача, то він вказав, що позивач є інвалід другої групи, а інші відомості та засоби зв`язку відсутні. Іншу особисту інформацію, як-то код платника податків, паспортні дані позивача, електронні кабінети, електронна пошта позивача є особистою інформацією позивача, яку він вправі надавати лише за його згодою.

Щодо не зазначення відомостей про відповідача, то інші відомості позивачеві не відомі та він отримав такі дані про відповідача із інтернет-ресурсів, а суд в підготовчому засіданні вправі отримати від відповідача всі необхідні відомості.

Щодо зазначення в позові заходів досудового врегулювання, то суд поклав на позивача вияснити, замість суду, чи підлягає вимога про усунення перешкод досудовому врегулюванню, чи ні.

Вказав, що досудове врегулювання спору є правом, а не обов`язком позивача.

Щодо зазначення наявності у позивача оригіналів доказів, то вказав, оскільки на копіях доказів є відмітка «згідно з оригіналом», відповідно, є зрозумілим, що оригінали перебувають у позивача. Зазначив, що оригінали доказів знаходяться у позивача.

Щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, то це право позивача, а не обов`язок та суд допускає надмірний формалізм.

Європейський суд з прав людини вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність.

Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, подання заяв по суті справи, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Вимоги до позовної заяви визначені статтею 175 ЦПК України.

Суд, залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 , вказав на недоліки позову та пропонував їх усунути.

Позивач на кожну із вимог суду надав пояснення, які суд приймає та, маючи доступ до відомостей про РНОКПП особи, даних чи зареєстрований електронний кабінет сторін, з тим, щоб не перешкоджати доступу позивача до суду, вважає, що позивач в такий спосіб усунув недоліки позову.

Проте, позивач не усунув ключового недоліку позову. Він не вказав коду ЄДРПОУ відповідача.

Позивач зазначив, що відомості про відповідача йому відомі із інтернет ресурсів. Вказав найменування відповідача та адресу місця знаходження.

За положеннями частини першої статті 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільну процесуальну дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Згідно статті 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За приписами статті 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Суд, гарантуючи доступ позивача до суду, маючи доступ до реєстру юридичних осіб, сформував запит щодо зазначеної у позовній заяві юридичної особи – відповідача.

Проте, відповідно до відповіді № 1118860 від 14.02.2025 відомості про юридичну особу ТОВ «Вест Ойл Груп» у реєстрі відсутні.

Суд допускає, що позивач міг допустити помилку в зазначенні найменування юридичної особи, тому не вирішує питання відмови у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, через пред`явлення позову до особи, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Тому, оскільки пряма норма процесуального закону - п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначає, що позивач має вказати у позовній заяві ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, в позивач ухвалу суду про залишення позову без руху не виконав у цій частині, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Суд, повертаючи позовну заяву, заважає, що права позивача на доступ до суду не будуть порушені, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення.

Керуючись статтями 185, 260-261 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» про усунення перешкоди в користуванні власністю - повернути.

Роз`яснити позивачеві, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І. Ю. Хуторна