ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року місто Київ

Справа № 753/13736/23

Апеляційне провадження № 22-ц/824/4884/2025

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-головуючий), суддів: Мазурик О.Ф., Стрижеуса А.М.,

за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Баладига Сергій Павлович, на додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року та на додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 листопада 2024 року (ухвалені у складі судді Котвицького В.Л.)

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст заяв про ухвалення додаткових рішень

16 жовтня 2024 року до суду засобами поштового зв`язку була подана заява представника відповідача - адвоката Баладиги С.П. про ухвалення додаткового рішення, яким просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 53 250 грн.

17 жовтня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» була подана заява представника позивача - адвоката Калюжного С.М. про розподіл судових витрат, у якій він просив суд долучити докази понесення витрат на правничу допомогу в сумі 64 100,00 грн та стягнути їх з відповідача на користь позивача.

В обґрунтування заяв зазначено, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 11 жовтня 2024 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 276 896,03 грн, моральну шкоду у сумі 6 000,00 грн, а також судові витрати у сумі 21 683,79 грн, які складаються з витрат на проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу в розмірі 10 211,00 грн та витрат на проведення судової авто-товарознавчої експертизи в розмірі 11 472,79 грн.

Проте судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених сторонами на професійну правничу допомогу.

Окрім того, 23 жовтня 2024 року позивач подав заяву про поновлення процесуального строку, яку обґрунтовував тим, що лише 14 жовтня 2024 року було отримано вступну та резолютивну частину рішення суду від 11 жовтня 2024 року.

Короткий зміст додаткових рішень суду першої інстанції

Дарницький районний суд міста Києва додатковим рішенням від 15 листопада 2024 року поновив позивачу ОСОБА_2 строк для подання доказів понесення витрат на правничу допомогу. Стягнув зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 64 100,00 грн.

Дарницький районний суд міста Києва додатковим рішенням від 25 листопада 2024 року у задоволенні заяви адвоката Баладиги С.П. - представника відповідача ОСОБА_1 про постановлення додаткового рішення - відмовив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із додатковим рішенням від 15 листопада 2024 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 28 листопада 2024 року подав безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу відмовити.

Не погодившись із додатковим рішенням від 25 листопада 2024 року, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 06 грудня 2024 року засобами поштового зв`язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 53 250 грн.

Узагальненні доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

На обґрунтування апеляційної скарги щодо додаткового рішення від 15 листопада 2024 року вказує, що представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення зі спливом строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Натомість підстави для поновлення цього строку були відсутні, оскільки представник позивача був присутній у судовому засіданні, у якому проголошувалося рішення суду.

Окрім цього, суд у порушення приписів ч. 2 ст. 141 ЦПК України стягнув з відповідача на користь позивача усі заявлені останнім витрати на правничу допомогу, незважаючи на те, що позов був задоволений частково, тобто суд не застосував пропорційність витрат до розміру задоволених позовних вимог.

Також суд не врахував критеріїв реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, а також критерій розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Не звернув увагу на відсутність доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу.

Звертає увагу, що суд не повідомив сторону відповідача про дату та час судового засідання, на якому вирішувалася заява представника позивача, що позбавило відповідача права здійснити заяву про неспівмірність судових витрат позивача та є обов`язковою підставою для скасування судового рішення згідно з п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України.

На обґрунтування апеляційної скарги щодо додаткового рішення від 25 листопада 2024 року, окрім наведених вище процесуальних порушень суду, вказує, що у відзиві на позовну заяву було прохання щодо розподілу судових витрат, зазначено про очікуваний розмір судових витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000 грн, а тому висновок суду про те, що стороною відповідача до судових дебатів не заявлялось про подачу доказів та заяви після ухвалення рішення не відповідає фактичним обставинам справи.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзивах на апеляційні скарги представник позивача - адвокат Калюжний С.М. проти апеляційних скарг заперечував, просив відмовити в їх задоволенні, додаткові рішення від 15 листопада 2024 року та 25 листопада 2024 року залишити без змін як законні та обґрунтовані.

На спростування доводів апеляційної скарги на додаткове рішення від 15 листопада 2024 року зазначав, що з аудіозапису судового засідання від 11 жовтня 2024 року вбачається, що суд перед видаленням до нарадчої кімнати поінформував учасників справи про оголошення рішення в понеділок 14 жовтня 2024 року. Таким чином строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення був пропущений з поважних причин, описаних судом першої інстанції.

На спростування доводів апеляційної скарги на додаткове рішення від 25 листопада 2024 року зазначав, що сторона відповідача не здійснила заяву в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Баладига С.П. доводи апеляційних скарг підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник позивача - адвокат Калюжний С.М. проти апеляційних скарг заперечував, просив їх відхилити з підстав, викладених у відзивах на апеляційні скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

У додатковому рішенні від 15 листопада 2024 року суд першої інстанції встановив, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 11 жовтня 2024 року у справі №753/13736/23 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП було задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 276 896,03 грн, моральну шкоду у сумі 6000,00 грн, а також судові витрати у сумі 21 683,79 грн, які складаються з витрат на проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу в розмірі 10 211,00 грн та витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 11 472,79 грн.

14.10.2024 копія рішення (вступна та резолютивна частина) була отримана представником позивача Соколовою О.Г. у приміщенні суду, що підтверджується відповідною розпискою.

Також 14.10.2024 за повідомленням Електронного суду об 18 год 38 хв у справі 753/13736/23 було розміщено рішення суду (вступна та резолютивна частина) від 11.10.2024.

Протягом п`яти днів після отримання копії рішення суду представником позивача та від часу розміщення в Електронному суді ухваленого рішення суду у справі 753/13736/23 (саме 14.10.2024), позивачем подана заява про стягнення на користь позивача фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу по справі 753/13736/23 та ухвалення відповідного додаткового рішення, а також 23.10.2024 із заявою про ухвалення додаткового рішення була подана заява про поновлення з поважних причин строку на здійснення відповідної процесуальної дії.

На підтвердження факту надання правової допомоги та розміру витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 21.07.2023, укладений між АО "ЮС СТРІКТУМ" та ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 244-245), додаток №1 від 28.07.2023 до договору про надання правової допомоги від 28.07.2023 (т. 1 а.с. 246), а також до заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем подано довіреність від 28.07.2023, додаток №2 до договору про надання правової допомоги від 28.07.2023 та акти виконаних робіт від 02.11.2023 та від 14.10.2024.

Відповідно до п. 1.4 договору про надання правової допомоги від 21.07.2023 для виконання зобов`язань по наданню правової допомоги позивачу за умовами вказаного договору АО "ЮС СТРІКТУМ" призначено адвоката Калюжного С.М.

Тобто, повноваження адвоката Калюжного С.М. як представника позивача ОСОБА_2 належним чином підтверджено умовами договору про надання правової допомоги від 21.07.2023.

Також, відповідно до п. 1.2 договору про надання правової допомоги від 21.07.2023 сторони погодили, що адвокат та клієнт у кожному Протоколі-дорученні погоджують зміст надання правової допомоги, строки його виконання, розміри та порядок оплати наданої правової допомоги та інші умови щодо виконання вказаного вказаного в змісті Протоколу-доручення.

На підтвердження обсягу виконання адвокатом Калюжним С.М. правової допомоги позивачу ОСОБА_2 до суду надано Протоколи-доручення №1 та №2, в яких детально описано обсяг виконаних робіт адвокатом та зазначено розмір винагороди (гонорару) за надану правову допомогу, так, відповідно до Протоколу-доручення №1 розмір винагороди (гонорару) становить 26 000,00 грн. та відповідно до Протоколу-доручення №2 розмір винагороди (гонорару) становить 35 100,00 грн.

Також, позивачем надано до суду Акт виконаних робіт №753-13736-23 від 02.11.2023, у якому зазначено перелік виконаних робіт та кількість годин витрачених на надання правової допомоги, а також зазначено розмір винагороди (гонорару) за надані послуги у сумі 29 000,00 грн. Крім того, відповідно до Акту виконаних робіт №753-13736-23/2 від 14.10.2024 також зазначено перелік виконаних робіт та кількість годин витрачених на надання правової допомоги та зазначено розмір винагороди (гонорару) за надані послуги у сумі 35 100,00 грн.

Таким чином, в загальному розмірі понесені ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у справі становлять 64 100,00 грн.

У додатковому рішенні від 25 листопада 2024 року суд першої інстанції встановив, що стороною відповідача про подачу заяви про ухвалення додаткового рішення не було зазначено до закінчення судових дебатів.

Позиція суду апеляційної інстанції

Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам додаткові рішення суду першої інстанції від 15 листопада 2024 року - частково, а від 25 листопада 2024 року - відповідають не повністю.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин 5, 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Щодо додаткового рішення від 15 листопада 2024 року

Поновлюючи в додатковому рішенні від 15 листопада 2024 року позивачу строк для подання доказів понесення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив із того, що позивач отримав рішення від 11.10.2024 тільки 14.10.2024, тобто коли вступна та резолютивна частина рішення була розміщення в Електронному суді, при цьому представником заява про ухвалення додаткового рішення подана на третій день в межах встановлених п`яти днів після отримання копії рішення суду від 11.10.2024.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки як вбачається із протоколу судового засідання від 11 жовтня 2024 року , суддею було оголошено про дату проголошення вступної та резолютивної частини рішення 14 листопада 2024 року о 19-50 (том 3 а. с. 29).

Колегія суддів враховує, що в цьому випадку була допущена описка в протоколі в частині зазначення «11-го» місяця (листопада) замість «10-го» (жовтня), проте зауважує, що зміст цього запису в протоколі є очевидним та означає, що 11 жовтня 2024 року не було фактично проголошено вступної та резолютивної частини рішення, а тому доводи апеляційної скарги про пропуск 5-ти денного строку для подачі заяви про ухвалення додаткового рішення через присутність представника позивача в судовому засіданні 11 жовтня 2024 року є маніпулятивними.

Представник позивача не міг знати результат провадження у справі, а тому вирішити питання про можливість подання такої заяви в цілому, оскільки у випадку відмови в задоволені позову підстав для її подання не було б.

Колегія суддів також враховує, що 11 жовтня 2024 року це п`ятниця, а фактично рішення від 11 жовтня 2024 року було проголошено тільки в понеділок 14 жовтня 2024 року, а тому при поданні заяви про ухвалення додаткового рішення 17 жовтня 2024 року з наведених вище підстав позивач мав право для поновлення строку для подачі такої заяви, оскільки строк був пропущений з поважних причин.

Стягуючи з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 64 100,00 грн, тобто у заявленому стороною позивача розмірі, суд виходив із того, що у письмових запереченнях на ухвалення додаткового рішення сторона відповідача не ставила питання саме про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (лише про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з пропущенням строку подання доказів витрат на правничу допомогу, а також відмову в її задоволенні у зв`язку з відсутністю повноважень представника позивача та недотримання вимог до форми заяви), а тому вважав, що в нього відсутні підстави для вирішення питання про зменшення цих витрат. При цьому в додатковому рішенні від 15 листопада 2024 року суд вказав, що враховує обставину часткового задоволення позовних вимог позивача.

Колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду першої інстанції, оскільки він зроблений із порушенням норм процесуального права з огляду на таке.

За приписами пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У порушення цих приписів суд першої інстанції задовольнив заяву позивача в повному обсязі, не застосувавши до його вимог пропорційність до задоволених позовних вимог.

Указана обставина відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни додаткового рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 листопада 2024 року в частині розміру витрат на професійну правничу допомогу. Суть зміни додаткового рішення буде описана далі з урахуванням перегляду додаткового рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року.

Щодо додаткового рішення від 25 листопада 2024 року

Відмовляючи в задоволенні заяви представника відповідача про постановлення додаткового рішення суд першої інстанції виходив із того, що стороною відповідача не зазначено до закінчення судових дебатів про подачу такої заяви.

Колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Перш за все колегія суддів звертає увагу на помилковість назви процесуального документа суду першої інстанції, оскільки з огляду на положення частини п`ятої статті 270 ЦПК України та пункту 20 частини першої статті 353 ЦПК України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Разом із цим, оскільки ця обставина не вплинула на характер апеляційного провадження з перегляду цього процесуального рішення суду, колегія суддів вважає за необхідне вказати на змістовне порушення норм процесуального права судом першої інстанції, що виявилося в такому.

У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18 зазначено, що аналіз норм статті 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20).

Відмовляючи в задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з цієї підстави, суд першої інстанції не врахував положення частини першої статті 134 ЦПК України про те, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Із матеріалів справи вбачається, що така заява відповідачем була зроблена у відзиві на позовну заяву, в якому представник відповідача просив розподілити судові витрати та на виконання приписів пункту 8 частини третьої статті 178 ЦПК України, указав, що відповідач очікує понести судові витрати в орієнтовному розмірі 50 000 грн (том 1 а. с. 125).

Колегія суддів враховує, що фактично заявлена відповідачем сума витрат на професійну правничу допомогу становила 53 250 грн, що незначним чином перевищує попередньо визначений розмір судових витрат.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що невисловлена в усній формі під час судового засідання заява про подачу доказів розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, не може бути підставою для відмови в ухваленні додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, за умови зазначення попереднього орієнтовного розміру судових витрат у першій заяві по суті справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

З урахуванням встановлення обставини порушення судом першої інстанції норм процесуального права та необхідністю ухвалення додаткового рішення, колегія суддів з урахуванням раніше встановленого висновку про зміну додаткового рішення від 15 листопада 2024 року в частині розміру витрат на професійну правничу допомогу, дійшла виснвоку про необхідність скасування додаткового рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року.

При цьому колегія суддів не вбачає необхідності в ухваленні окремого додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу, а вважає за можливе після визначення належних до стягнення сум з кожної сторони на користь одне одної, з урахуванням приписів частини десятої статті 141 ЦПК України, провести взаєморозрахунок цих сум та зобов`язати сторону, на яку буде покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні.

Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача

Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 64 100 грн.

Колегія суддів підтримує зроблений судом першої інстанції висновок про те, що представник відповідача у запереченнях на ухвалення додаткового рішення не висловлено доводів щодо їх неспівмірності, нерозумності, надмірності чи іншої невідповідності вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 24 червня 2024 року в справі № 712/3590/22 вказано, що для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Представником відповідача відповідних обставин щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу позивача не вказано, що позбавляє суд з власної інстанції втручатися в узгоджений між стороною та адвокатським об`єднанням розмір (у частині співмірності розміру витрат до реально наданих послуг)

Разом із цим, колегія суддів вважає за необхідне, з власної ініціативи, частково зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на таке.

В акті виконаних робіт № 753-13736-23 від 02 листопада 2023 року вказано (з урахуванням текстуального спрощення назв послуг, здійсненого колегією суддів), що адвокат надав такі послуги: 1) підготовка та складення позовної заяви; 2) ознайомлення з відзивом; 3) складення заяви та повторної заяви про забезпечення позову; 4) підготовка та складення клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу; 5) складення відповіді на відзив; 6) представництво інтересів Клієнта у суді.

За такі послуги позивач зобов`язаний був сплатити 29 000 грн, що колегія суддів визнає розумним та співмірним з урахуванням витраченого адвокатом часу на надання таких послуг в розмірі 20 годин 22 хвилини робочого часу (том 3 а. с. 48, 48 зворот).

В акті виконаних робіт № 753-13736-23 від 14 жовтня 2024 року вказано, ряд послуг, серед яких має місце: п. 5 «Ознайомлення (вивчення) з текстом ухвали від 07.11.2023, підготовка, складання, оцифрування та подача апеляційної скарги на ухвалу від 07.11.2023 - 2 години 30 хвилин»; п. 6 «Представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні апеляційної інстанції від 26.02.2024 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року про призначення експертизи - 2 години»; п. 8 «Ознайомлення (вивченння) з текстом Постанови КАС від 26.02.2024 щодо апеляційної скарги на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року про призначення експертизи - 30 хвилин» (том 3 а. с. 49-50).

Колегія суддів враховує, що апеляційна скарга представника позивача на ухвалу суду про призначення експертизи була залишена без задоволення, тобто представник позивача фактично подав безпідставну апеляційну скаргу, у зв`язку із чим, витрати пов`язані із такими діями не можна покласти на відповідача.

Сумарні витрати часу, пов`язані із безпідставним оскарження ухвали суду про призначення експертизи склали 5 годин робочого часу адвоката, що оцінені адвокатом із розрахунку 1 500 грн за одну годину роботу.

Таким чином, неправомірним є покладення на відповідача витрат на правничу допомогу позивача в розмірі 7 500 грн (1 500 * 5), які слід відняти від загального розміру витрат на правничу допомогу.

З урахуванням цього, а також беручи до уваги часткове задоволення позову, а саме виграш позивача в обсязі 62,77 %, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 527,82 грн (із розрахунку 64 100 (загальний розмір заявлених витрат) - 7500 (розмір нерозумних витрат) = 56 600 * 62,77 %).

Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідача

Відповідачем заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 53 250 грн.

Із підстав, викладених під час аналізу розумності витрат на професійну правничу допомогу позивача, колегія суддів вважає за необхідне із загального розміру витрат відповідача на правничу допомогу відняти нерозумні витрати відповідача, якими є: п. 20 «Підготовка та подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 25.08.2023 про забезпечення позову» (була залишена без задоволення постановою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2023 року (виділені матеріали а. с. 149) у розмірі 4 500 грн, а також п. 24 «Аналіз клопотання Позивача від 27.09.2024 про уточнення понесених Позивачем судових витрат» (оскільки це питання не стосується розгляду справи по суті) у розмірі 750 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає несправедливим покладення на позивача витрат відповідача на оскарження забезпечення позову, яке за результатами апеляційного перегляду залишено без змін, а також витрат на процесуальні документи, щодо відшкодування цих же витрат в розмірі 5 250 грн, та не покладає їх на сторону позивача.

З урахуванням цього, а також беручи до уваги часткове задоволення позову, а саме виграш відповідача в обсязі 37,23 %, з позивача на користь відповідача належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17 870,40 грн (із розрахунку 53 250 (загальний розмір заявлених витрат) - 5 250 (розмір нерозумних витрат) = 48 000 * 37,23 %).

Щодо взаєморозрахунку сум

Відповідно до вимог частини десятої статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З урахуванням встановлених обставин справи, апеляційний суд зобов`язує відповідача, на якого покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю в розмірі 17 657,42 грн (35 527,82 - 17 830,40), позивачу.

Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Колегія суддів, встановила, що при вирішенні заяв позивача та відповідача про ухвалення додаткових рішень суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, а висновки суду частково не відповідають обставинам справи, а тому є підстави для скасування додаткового рішення від 25.11.24 про відмову відповідачу у стягненні його витрат на правничу допомогу зміни додаткового рішення Дарницького районного суду міста Києва 15 листопада 2024 року шляхом зменшення розміру стягнутих з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката з 64 100,00 грн до 17 657,42 грн, розмір яких було визначено з урахуванням пропорційного задоволення позову, та часткового задоволення заяв сторін про стягнення витрат на правничу допомогу.

З урахуванням ціни позову в даній справі та вимог ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду не підлягає ос5карженню в касаційному порядку.

Керуючись статтями134, 137, 141, 259, 263, 268, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Баладига Сергій Павлович - задовольнити частково.

Додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва 15 листопада 2024 року -змінити, зменшивши розмір стягнутих зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу адвоката з 64 100,00 грн до 17 657,42 грн.

Додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 листопада 2024 року - скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 14 лютого 2025 року.

Головуючий О.В. Желепа

Судді: О. Ф. Мазурик

А. М. Стрижеус