08.06.2011

Справа № 2а-1449/11

П о с т а н о в а

І м е н е м  У к р а ї н и

08 червня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Алтуніна О.В.,

при секретарі Прохорові С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ювілейне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Переяслав-Хмельницький УДАІ ГУМВС України в Київській області Ігнатенка Олександра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те,  що 28.01.2011 року інспектором ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Переяслав-Хмельницький УДАІ ГУМВС України в Київській області Ігнатенком О.О. щодо нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення за ст. 122 ч. 1 КУпАП. Із зазначеною постановою він не згідний, вважає її незаконною, яка підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків інспектора обставинам справи та порушенням при розгляді справи його прав.

Позивач та відповідач в судове засідання не з’явились, про причини неявки не повідомили. Суд вважає за можливе розглянути дану справу у письмовому провадженні у відсутність сторін, що відповідає положенням ст. 128 ч.6 КАС України

Вивчивши наведені у позові доводи та дослідивши представлені письмові докази, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб?єктів при здійсненні  ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Встановлено, що інспектором ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Переяслав-Хмельницький УДАІ ГУМВС України в Київській області Ігнатенком О.О., як суб’єктом владних повноважень 28.01.2011 року було складено постанову, згідно якої 28.01.2011 року о 14 годині 35 хвилин водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Форд»д/н НОМЕР_1 по 70км а/д Бориспіль-Дніпропетровськ в зоні дії дорожнього знаку «Обмеження максимальної швидкості 50км/год, рухався зі швидкістю 91 км/год.  Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення за ст.122 ч. 1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255грн.

Згідно ст.9 КУпАП Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок,  власність,  права і свободи громадян,  на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч.1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність водіїв транспортних засобів за порушення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно п.12.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 «Обмеження максимальної швидкості».

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами

Порушення ОСОБА_1 вимог п. 12.9 Правил дорожнього руху України підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АІ1 №220475 від 28.01.2011 року, яким зафіксовано перевищення ним встановленої швидкості більш ніж на двадцять кілометрів на годину.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

Твердження позивача про порушення його прав є бездоказовими. Вчинене ним правопорушення зафіксовано в порядку та у спосіб визначені законом, а постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена в межах повноважень та з дотриманням вимог, передбачених КУпАП.

За викладених підстав, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а відтак відсутні правові підстави для її скасування.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.251,252,268,283,289 КУпАП, ст.ст. 2, 8, 69-71, 94, 159-163, 167 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Переяслав-Хмельницький УДАІ ГУМВС України в Київській області Ігнатенка Олександра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                           О.В.Алтунін