Головуючий в суді 1 інстанції Заполовський В.Й.                                    Справа № 22\1553

Доповідач Жигановська О.С.                                                            Категорія 44

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

09.08.2006 року     Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого                       Жигановської О.С.

суддів                                      Микитюк О.Ю., Косигіної Л.М.

при секретарі                      Нечипоренко І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної  частини  району,  третьої  особи  ОСОБА_2 про витребування майна за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 17.05.2006 року

встановив:

В квітні 2006 року ОСОБА_1 пред'явив позов до Новоград-Волинської КЕЧ району, третьої особи ОСОБА_2 про витребування майна. Позивач зазначив, що з 1994 року по 30.09.2005 року проживав на умовах договору найму в квартирі АДРЕСА_1, власником якої є Міністерство оборони України в особі Новоград-Волинської КЕЧ району. За час проживання в квартирі ним були зроблені поліпшення належного КЕЧ житла, а саме: встановлено дерев'яні засклені рами на лоджії розміром 6 х 1,5 м. вартістю 2000 грн.; встановлено 2 лічильника холодної води вартістю 200 грн.; замінено 7 дверей, виготовлених з ДСП, на дерев'яні вартістю 3220 грн.; покрито дерев'яну підлогу листами ДВП на площі 40 кв.м, вартістю 300 грн.; замінено унітаз та зливний бачок на компактний унітаз вартістю 250 грн.; облицьовано плиткою приміщення кухні, туалету, ванної кімнати загальною площею 25 кв.м, вартістю плитки 411 грн.; замінено кухонну раковину на стіл-мийку вартістю 150 грн.; встановлено люстру на кухні вартістю ЗО грн., а всього на загальну суму 7341 грн.

Оскільки вказані поліпшення можуть бути відокремлені без пошкодження квартири, тому на підставі ст.778 ЦК України, п.З6 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями просив задовольнити позовні вимоги і витребувати у відповідача зроблені в квартирі поліпшення.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 17.05.2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення - про задоволення позовних вимог. На думку апелянта, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а також висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши справу в межах доводів скарги та перевіривши законність і обгрунтованість оскарженого рішення в цій частині, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що з 1994 року ОСОБА_1 проживав на умовах договору найму в квартирі АДРЕСА_1. Власником даного житла є Міністерство оборони України в особі Новоград-Волинської КЕЧ району. Згідно ордера НОМЕР_1 позивач з сім'єю отримав нову квартиру АДРЕСА_2, зобов'язавшись в місячний термін звільнити вищеназвану квартиру. Понад б місяців після отримання нового житла ОСОБА_1 не звільняв квартиру АДРЕСА_1, на яку 26.09.2005 року був виданий ордер ОСОБА_2 Вказані обставини позивач не оспорює.

28.09.2005 року дана квартира у встановленому порядку була вскрита для заселення ОСОБА_2 При цьому складено відповідний акт (а.с.16).

Відповідно до ч.З ст.773 ЦК України наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця, а ч.1 ст.778 ЦК конкретизує дане правило стосовно поліпшення речі. Тобто, наймач без згоди наймодавця не може не тільки погіршувати стан речі, а і поліпшувати його.

Виходячи з аналізу ст.778 ЦК України, наймач, який здійснив поліпшення без згоди наймодавця втрачає право на відшкодування їх вартості, а лише може вимагати їх вилучення у випадку, якщо ці поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження.

Відповідно до вимог ст.ст.11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник відповідача заперечує свою згоду на проведення ОСОБА_1 будь-яких поліпшень в квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_1 підтверджує ці обставини.

Позивачем не надано переконливих доказів щодо здійснення ним поліпшень (об'єм, кількість, якісні характеристики, вартість, тощо) в даній квартирі та можливості їх відокремлення без пошкодження квартири. Покази свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ці особи в порушення вимог ч.5,б ст.180 ЦПК України не були приведені до присяги, а їх пояснення щодо вчинених позивачем поліпшень є загальними та неконкретними (а.с.34-35).

Виходячи з наведеного, суд 1 інстанції правильно відмовив в задоволенні позову ОСОБА_1.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.209,218,303,307,308,313,314,315,317,319,324,325 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити,  а рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 17.05.2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою.