Судове рішення #18589353


Справа №11-1049Головуючий у І інстанціїЛисенко

Категорія4Доповідач у 2 інстанції Говоруха

01.11.2011


УХВАЛА

Іменем України

29 вересня 2011 року.                                                                                   м. Київ.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого:          Миколюка О.В.,                     

суддів:     Нагорного А.М.,   Говорухи В.І.,

за участю прокурора: Нечепоренко С.П.,

засудженого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, представника потерпілої - ОСОБА_3, розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом 1- ї інстанції, представника потерпілої, захисника засудженого, на вирок Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2011 року, яким –

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Личанка, Києво –Святошинського району, Київської області, громадянин України, українець, з середньою спеціальною освітою, одружений, раніше не судимий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України до 7 ( семи ) років позбавлення волі.

Позов потерпілої ОСОБА_4задоволено і на її користь  стягнуто з засудженого  -  85 (вісімдесят п’ять тисяч) гривень моральної шкоди.

Вироком вирішено питання щодо речових доказів.

Як указано у вироку судом встановлено, що органами досудового слідства  ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 23 лютого 20010 року близько 18 годин  знаходячись в гаражному приміщенні, що розташовано по АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_5, маючи умисел на умисне противоправне заподіяння смерті останньому, схопив з підлоги правою рукою сокиру та умисно кинув її в напрямок голови ОСОБА_5, який в цей час вже вийшов з гаражного приміщення на вулицю Шевченка, влучивши останньому сокирою в область голови, чим спричинив, згідно висновку судово-медичного експерта від 30.03.2010 року тяжкі тілесні ушкодження, у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася переломом кісток черепа та забоєм –розможенням головного мозку.

01 березня 2010 року о 18 годині 15 хвилин потерпілий ОСОБА_5 помер в лікарні.

В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом 1- ї інстанції, просить вирок суду скасувати в зв’язку з неправильним застосуванням кримінально –процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та невідповідністю призначеного покарання, тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м’якості, та направити справу на новий судовий розгляд.

В обґрунтування апеляції посилається на те, що при призначенні покарання суд не дотримався вимог ст. 65 КК України, згідно з якою засудженому має бути призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, формально врахував, що ОСОБА_1 вчинив злочин перебуваючи в стані алкогольного сп’янінні, за місцем проживання характеризується посередньо, вину у  вчиненому злочині не визнав, суду давав неправдиві покази, які спростовані іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Крім того прокурор  зазначає в апеляції, що суд першої інстанції незаконно перекваліфікував дії засудженого з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України повністю доведена зібраними  по справі доказами.

Захисник засудженого в апеляції просить вирок суду змінити в зв’язку невідповідністю висновків суду викладеним у вироку фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально –процесуального закону та призначити  засудженому покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді п’яти років позбавлення волі, а також зменшити суму відшкодування моральної шкоди до 50 000 тисяч гривень.

В апеляції посилається на те, що судом було невірно визнано за обставину, яка обтяжує покарання –вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, у вироку суду не вказано також  про неправомірність дій потерпілого відносно засудженого. Судом не в повній мірі враховані  обставини, які пом’якшують покарання в тому числі і  відшкодування матеріальної шкоди в повному обсязі та відшкодування заподіяної моральної шкоди в розмірі 30 000 тисяч гривень, має на утриманні непрацюючу дружину, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Крім цього, суд не  взяв до уваги те, що ОСОБА_1, за попереднім вироком, який  скасований  не за м’якістю призначеного покарання, був засуджений до 5 років позбавлення волі і призначення за тим же обвинуваченням більш суворого покарання суперечить вимогам Закону.

В апеляції представник потерпілої просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 115 КК України, а також задовольнити цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди в повному обсязі.

В обґрунтування апеляції представник потерпілої посилається на те, що вина засудженого у позбавленні життя ОСОБА_5 доведена повністю, а саме: показами самого засудженого, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, висновком судово-медичної експертизи із яких вбачається, що засудженим скоєно умисне вбивство і тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 115  КК України..

Крім того, призначаючи міру покарання, суд не дав належну оцінку способу, знаряддю вбивства, та  необґрунтовано значно зменшив суму відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, виступ прокурора, який  підтримав апеляцію та вважав необхідним  вирок  суду скасувати, думку представника потерпілої, пояснення засудженого та його захисника в підтримку поданої  адвокатом апеляції, провівши судові дебати, надавши останнє слово засудженому,  перевіривши матеріали кримінальної справи колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 367 КПК України підставами для скасування або зміни вироку при розгляді справи в апеляційному суді є, зокрема, істотне порушення  кримінально –процесуального закону.

Згідно зі ст. 370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально –процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.

Відповідно до ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначеннями місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Даних вимог кримінально-процесуального закону судом дотримано не було.

Як вбачається з вироку, суд  в мотивувальній частині вироку не  виклав формулювання обвинувачення, визнаного ним доведеним, а послався лише на обвинувачення пред’явлене   ОСОБА_1 органом досудового слідства, яке до того ж  за ствердженням  суду не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Крім цього, мотивуючи винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченою ч. 2 ст. 121 КК України, суд лише вказав, що в його діях відсутній умисел на вчинення вбивства, оскільки в його діях вбачається необережна форма вини щодо настання смерті потерпілого. При цьому  дійшовши до висновку, що кидаючи в потерпілого з незначної відстані сокиру,   яка,  має  достатню вагу та  ріжучі і рубаючі властивості,  підсудний, як прямо зазначено у вироку, усвідомлював  суспільно –небезпечний характер своїх дій,  передбачав наслідки у вигляді можливості спричинення тяжких тілесних ушкоджень і свідомо допускав настання таких наслідків. Однак прийшовши до висновку, що засуджений  передбачав  спричинення в результаті своїх  дій потерпілому  тяжких тілесних ушкоджень суд  жодним чином не вказав  на які навики чи обставини засуджений надіявся  і чому він  виключав,  заподіяння  в результаті цих же дій  наслідків, що наступили, то б то смерті потерпілого.   Будь –якого мотивування з цього приводу вирок не містить. За таких обставин  рішення суду про виключення  з обвинувачення ст. 115, ч.1 КК України є передчасним.

Оцінюючи  допущені місцевим судом порушення вимог кримінального та кримінально-процесуального закону в їх сукупності, колегія суддів вважає їх істотними, такими, що перешкодили суду постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення.   

Оскільки вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1  постановлено з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, вказане судове рішення  незаконне і  в силу ст.ст. 367, 370 КПК України, підлягає скасуванню.   

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, належним чином, у передбачений законом спосіб, з’ясувати і перевірити зазначені обставини, в залежності від встановленого, дати всім обставинам належну оцінку та прийняти по справі законне та обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

          Апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом 1- ї інстанції,  представника потерпілої  ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 –задовольнити   частково.

          Вирок Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2011 року  щодо ОСОБА_1–скасувати,  кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

          Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити без змін –утримання під вартою.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація