2-а-1585/11

  П О С Т А Н О В А

Іменем України

26.09.2011

суддя  Франківського   районного   суду   м. Львова  Гулієва М.І.  розглянувши  в  порядку  скороченого  провадження  справу  за  адміністративним  позовом   ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України  у  Франківському  районі  м.Львова  про визнання дій протиправними,  здійснення    перерахунку недоплаченої  доплати  до  пенсії,-

в с т а н о в и в :

позивач   звернулася до суду із позовом  до  відповідача  Управління пенсійного фонду України  у  Франківському  районі  м.Львова, в  якому  просить визнати дії відповідача протиправними, зобов’язати  відповідача  нарахувати  та виплатити недоплачену  щомісячну  соціальну  допомогу  як «Дитині  війни» за  період з 01.01.11р. по 30.06.2011р. З урахування виплачених сум.

Позовні  вимоги  обґрунтовує  тим,  що  вона,  відповідно  до  ст.1  Закону  України «Про  соціальний  захист  дітей  війни», який  набрав  чинності  з  01.01.2006р.,   являється  дитиною  війни. Згідно  із  ст..6  цього  ж  Закону  їй повинна  виплачуватись  щомісячна  соціальна  допомога  у  розмірі  30%  мінімальної  пенсії  за  віком,  однак  така  допомога  не  виплачувалась.

Від відповідача надійшло заперечення на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки заявлені вимоги не грунтуються на чинному законодавстві.

Оскільки,  предметом  позову є  нарахування  та  виплата підвищення  до пенсії,  в силу  п.2 ч.1  ст.183-2  КАС  України,  судовий  розгляд  справи  здійснюється  в  порядку  скороченого  провадження.

Відповідно  до  ст.99  КАС  України  строк  звернення    особи  до   адміністративного  суду  за  захистом  своїх  прав  становить   шість  місяців.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважаю  що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.  

Відповідно до ст.8  КАСУ, суд при вирішенні справ керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-V1 установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом падання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 1 цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивач  народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є дитиною війни.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Як вбачається із ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Законами України "Про .Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було обмежено.

Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" якими обмежується дія ст. 6   Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008  визнані неконституційними положення  Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку і правовідносинами, які виникли  внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.

Судом встановлено, що всупереч Рішеннь Конституційного Суду України Управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова оспорювана позивачем надбавка виплачувалась у розмірі меншому, ніж передбачено законом.

Позовні вимоги про зобов»язання  відповідача  нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу   підлягають  до задоволення з 01.01.2011р., оскільки розмір виплати такого підвищення не обмежувався ЗУ»Про Державний бюджет України на 2010р», дані вимоги заявлені в межах строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України »Про Державний бюджет України на 2011р»від 14.06.2011р. Прикінцеві положення Закону  доповнено п.4, згідно якого установлено, що у 2011р. норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються в порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету ПФУ на 2011р. Вказаний Закон набув чинності 19.06.2011р.,а тому саме до 19.06.2011р. підлягає стягненню доплата до пенсії, відповідно до ст.6 ЗУ»Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що дії Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова по невиплаті позивачу підвищення до пенсії відповідно до вимог статті  6 Закону України ,.Про соціальний захист дітей війни" є протиправними.

Згідно ч.7 ст.9 КАСУ,у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини(аналогія закону), тому поняття мінімальної пенсії за віком, наведене у ст..28 ЗУ»Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування «слід застосовувати для визначення розміру підвищення до пенсії відповідно до ЗУ»Про соціальний захист дітей війни».

На підставі   наведеного   та  керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від   22.10.1993 року №3551-XII, ст.28 Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-I,  «Про  Державний  бюджет  України  на  2010  рік» від27.04.2010  року,ст.ст.5,12,17,86 159 - 163 ,183-2  Кодексу адміністративного судочинства України,  суддя,-  

п о с т а н о в и в :

позов задоволити частково.

Визнати протиправними дії Пенсійного Фонду України у Франківському р-ні м.Львова щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної доплати до пенсії в розмірі, встановленому  ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 01.01.2011р. до 19.06.2011р. з врахуванням ст.28 ЗУ “Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування”

Зобов”язати управління Пенсійного Фонду України у Франківському р-ні м.Львова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну доплату до пенсії в розмірі, встановленому  ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 01.01.2011р. до 19.06.2011р. з врахуванням ст.28 ЗУ “Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум.

Стягнути  з  Державного  бюджету  України  на  користь ОСОБА_1 3 (три)  грн. 40  коп.  в  рахунок  повернення  судового  збору.

Постанова може оскаржена до Апеляційного адміністративного суду  Львівської області  протягом десяти днів з дня отримання  копії  постанови.

  Суддя Гулієва М.І.