Справа № 204/1498/25

Провадження № 1-кп/204/690/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року                                                                м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженню №12023152030000651, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 квітня 2023 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, з вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2024 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_5 . В обґрунтування свого клопотання зазначив, що є достатні підстави вважати, що існують ризики, що обвинувачений ОСОБА_5 може здійснювати дії, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Прокурор зазначає, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачено виключно у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років. Є достатні підстави вважати, що враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_5 усвідомлює невідворотність покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а тому з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від суду. ОСОБА_5 постійного офіційного місця роботи не має, міцних соціальних зв`язків не має, а також не має постійного місця проживання, що вказує на можливість переховування останнього від суду.

Крім того, прокурор вказує, що Указом Президента України №66/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, на всій території України введено військовий стан, обвинувачений може покинути територію Дніпропетровської області та України. Обвинуваченому відомі особисті дані та місце проживання свідків у даному кримінальному провадженні, а тому є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення та експертів, з метою уникнення відповідальності за тяжкий злочин шляхом їх залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди.

Також сторона обвинувачення стверджує, що оскільки обвинувачений ОСОБА_5 схильний до вчинення кримінальних правопорушень та не має офіційного місця роботи, а отже у нього відсутнє законне джерело доходу, яке здатне забезпечити достатній рівень життя обвинуваченого, а отже є достатні підстави вважати, що у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, обвинувачений може вчинити інші, в тому числі корисливі кримінальні правопорушення.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо клопотання прокурора та вважав, що ризиків можливо уникнути шляхом застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. У разі ж, якщо суд дійде висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, захисник просив визначити обвинуваченому заставу у мінімальному розмірі.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника про можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання.

Належним чином повідомлені про дату та час підготовчого судового засідання потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , її представник ОСОБА_9 , потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , до суду не з`явились, клопотань про відкладення судового засідання не подали.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 177, ч. 1 ст. 178 КПК України застосування запобіжного заходу здійснюється з метою, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків на підставі наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, для запобігання яких здійснюється запобіжний захід.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності справжніх ознак того, що цього дійсно вимагає інтерес суспільства, який не зважаючи на існування презумпції невинуватості переважає правило про забезпечення права на свободу, закріплене в статті 5 Конвенції.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Отже, тиск тягаря можливого відбування покарання, є вагомою обставиною, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та є підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_5 неодружений, не працює, є раніше судимим.

Наявність у обвинуваченого місця реєстрації та проживання, а також матері, з якою він проживає, на думку суду, не свідчить про наявність таких міцних соціальних зв`язків, які були б достатнім стримуючим фактором, який би спростовував ризик переховування обвинуваченого від суду.

Судом також береться до уваги й той факт, що на території України, починаючи, з 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан, а тому у обвинуваченого збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості в повному обсязі виконувати органами влади свої повноваження на певних територіях, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого.

Враховуючи стадію розгляду кримінального провадження, обґрунтованим є ризик того, що перебуваючи на свободі та під загрозою можливого застосування покарання у вигляді позбавлення волі, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, ОСОБА_5 може впливати на потерпілих та свідків, які не допитані в судовому засіданні, оскільки на стадії досудового розслідування обвинувачений був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, отже йому відомі відомості щодо місця проживання потерпілих та свідків. При цьому, враховується, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. За таких обставин ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Суд також враховує те, що ОСОБА_5 є раніше судимою особою, не працевлаштований, а тому є велика ймовірність того, що не маючи законного джерела доходу, може вдатися до дій щодо незаконного збагачення шляхом продовження вчинення нових кримінальних правопорушень, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винним, ризик повторного вчинення кримінальних правопорушень, відсутність міцних соціальних зв`язків, відсутність офіційного джерела доходу, суд дійшов висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти, з огляду на це підстави для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, зокрема і у вигляді цілодобового домашнього арешту відсутні.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, ризику впливу на потерпілих та свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 на строк 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 194 КПК України на обвинуваченого повинні бути покладені обов`язки, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 цієї статті на строк не більше 2 (двох) місяців. У разі невиконання цих обов`язків обвинуваченим відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені КПК України.

З огляду на викладене, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий стан обвинуваченого, дані про його особу, ризики кримінального провадження, суд вважає за доцільне визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі 242240 гривень, саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого та у відповідності до ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 цієї статті.

Керуючись ч.2 ст.376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 11 квітня 2025 року включно.

Визначити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в кримінальному провадженні у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.

У випадку внесення обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначеної застави у розмірі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати наступні обов`язки: прибувати до прокурора або суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками по справі; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або про працевлаштування чи зміну місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважаються таким, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», для виконання.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя:                                                                 ОСОБА_1