ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/636/25

Провадження № 3/210/402/25

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 лютого 2025 року

Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,

за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до обставин, встановлених в судовому засіданні, 23.01.2025 року о 22:00 за адресою АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 вчинив дії психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , тобто словесно ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою ,чим вчинив домашнє насильство та порушив ЗУ №2229-VIII від 07.12.2017 року.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та місце розгляду повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

12 лютого 2025 року в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила обставини, викладені в протоколі, повідомила, що близько 22:00 години 23.01.2025 року її чоловік повернувся додому та почав чинити сварку, в ході якої висловлював словесні образи та погрожував. На теперішній час подружжя примирилося.

Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, дана категорія справ до вичерпаного переліку за якими обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, тому суд вважає за можливе розглядати справу за його відсутності

Дослідивши адміністративний матеріал суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Крім того, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП складом адміністративного правопорушення є вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, суб`єктом даного правопорушення є особа, яка вчинила насильство, дії якої понесли наслідки у вигляді фізичної чи психологічної шкоди здоров`ю потерпілого.

Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" у визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Статтею 3 цього ж закону передбачено, що його дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.

Крім того, об`єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї (матеріальний склад).

З матеріалів справи, а саме з письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 встановлено, що вона звернулася до правоохоронних органів щодо притягнення до адміністративної відповідальноті її колишнього чоловіка, який перебуваючи в помешканні разом з нею почав виражатись у її бік нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою.

Враховуючи вищенаведене, вина громадянина ОСОБА_1 підтверджується зібраними письмовими доказами, зокрема обставинами викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №407927 від 23.01.2025 року, рапортом, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, письмовими поясненнями потерпілої, письмовими поясненнями свідка, письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, матеріали, що характеризують особу, яка притягається до відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують її відповідальність.

Судом не встановлені обставини, які б пом`якшували чи обтяжували відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, всі обставини справи в їх сукупності, бере до уваги особу правопорушника, та застосовує до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, що буде достатнім для виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення та здійснення виховного впливу на правопорушника.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 283, 284, 285, 287 КУпАП ,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 гривень (сто сімдесят гривень 00 копійок) в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) на користь держави.

Строк пред`явлення до виконання - три місяці.

Платіжні реквізити для добровільної сплати боржниками судового збору за рішенням про стягнення судового збору на користь держави в гривнях:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Платіжні реквізити для добровільної сплати адміністративного штрафу:

Отримувач коштів ГУК у Днiпр-кiй обл/Дн-ка об/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA188999980313020106000004646; Код класифікації доходів бюджету 21081100.

Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а вразі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя: О. В. Чайкіна