ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м  У к р а ї н и

13 лютого 2025 року м. Ужгород№ 260/7179/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), яким просить суд:

1) звільнити позивача від сплати судового збору за подачу даного позову, оскільки являється особою з інвалідністю внаслідок війни;

2) поданий мною позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії - розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін;

3) позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити;

4) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови в перерахунку мені пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;

5) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 квітня 2019 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, згідно з довідкою Адміністрації державної прикордонної служби України від 14.08.2024 року № 11/8788.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Рішення Верховного суду від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/8324/19 Адміністрацією державної прикордонної служби України було складено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нову довідку про розмір грошового забезпечення №11/8788 від 14.08.2024р., згідно якої грошове забезпечення складається з наступних складових:

- посадовий оклад - 2730,00 грн.;

- оклад за військове звання - 740,00 грн.;

- надбавка за вислугу років 25% від посадового окладу та окладу за військове звання - 867,50 грн.;

- надбавка за особливості проходження служби 20% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років - 867,50 грн.;

- премія 125% від посадового окладу - 3412,50 грн.,

разом 8617,50 грн.

25 жовтня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, щодо здійснення перерахунку пенсії у відповідності до нової довідки №11/8788 від 14.08.2024р., з урахуванням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з 01.04.2019р.

28 жовтня 2024 року ГУПФ України в Закарпатській області листом за № 5112-4982/П-02/8-0700/24 відмовило в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням зазначеної вище довідки посилаючись на те, що після визнання протиправними та нечинними п.1-2 Постанови КМУ №103 інших рішень про проведення перерахунку пенсій у відповідності до ст.63 №2262-ХІІ, урядом України не приймалось.

Позивач вважає, що право особи на отримання пенсії (у тому числі і за минулий час), як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

У подальшому на адресу суду надійшли матеріали пенсійної справи позивача.

Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву згідно якого, відповідач не погоджується з позовними вимогами з огляду на те, що Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, відтак з 05.03.2019р. - дня набрання законної сили рішенням у вказаній справі діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, що діяла до зазначених змін.

Водночас, алгоритм дій, який повинен вчинити, зокрема, орган ПФУ у зв`язку із втратою чинності положеннями п.1, 2 Постанови №103 та змін до п.5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився, відповідно до п.4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права (що регламентоване п. 1 цього ж Порядку) і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Відповідач зазначає, що рішення суду, на підставі якого видано оновлену довідку про грошове забезпечення позивача, не містить зобов`язань щодо здійснення Головним управлінням перерахунку пенсії останнього та врахування при цьому згаданої довідки; таким рішенням лише встановлена необхідність видачі оновленої довідки для прийняття компетентним органом рішення щодо її подальшого застосування, із дотриманням процедури, передбаченої Порядком №45, статтею 63 Закону України №2262-ХІІ, Постанови №704.

Відповідач вважає, що підстав для проведення перерахунку на підставі нової довідки немає, оскільки ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ, та п.1 Порядку №45 передбачено, що такий проводиться після прийняття Урядом рішення про умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Одночасно, відповідач просить залишити без розгляду позовні вимоги позивача за період, що виходить за межі шестимісячного терміну звернення до суду.

Згідно частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході розгляду адміністративної справи, позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію призначену відповідно до вимог Закону України №2262-ХІІ.

Адміністрацією державної прикордонної служби України на підставі Рішення Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/8324/19 було складено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нову довідку про розмір грошового забезпечення №11/8788 від 14.08.2024р., згідно якої грошове забезпечення складається з наступних складових:

- посадовий оклад - 2730,00 грн.;

- оклад за військове звання - 740,00 грн.;

- надбавка за вислугу років 25% від посадового окладу та окладу за військове звання - 867,50 грн.;

- надбавка за особливості проходження служби 20% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років - 867,50 грн.;

- премія 125% від посадового окладу - 3412,50 грн.,

разом 8617,50 грн..

В подальшому представник позивача звернувся до відповідача із заявою, щодо здійснення перерахунку пенсії у відповідності до нової довідки №11/8788 від 14.08.2024р., з урахуванням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з 01.04.2019р.

Листом за № 5112-4982/П-02/8-0700/24 від 28.10.2024 р. відповідачем було відмовлено у проведенні перерахунку позивача за новою довідко №11/8788 від 14.08.2024р., у зв`язку із відсутністю підстав для проведення такого.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінки спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Порядок соціального захисту у формі пенсійного забезпечення військовослужбовців, звільнених зі служби у відставку, унормовано, насамперед, приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

Положення названого закону запроваджують дві самостійні процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: 1) у випадку призначення пенсії вперше (ст.43) та 2) у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді (ст.63).

При цьому, ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагорода за працю), одержані особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого працівника (службовця) - власна винагорода особи за працю).

Натомість, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено порядок обчислення розміру вже призначеної пенсії шляхом її перерахунку у залежності від тих виплат (як винагорода за працю), котрі одержані третьою сторонньою особою - іншим працівником, який обіймає цю ж саму чи прирівняну посаду (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення іншого працівника - діючого службовця за аналогічною (прирівняною) посадою - винагорода третьої сторонньої особи за працю).

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду з приводу застосування положень ст.63 вказаного закону у контексті складання нової (оновленої) довідки про грошове забезпечення для перерахунку розміру раніше призначеної пенсії, викладеному у постанові від 24.06.2020р. по зразковій справі №160/8324/19 на реалізацію ст.63 Закону № 2262-XII Кабінетом Міністрів України було видано постанову від 13.02.2008р. №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі - Порядок №45), а внесені до Порядку №45 зміни згідно з постановою КМУ від 21.02.2018р. №103 втратили чинність з 05.03.2019р. і тому з 05.03.2019р. втратили чинність обмеження у включенні до бази обчислення грошового забезпечення діючого військовослужбовця інших платежів з винагороди за службу окрім окладу за посадою, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років.

При цьому суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регламентовані нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затверджений постановою правління ПФУ від 31.01.2007р. №3-1 та зареєстрований в Мінюсті України 15.02.2007р. за №135/13402; далі - Порядок №3-1).

Відповідно до п.23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст.63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з п.24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст.63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабміном України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 року у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 553/3619/16-а.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

01.03.2018 року набрала чинності постанова КМ України за № 704 від 30.08.2017 року (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Зокрема, Постановою № 704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 Постанови № 704). При цьому, п.п. 2 п. 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Отже, з 05.03.2019 року (з дня набрання чинності судовим рішенням у справі 826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення. При цьому, відповідно до п. 4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч.2 і 3 ст.51 Закону № 2262-ХІІ.

Згідно із ч.2 і 3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

З огляду на викладене та в зв`язку з виникненням у позивача права на перерахунок пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, враховуючи надіслання Адміністрацією Державної прикордонної служби України до ГУ ПФУ в Закарпатській області нової довідки №11/8788 від 14.08.2024 р. про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року для перерахунку пенсії останнього - суд приходить до висновку про протиправність відмови відповідача, оформленій листом №5112-4982/П-02/8-0700/24 від 28.10.2024 р..

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже позов є правомірним та підлягає задоволенню.

Доводи відповідача про пропущення строку звернення до суду з позовом суд відхиляє, з огляду на наступне.

Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд встановив, що про порушення своїх прав позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 28 жовтня 2024 року про відмову щодо перерахунку пенсії.

Разом з тим, суд зазначає, що зверненню до відповідача із заявою про перерахунок пенсії передувало підготування та надання до пенсійного органу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача.

Відповідно до частини другої статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника (параграфи 52, 56).

Отже, національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).

Протиправна невиплата пенсії або протиправне невідновлення виплати пенсії, що сталися з вини держави в особі її компетентних органів (зокрема, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, ПФУ), можуть бути віднесені до триваючих правопорушень, оскільки суб`єкт владних повноважень - відповідний орган ПФУ протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) стосовно пенсіонера, чим порушує його/її право на соціальних захист - пенсійне забезпечення.

З визначення поняття «пенсія» слідує, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу.

Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством. Конституція України, Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» гарантує всім громадянам України, за певних умов, право на матеріальне забезпечення за рахунок трудових та соціальних пенсій.

Таким чином, право на пенсію в Україні підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу Конвенції, оскільки за чинним законодавством України особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках системи пенсійного забезпечення в Україні та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити в отриманні пенсії доти, доки право на пенсію передбачено чинним законодавством України.

Отже, в даному випадку особа має передбачене законом право на «автоматичний» перерахунок пенсії без власних зустрічних дій, і це право є абсолютним.

Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист.

Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, зокрема, органом ПФУ, за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати.

У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде способом реалізації права на судовий захист.

Оскільки суб`єкт владних повноважень - відповідний орган ПФУ протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) стосовно пенсіонера, чим порушує його/її право на соціальних захист - пенсійне забезпечення, а тому протиправна невиплата пенсії або протиправне невідновлення виплати пенсії, що сталися з вини держави в особі її компетентних органів, можуть бути віднесені до триваючих правопорушень.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень від особи заяви, до якої додано пакет необхідних документів. Відлік строків для звернення до суду розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом.

При цьому, суд зазначає, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 7 лютого 2019 року у справі №295/6531/17, від 18 лютого 2020 року у справі №1840/3344/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже спірні правовідносини пов`язані з непроведенням перерахунку з вини пенсійного органу згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством та такий проводиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, судові витрати не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст. 5, 19, 77, 243, 246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови, оформленої листом за № 5112-4982/П-02/8-0700/24 від 28 жовтня 2024 року, у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі Довідка про грошове забезпечення за №11/8788 від 14 серпня 2024 року, виданої Адміністрацією прикордонної служби України.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , на підставі Довідка про грошове забезпечення за №11/8788 від 14 серпня 2024 року, виданої Адміністрацією прикордонної служби України, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець