СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/27222/24

пр. № 3/759/407/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Мордвінов А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 10.11.2024 року о 07 год. 15 хв., Кільцева дорога (Яблунева, 1) у м. Києві, керував транспортним засобом «DAF», державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога у КМНКЛ «Соціотерапія», що підтверджується висновком №005898.

ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що дійсно 10.11.2024 року о 07 год. 15 хв., Кільцева дорога (Яблунева, 1) у м. Києві, керував транспортним засобом «DAF», державний номерний знак НОМЕР_2 та був зупинений працівниками поліції, які запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 погодився пройти огляд у лікаря нарколога, зазначив, що жодних наркотичних засобів не вживав, із результатами висновку не згоден.

Не дивлячись на невизнання вини, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом.

Так, відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення від 06.12.2024 року серії ЕПР1 № 190171, зафіксовано факт керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП, тому є належними доказом по справі. Крім того, будь-яких заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.

Факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння підтверджується висновком лікаря нарколога щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння результатом огляду на стан наркотичного сп`яніння № 005898, відповідно до якого під час проведення огляду 10.11.2024 о 07 годині 23 хвилин ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння.

Крім того, факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння підтверджується відеоматеріалами з нагрудних камер працівників патрульної поліції.

Відповідно до пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

На підставі досліджених у сукупності всіх наявних у справі доказів судом встановлено, ОСОБА_1 10.11.2024 року о 07 год. 15 хв., Кільцева дорога (Яблунева, 1) у м. Києві, керував транспортним засобом «DAF», державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані наркотичного сп`яніння .

Доводи ОСОБА_1 про те, що результати огляну у лікаря нарколога на стан наркотичного сп`яніння є невірними не є обґрунтованими та не заслуговують на увагу суду, а також розцінюються судом як спробу ухилитися від адміністративної відповідальності

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами у стані наркотичного сп`яніння.

При обранні адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, відсутність обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення сплати штрафу терміном на 5 місяців у зв`язку із скрутним матеріальним становищем.

Суд, розглянувши заяву, дійшов висновку, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню.

Хоча Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить положень про розстрочку штрафу, що сплачується правопорушником, але подібну можливість надає засудженим Кримінальний кодекс України.

Так, згідно з ч. 4 ст. 53 КК України, з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Відповідно до ст.304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), та у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливості балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Таким чином, вважаю, що в даному випадку, порушується справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, бо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар, який порушує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

З наведених ОСОБА_1 обставин слідує, що в силу його майнового стану, йому дійсно складно здійснити оплату штрафу у сумі 17 000 гривень. Таким чином, наявні законні підстави для розстрочки виконання постанови про накладання адміністративного стягнення на строк 5 (п`ять) місяців.

Також, у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, 130, 280, 283, 284, 291 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Розстрочити виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17000 ( сімнадцять тисяч ) грн., терміном на 5 ( п`ять) місяців з моменту набрання законної сили вказаної постанови, зобов`язавши ОСОБА_1 щомісячно сплачувати на користь держави кошти у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.

Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя Андрій МОРДВІНОВ