Справа № 163/2647/24

Провадження № 2-а/163/4/25

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2025 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Павлуся О.С.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить скасувати постанову серії 4АВ № 08064307 від 25 жовтня 2024 року, винесену інспектором Департаменту патрульної поліції Калітою М.В. за ч.1 ст.122 КУпАП, та провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що оскаржуваною постановою його притягнуто до відповідальності за перевищення 25.10.2024 об 11:27 годині встановлених обмежень швидкості руху при керуванні автомобілем марки «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , що зафіксовано в автоматичному режимі, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. З цією постановою не погоджується, оскільки автомобілем не керував, відповідно, правопорушення не вчиняв. Крім цього, не має права керування транспортним засобом відповідної категорії. На фотознімках відповідача видно, що за кермом не він, а інша особа. Водієм автомобіля був громадянин Німеччини ОСОБА_2 , якому передав право керування та який цю обставину підтверджує власноручною заявою. Не заперечує того, що власником указаного автомобіля є саме він, однак у вказаний в постанові час і місці автомобілем не керував і це не підтверджено працівниками патрульної поліції. У зв`язку із цим вважає відсутніми підстави для притягнення його до відповідальності. Крім цього зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 по справі №1-34/2010 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 141, частину шосту статті 258 КУпАП.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву. У ньому позов не визнав та вказав на його безпідставність. Вважає, що звернення позивача до суду із цим позовом без дотримання передбаченої ст.ст.142, ст.2793 КУпАП процедури є способом уникнення від адміністративної відповідальності як самим позивачем, так і особою, що керувала транспортним засобом. У даному випадку ОСОБА_1 є відповідальною особою як власник транспортного засобу. Сам по собі факт передачі автомобіля іншій особі не звільняє позивача від відповідальності, оскільки це можливо виключно за умови дотримання алгоритму дій, передбачених ст.ст.142, ст.2793 КУпАП, яких у даному випадку дотримано і виконано не було. Доказів дотримання умов звільнення від адміністративної відповідальності як власника автомобіля позивач не надав. Просив залишити без змін оскаржувану постанову, а позов – без задоволення.

Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року за позовом відкрито провадження, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями, передбаченими §2 Глави 11 Розділу ІІ КАС України.

Позивач в канцелярію суду подав заяву про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в канцелярію суду подав заяву про не визнання позову та розгляд справи за його відсутності.

З огляду на викладене суд розглянув справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України, оскільки не вбачає перешкод для такого розгляду.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

25 жовтня 2024 року інспектор ДПП Каліта Марія Вікторівна винесла постанову серії 4АВ № 08064307 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання / перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України.

У цій постанові зазначено, що 25.10.2024 об 11 год 27 хв за адресою Н22 Устилуг-Луцьк-Рівне 95+200 зафіксовано транспортний засіб «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 . Особа, яка керувала цим транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 27 км/год, чим порушила пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.

Постановлено притягнути ОСОБА_1 як відповідальну особу згідно із ст.142 КУпАП до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Позивач не погоджується з постановою з тих мотивів, що автомобілем не керував, водієм була зовсім інша особа.

На підтвердження цієї обставини позивач надав заяву громадянина Франка Едуарда від 18.11.2024 про те, що отримав від ОСОБА_1 автомобіль «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , яким особисто користувався з 22.09.2024 по 01.11.2024 та вчинив адміністративні правопорушення, у тому числі, зазначене в оскаржуваній постанові.

У частині 1 статті 2791 КУпАП визначено, що у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.142 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Приписами ч.1 ст.122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказані норми законодавства вказують на те, що Національна поліція України уповноважена через своїх працівників притягувати учасників дорожнього руху та власників транспортних засобів до адміністративної відповідальності за вчинення визначених законом адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

При цьому, за приписами ст.142 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе відповідальна особа - фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.

У цій справі автомобіль «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований за позивачем ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 і не заперечується самим позивачем.

У зв`язку із цим доводи позивача про те, що у вказаний в постанові час вчинення зафіксованого правопорушення він не перебував за кермом транспортного засобу, суд відхиляє, оскільки саме він як особа, за якою зареєстрований автомобіль, несе відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Тобто, в оскаржуваній постанові серії 4АВ № 08064307 від 25 жовтня 2024 року ОСОБА_1 має виключно статус особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, а не водія, як він помилково вважає.

Про такий статус ОСОБА_1 зазначено у самій оскаржуваній постанові, а саме в її резолютивній частині, де після слова «Притягнути» дрібним шрифтом зазначено «прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) відповідальної особи, зазначеної у статті 142 КУпАП, особи, яка ввезла на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України».

У розглядуваному випадку факт керування транспортним засобом саме позивачем не потребує підтвердженню, оскільки законодавцем чітко визначено, що відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе не водій, а фізична особа, за якою транспортний засіб зареєстровано.

Відтак, відповідальність для особи, за якою зареєстрований автомобіль, настає навіть у випадку, якщо така особа не керувала транспортним засобом.

Крім цього, у цій справі відповідач не заперечує того факту, що автомобілем керував не позивач, а інша особа.

Позивач, який хоча і не керував транспортним засобам, за законодавством несе відповідальність, як особа, за якою зареєстрований цей транспортний засіб.

Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 по справі №1-34/2010, яким визнано неконституційним положення ст.141 КУпАП, суд вважає не релевантним до цієї справи, адже в зазначеному рішенні Конституційний Суд аналізував приписи ст.141 КУпАП в чинній станом на 2010 рік редакції та визнав неконституційними дану статтю та частину шосту статті 258 КУпАП. Питання щодо конституційності статті 142 КУпАП в означеному рішенні Судом не вирішувалось.

Згідно із ч.3 ст.142 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 2793 цього Кодексу.

Приписами ч.1 ст.2793 КУпАП передбачено, що відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 142 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:

ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;

особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

У випадках звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності на підставі:

абзацу другого частини першої цієї статті - винесена стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс;

абзацу третього частини першої цієї статті - до винесеної постанови стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, вносяться зміни щодо визначення суб`єктом правопорушення особи, яка фактично керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Отже, законодавець передбачив механізм звільнення від адміністративної відповідальності особи, за якою зареєстрований транспортний засіб позивача.

Проте, позивач наведеним порядком не скористався та відповідних доказів суду не надав.

Згідно із ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, на підставі досліджених у справі доказів суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена суб`єктом владних повноважень з дотриманням усіх встановлених КУпАП вимог, а тому підстави для її скасування відсутні, через що позов до задоволення не підлягає.

Згідно п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З огляду на залишення позову без задоволення, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.242-247 КАС України, суд

у х в а л и в :

Постанову інспектора Департаменту патрульної поліції Каліти Марії Вікторівни серії 4АВ № 08064307 від 25 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень – залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 про скасування цієї постанови – без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення.

Інформація про сторін:

позивач – ОСОБА_1 ; місце проживання – АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_3 , виданий Любомльським відділом УДМС у Волинській області;

відповідач - Департамент патрульної поліції; місце знаходження - вулиця Федора Ернста, 3, місто Київ; код ЄДРПОУ - 40108646.

Головуючий: суддя О.С. Павлусь