Справа № 335/13751/24

Номер провадження 2-а/337/16/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2025 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Лемонджави А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, –

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом – позивач) звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі за текстом – відповідач), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 12.12.2024 інспектором УПП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Завізіоном Глібом Васильовичем стосовно нього було винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. Як зазначено в постанові, позивач 12.12.2024, рухаючись на своєму транспортному засобі Nissan Qashqai, д.н. НОМЕР_1 , по проспекту Соборний та вул. Дніпровська, не виїхав у наміченому напрямку за межу перехрестя незалежно від сигналів світлофора на виїзді, чим порушив п. 16.8 Правил дорожнього руху – порушення водієм транспортного засобу, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора. Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Зазначив, що він рухався по пр. Соборний та на повороті по вул. Дніпровська за двома іншими транспортними засобами; доїжджаючи до регульованого перехрестя помітив, що світлофор почав мигати зеленим світлом. З метою уникнення дорожньо-транспортної пригоди та для того, щоб не створювати перешкоди, він зупинився перед світлофором, на перехрестя не виїжджав, відтак п. 16.8 Правил дорожнього руху не порушував, оскільки даний пункт Правил дорожнього руху стосується перетину перехрестя та не забороняє зупинятись на мигаючий зелений сигнал, який є попереджувальним.

У зв`язку з зазначеним, позивач просить скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та стягнути з відповідача судові витрати.

06.01.2025 ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя справу за клопотанням ОСОБА_1 передано до Хортицького районного суду м. Запоріжжя за підсудністю.

05.02.2025 ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя відкрито провадження у справі, визначено порядок розгляду справи, а саме, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідачу встановлено строк на подання відзиву.

Клопотань про здійснення судового розгляду за участю сторін до суду не надходило.

10.02.2025 від відповідача надійшов відзив у справі, у якому він заперечив проти вимог позивача, вважаючи їх безпідставними. Зазначив, що постанову було винесено правомірно, 12.12.2025 поліцейським було зупинено транспортний засіб під керуванням позивача, який керуючи транспортним засобом, не виїхав у наміченому напрямку за межі перехрестя незалежно від сигналу світлофора, чим порушив п. 16.8 Правил дорожнього руху. Також відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи диску з відеозаписом правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази та диск з матеріалами відеофіксації, суд встановив наступне.

12.12.2024 інспектором 1 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Завізіоном Глібом Васильовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за ч. 2 ст. 122 КУпАП на позивача з таким формулюванням обставин вчиненого правопорушення: 12.12.2024 17:43:44 м. Запоріжжя, перехрестя пр. Соборний та вул. Дніпровська не виїхав у наміченому напрямку за межі перехрестя незалежно від сигналів світлофора на виїзді, чим порушив п. 16.8 Правил дорожнього руху – порушення водієм транспортного засобу, який виїхав на перехрещення проїзної частини згідно із сигналом світлофора.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.

Частинами 1, 2 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КупАП).

Згідно зі ст. 251 КУпАП, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Стаття 280 КУпАП вимагає від органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до вимог статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 211 КАС України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Під час вирішення справи судом було досліджено матеріали відеофіксації правопорушення, надані стороною відповідача, зокрема відеофайли з назвою «Паталах відеозапис.MP4», «Паталах факт правопорушення 1.MP4», «Паталах факт правопорушення 2.MP4». З відеозапису вбачається, що фіксація велася з відеореєстратора автомобіля поліцейського патруля, який також повертав з пр. Соборний на вул. Дніпровська.

По хронометражу файлу відеозапису «Паталах факт правопорушення 1.MP4» (0:00:49-0:00:55) видно, що перед автомобілем позивача на перехресті стоять ще два транспортні засоби, які перешкоджають виїзду автомобіля позивача на перехрещення проїзних частин та завершенню маневру (поворот ліворуч в напрямку вулиці Дніпровська). Крім того, інтенсивний рух автомобілів по проспекту Соборному (у зустрічному напрямку) на зелений сигнал світлофора також не дозволяє безпечно здійснити поворот.

З відеозапису «Паталах факт правопорушення 2.MP4» (0:00:13-0:00:20) видно, як зелений сигнал світлофора змінюється спочатку на мигаючий зелений, потім на жовтий та червоний, частина транспортних засобів в цей короткий період встигає завершити маневр повороту, у той час як транспортний засіб позивача залишився стояти (оскільки для нього вже загорівся червоний сигнал).

Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 16.8 Правил дорожнього руху водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.

Водночас, відповідно до пункту 16.6 Правил дорожнього руху повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Крім того, імперативні приписи пункту 16.4 Правил дорожнього руху прямо забороняють виїжджати на будь-яке перехрестя, у тому числі при сигналі світлофора, що дозволяє рух, якщо утворився затор, який змусить водія зупинитися на перехресті, що створить перешкоду для руху інших транспортних засобів і пішоходів.

Також суд бере до уваги, що поняття перехрещення проїзних частин не є тотожнім поняттю перехрестя. На кадрах відеозапису «Паталах факт правопорушення 2.MP4» (0:00:41-0:00:45) чітко видно, що транспортний засіб ОСОБА_1 ще не виїхав на перехрещення проїзних частин, а відтак, у нього не виник обов`язок виїхати у наміченому напрямку, передбачений пунктом 16.8 Правил дорожнього руху.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано належних, допустимих та достатніх доказів того, що позивач порушив вимоги пункту 16.8 Правил дорожнього руху під час проїзду перехрестя та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки оскаржувана постанова від 12.12.2024 ЕНА № 3651392 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена без достатніх підстав, відтак, вона є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі – закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-79, 90, 139, 159, 242-246, 268, 272, 286 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Постанову від 12.12.2024 ЕНА № 3651392 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП – скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Найменування сторін:

позивач – ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач – Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 96).

Суддя                                                                                        Євген ЗАВГОРОДНІЙ