Справа №751/11122/24

Провадження №2/751/322/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,

за участю: секретаря судового засідання Островської А.С.,

представника позивача – адвоката Коверзнева Дмитра Вадимовича,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 (не прибув),

відповідач – ОСОБА_2 (не прибув),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Представник позивача – адвокат Коверзнев Д.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 7156,07 доларів США (а.с.1-7).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що починаючи з жовтня

2023 року позивач перерахував на картки відповідачу та передавав готівкою кошти у еквіваленті 7000 доларів США в якості передоплати за автомобіль, який планував набути у власність. На підтвердження отримання коштів,

13 лютого 2024 року відповідач передав позивачу відповідну розписку, а також підтвердив своє зобов`язання передати автомобіль до 13 березня

2024 року або повернути кошти. Проте відповідач домовленостей щодо передачі автомобіля не виконав, гроші не повернув. Сума боргу за позикою станом на дату звернення до суду становить 291 283 гривні 30 копійок. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України 3 проценти річних від простроченої суми складають 7000*3%/366*272=156,07 доларів США. Отже, ціна позову складає 7156,07 доларів США, що еквівалентно 297 777 гривень 67 копійок. Крім того, просить розподілити судові витрати.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 07 січня 2025 року відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 28 січня 2025 року судове засідання відкладено у зв`язку з неповідомленням відповідача про день, час та місце розгляду справи.

У судове засідання позивач не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі і просив його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому порядку, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

З урахуванням вищевикладеного судом 12 лютого 2025 року постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень

ч. 4 ст. 223, 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Відповідно до розписки від 13 лютого 2024 року ОСОБА_2 отримав кошти у розмірі 7 000 доларів США від ОСОБА_1 у рахунок передоплати за автомобіль до

13 березня 2024 року, у разі невиконання договору зобов`язався повернути грошові кошти. Факт передачі грошових коштів підтверджено підписами двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.4).

Наразі заборгованість за вказаною розпискою не повернута.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законодавством, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частина 1 ст. 545 ЦК України встановлює, що прийнявши виконання зобов`язання кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Разом з тим, ч. 2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16, якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що в разі наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Закріплений статтею 13 ЦПК України принцип диспозитивності передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 79, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що взяті на себе зобов`язання з передачі автомобіля ОСОБА_2 не виконав, грошові кошти отримані ним в якості передоплати за автомобіль відповідно до розписки від 13 лютого 2024 року у встановлений строк не повернув, що свідчить про наявність у

ОСОБА_2 невиконаного у строк боргового зобов`язання перед ОСОБА_1 , а тому суд, ураховуючи положення статей 509, 525, 526, 1046, 1049 ЦК України, у межах заявлених вимог знаходить вимоги позивача щодо стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів в сумі в сумі 7 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на день виконання рішення, обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відповідач зобов`язувався виконати зобов`язання з передачі автомобіля до 13 березня 2024 року або повернути грошові кошти. Відповідно обов`язок повернути кошти виник у відповідача з 14 березня

2024 року до теперішнього часу. Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України три проценти річних від простроченої суми складають 156,07 доларів США (7000*3%/366*272).

З огляду на зазначене, вимога позивача щодо стягнення трьох процентів річних від простроченої суми є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України.

Позивачем понесені і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2977 гривень 78 копійок (а.с.4).

У відповідності до п. 1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, п. 3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у розмірі 2977 гривень 78 копійок підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263, 264-265, 268, 280-288 ЦПК України, статтями 526, 527, 530, 533, 611, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, суд    

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих грошових коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 000 доларів США боргу за розпискою від

13 лютого 2024 року та 3 % річних у розмірі 156,07 доларів США, всього – 7156,07 доларів США, за курсом НБУ на день виконання рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 977 гривень 78 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи .

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя                Р.М. Топіха