УХВАЛА

11 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 916/5106/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючого), Ємця А. А., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,

представників учасників справи:

позивача - Ніценко О. С. (самопредставництво),

відповідача 1 - Василюк Н. І. (адвокат),

відповідача 2 - Василюк Н. І. (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Фермерського господарства "ЮГ" та ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/5106/23

за касаційними скаргами Фермерського господарства "ЮГ" та ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2024

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК"

до: Фермерського господарства "ЮГ";

ОСОБА_1

про солідарне стягнення 3 087 534,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 28.01.2025: касаційну скаргу Фермерського господарства "ЮГ" та ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 у справі № 916/5106/23 скасовано. Справу № 916/5106/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

За змістом абзацу другого частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, сторона може звернутися із заявою про відшкодування судових витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.

Адвокатом Василюк Н.І., разом з касаційною скаргою подано попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат. На виконання вимог абзацу другого частини восьмої статті 129 ГПК України до Верховного Суду 30.01.2025 від представника відповідачів надійшла заява про ухвалення без виклику сторін у судове засідання додаткового рішення у справі №916/5106/23 про розподіл судових витрат.

Представником позивача 30.12.2024 подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якій позивач зазначив, що всі судові витрати мають бути покладено на відповідачів.

У заяві представник відповідачів просить суд касаційної інстанції стягнути з позивача на користь відповідачів судові витрати на загальну суду 94 100,83 грн, а саме: витрати зі сплати судового збору - 74 100,83 грн; витрати на правничу допомогу, понесені ОСОБА_1 , - 10 000,00 грн; витрати на правничу допомогу, понесені ФГ "ЮГ" в особі голови ОСОБА_1. - 10 000,00 грн.

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" 06.02.2025 надіслало до Верховного Суду пояснення щодо розподілу судових витрат, в яких зазначило про те, що відповідно до вимог статті 129 ГПК України заява відповідачів про ухвалення додаткового рішення не підлягає розгляду Верховним Судом.

Дослідивши заяву адвоката Василюк Н.І., подану в інтересах відповідачів, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу судових витрат визначений у статтях 129, 130 ГПК України.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України постанова касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

У постанові від 18.05.2020 у справі № 530/1731/16-ц Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Втім, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Подібні висновки, викладені і у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

Таким чином, суд касаційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат у справі лише у разі прийняття ним постанови про скасування чи зміну остаточного судового рішення суду першої (апеляційної) інстанції, прийнятого по суті заявлених вимог. При цьому у випадках скасування касаційним судом рішення суду першої інстанції або постанови апеляційної інстанції з переданням справи на новий розгляд судові витрати у справі, в тому числі й судовий збір, сплачений за подання апеляційної та касаційної скарг, підлягають розподілу господарським судом, який вирішує спір по суті за результатами нового розгляду справи.

Так, за результатами розгляду касаційної скарги у цій справі скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2024; справу № 916/5106/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Тобто, нового рішення по суті спору судом касаційної інстанції у цій справі ухвалено не було.

З огляду на наведене, питання розподілу судових витрат скаржників у справі № 916/5106/23, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалить остаточне рішення у цій справі по суті заявлених вимог, відповідно до вимог статті 129 ГПК України.

Подібні висновки викладено і в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 500/2632/19 та від 21.09.2023 у справі № 910/18489/20.

За таких обставин Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви щодо прийняття додаткового рішення про вирішення питання щодо розподілу судових витрат слід відмовити.

Враховуючи вищевикладені міркування, передчасним є вирішення цього питання у суді касаційної інстанції, а тому докази, які додані заявником на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу з точки зору належності, допустимості, достовірності та вірогідності, судом не оцінюються, адже не впливають на висновок Суду щодо відмови у задоволенні заяви.Суд також не надає оцінку доводам позивача, викладеним у клопотанні про зменшення витрат відповідачів.

Натомість, Суд відзначає, що відмова у задоволенні цієї заяви не перешкоджає заявнику звернутись до суду з відповідною заявою за результатом розгляду справи по суті позову з дотриманням порядку, передбаченого ГПК України.

Керуючись статтями 129, 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Фермерському господарству "ЮГ" та ОСОБА_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/5106/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець

Суддя Т. Малашенкова