ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м  У к р а ї н и

13 лютого 2025 рокум. Ужгород№ 260/6/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) в особі представника – адвоката Глібка Володимира Івановича (далі – представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі – відповідач), яким просить суд:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про розмір грошового забезпечення №135 та № 136 від 28.11.2024р. відповідно станом на 01.01.2022 р. та на 01.01.2023р., виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 р. та на 01.01.2023 р.;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати та виплачувати із 01.02.2022 р. раніше призначену ОСОБА_1 пенсію на підставі оновленої довідки ГУ ДСНС України в Закарпатській області про розмір грошового забезпечення №135 від 28.11.2024р.. виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 p., а також здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії по день проведення перерахунку, починаючи з 01.02.2022 p., з врахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.08.2022р. у справі №260/2479/22 та від 15.11.2023р. у справі №260/9487/23 щодо щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», виходячи з розрахунку 88% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням індексації, установленої згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та від 23.02.2024р. №185, з урахуванням виплачених сум;

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати та виплачувати із 01.02.2023р. раніше призначену ОСОБА_1 пенсію па підставі оновленої довідки ГУ ДСНС України в Закарпатській області про розмір грошового забезпечення №136 від 28.11.2024р., виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 p., а також здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії по день проведення перерахунку, починаючи з 01.02.2023р., з врахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.08.2022р. у справі №260/2479/22 та від 15.11.2023р. у справі №260/9487/23 щодо щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», виходячи з розрахунку 88% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням індексації, установленої згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та від 23.02.2024р. №185, з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що йому призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області безпідставно не здійснює йому перерахунок пенсії на підставі оновлених довідок від 28 листопада 2024 року за № 135 та №136 виданих Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року щодо проведення з   01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року перерахунку розміру пенсії та виплату перерахованої пенсії.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У подальшому відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову з огляду на те, що сама по собі довідка не породжує право позивача на перерахунок пенсії, підставою для якої є нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, та за цих підстав позивачу вже було проведено належний перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року. Крім того, після проведення останнього перерахунку пенсії позивача Кабінет Міністрів України не приймав рішень про зміну розміру видів грошового забезпечення військовослужбовців за відповідною посадою, як і не були введені для них новій щомісячні додаткові види грошового забезпечення, тому відсутні підстави для будь-якого перерахунку пенсії позивача. Враховуючи зазначене, відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача, оскільки підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути рішення, прийняте КМ України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію, призначену згідно вимог Закону №2262-XII.

Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області було виготовлено оновлені  довідки №135 та №136 від 28 листопада 2024 року для здійснення перерахунку пенсії позивача.

18 грудня 2024 року позивач через свого представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії на підставі довідки №135 та №136 від 28 листопада 2024 року, наданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області.

Згідно листа-відповіді ГУ ПФУ в Закарпатській області від 23 грудня 2024 року за №0700-0308-8/77108, відповідач вказав, що підстав для перерахунку пенсії позивача не має, а довідку №135 та №136 від 28 листопада 2024 року залишено без виконання.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Порядок соціального захисту у формі пенсійного забезпечення військовослужбовців, звільнених зі служби у відставку, унормовано, насамперед, приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Положення Закону України №2262-ХІІ запроваджують дві самостійні процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: 1) у випадку призначення пенсії вперше (стаття 43) та 2) у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді (стаття 63).

При цьому, статтею 43 Закону України №2262-ХІІ визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагорода за працю), одержані особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого працівника (службовця) - власна винагорода особи за працю).

Натомість, статтею 63 Закону України №2262-ХІІ визначено порядок обчислення розміру вже призначеної пенсії шляхом її перерахунку у залежності від тих виплат (як винагорода за працю), котрі одержані третьою сторонньою особою - іншим працівником, який обіймає цю ж саму чи прирівняну посаду (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення іншого працівника - діючого службовця за аналогічною (прирівняною) посадою - винагорода третьої сторонньої особи за працю).

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду з приводу застосування положень статті 63 Закону України №2262-ХІІ у контексті складання нової (оновленої) довідки про грошове забезпечення для перерахунку розміру раніше призначеної пенсії, викладеному у постанові від 24 червня 2020 року по зразковій справі №160/8324/19 на реалізацію статті 63 Закону України №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України було видано постанову від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393» (далі по тексту - Порядок №45), а внесені до Порядку №45 зміни згідно із постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №103 втратили чинність з 05 березня 2019 року і тому із 05 березня 2019 року втратили чинність обмеження у включенні до бази обчислення грошового забезпечення діючого військовослужбовця інших платежів з винагороди за службу окрім окладу за посадою, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно із пунктом 4 Постанови №704 в первинній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Постанова №704 набрала чинності з 01 березня 2018 року.

На момент набрання чинності Постановою №704, 01.03.2018, пункт 4 цього нормативно-правового акту було викладено у редакції пункту 6 Постанови №103, а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Отже, станом на 01 березня 2018 року пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас, Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі Закон України №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону України №2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із статтею 92 частиною 2 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Суд зазначає, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

Відтак, зазначення у пункті 4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України №2262-ХІІ.

Разом з цим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

При цьому, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України від 14 листопада 2019 року №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон України №294-IX), Закон України від 15 грудня 2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон України №1082-IX) та Закон України від 02 грудня 2021 року №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі - Закон України №1928-IX) та Закон України від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі Закон України №2710-ІХ) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020-2023 роки не містять.

Тобто, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом України №294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Так, стаття 1-1 частина 3 Закону України №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

Отже, з огляду на визначені в статті 7 частині 3 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Законів України №294-IX, №1082-IX, №1928-IX та №2710-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Згідно із статтею 43 частиною 18 Закону України №2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до статті 51 частини 3 Закону України №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 5 абзацом 1 Порядку №45 у редакції постанови Кабінет Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 (далі - Постанова №103) під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019, в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.

Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області та Головне управління ПФУ у Закарпатській області у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток №5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2 та 3 Порядку №45.

Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №553/3619/16-а.

Також Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 20 березня 2018 року у справі №636/662/17, від 03 липня 2018 року у справі №709/2728/16-а, від 10 липня 2018 року у справі №553/3053/16-а, зазначав, що Головні управління Пенсійного фонду України наділені повноваженнями щодо здійснення перерахунку пенсій після надходження довідок встановленого зразка.

Таким чином, суд погоджується із доводами позивача про те, що у нього виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому саме з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ та статті 9 Закону України №2011-ХІІ.

При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені статтею 51 частиною 2 і частиною 3 Закону України №2262-ХІІ.

Згідно із статтею 51 частинами 2 та 3 Закону України №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

До того ж, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2019 року, ухваленій у справі №826/3858/18, вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року у зразковій справі №160/8324/19.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до статті 51 частини 2 Закону України №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

З урахуванням наведеного положення, пенсія позивача на підставі оновлених довідках за №135 та №136 від 28 листопада 2024 року у яких визначено грошове забезпечення за нормами, чинними станом на   01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, має бути проведена з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що у позивача виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України №2262-ХІІ, з урахуванням розміру грошового забезпечення, зазначеного в оновленій довідці за № 135 та № 136 від 28 листопада 2024 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, а тому Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області протиправно відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії на підставі відомостей, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області.

Таким чином, обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу на підставі оновленої довідки та зобов`язання відповідача провести такий перерахунок з 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року на підставі довідки Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області №135 та №136 від 28 листопада 2024 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням обов`язковим розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою із розрахунку 88% грошового забезпечення основного розміру призначеної пенсії, із щомісячною доплатою у розмірі 2000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», суд зазначає наступне.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Разом з тим, зазначені вимоги позивача про зобов`язання відповідачем врахувати приписи нормативно-правових актів, складові грошового забезпечення та здійснити виплату однією сумою у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.

Крім того, судовим розглядом встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що відповідачем взагалі не було здійснено перерахунку та виплати пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Так, рішенням у даній справі зокрема зобов`язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію відповідно до довідок про розмір грошового забезпечення від 28 листопада 2024 року за №135 та №136 - з 01.02.2022 року та 01.02.2023 року.

Тобто, права позивача було відновлено належним чином.

Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними, відтак слід відмовити в їх задоволенні.

Щодо позовних вимог про виплату перерахованої пенсії без обмеження максимальним розміром відсутні підстави для їх задоволення, оскільки будь-яке рішення щодо обмеження пенсії позивача граничним розміром відповідач не приймав. Тому така вимога є передчасною.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації відповідно постанови KMУ від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з вимогами статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених  Конституцією України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Зокрема, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Правомірні очікування виникають в особи, якщо вона дотримала всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому мала всі підстави вважати таке рішення дійсним і розраховувати на певний стан речей. Тобто в зазначених рішеннях ЄСПЛ установив, що наявність «правомірних (законних) очікувань» є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу, умовою наявності «правомірних очікувань» у розумінні практики ЄСПЛ є достатні законні підстави. Інакше кажучи, «правомірні (законні) очікування» - очікування можливості здійснення певного права як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі якщо особа прямо не виключена з кола осіб, які є носіями відповідного права.,

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A №98).»

Відповідно до приписів частини другої  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  суб`єкт владних повноважень, відповідач у цій справі, приймаючи рішення має діяти добросовісно, обґрунтовано та розсудливо, а саме рішення мало б відповідати принципам рівності перед законом та пропорційності.

Отже, в розумінні Конституції України, статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, обчислення пенсії з урахуванням інших видів доплат на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185, надавали позивачу законні сподівання щодо отримання саме таких пенсійних виплат, які вже були «активом», на який позивач розраховує як на свою власність.

Звуження цих прав, з точки зору суду та ЄСПЛ, є втручанням у право власності, до того ж з порушенням основних засад його правомірності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що право позивача на отримання індексації відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та від 24.02.2023 №168 є непорушним, а тому позивач не може бути протиправно позбавлений цього права.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

«Ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Докази щодо відмови позивачу у виплаті індексації та інших виплат відсутні, відтак спору щодо цих виплат не існує.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, як передчасні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., який в силу вимог статті 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про розмір грошового забезпечення за №135 та за № 136 від 28.11.2024 року відповідно станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати та виплачувати із 01.02.2022 року раніше призначену ОСОБА_1 пенсію на підставі оновленої довідки Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про розмір грошового забезпечення за №135 від 28.11.2024 року виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 pоку, із врахуванням висновків суду, а також здійснити виплату перерахованої пенсії, із врахуванням раніше виплачених сум.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати та виплачувати із 01.02.2023 року раніше призначену ОСОБА_1 пенсію на підставі оновленої довідки Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про розмір грошового забезпечення за №136 від 28.11.2024 року виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 pоку, із врахуванням висновків суду, а також здійснити виплату перерахованої пенсії, із врахуванням раніше виплачених сум.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві тисячі сорок копійок).

6. В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець