ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 лютого 2025 рокуСправа №160/26287/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду,-

УСТАНОВИВ:

22.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду, в якій відповідач просить:

- вирішити питання щодо розстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 року за результатами розгляду адміністративної справи за №160/26287/24, в частині вжиття заходів щодо погашення заборгованості по платежам перед бюджетом у розмірі 228 359,16грн. протягом 11 календарних місяців згідно вище зазначеного графіку проведення платежів.

Заява мотивована тим, що сума коштів, яка підлягає стягненню є значною, фінансове становище заявника складне, а доходи недостатні для сплати всієї суми заборгованості одразу. Позивач зазначає, що вона є пенсіонером та із доходів отримує лише пенсію.

27.01.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на 04.02.2025 року.

27.01.2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із запереченнями на клопотання (заяву) ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 контролюючий орган зазначив, що доводи заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення слід враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення. Відповідач, як платник податків зобов`язаний сплатити стягнутий судовим рішенням податковий борг.

Позивач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте до суду не з`явився.

Відповідач (заявник) про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте до суду не з`явився.

Відповідно до ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Вирішуючи вказану заяву по суті, суд зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

В судове засідання на розгляд заяви сторони не прибули, тому з урахуванням положень частини третьої статті 194, частини четвертої статті 229, частини другої статті 378 КАС України розгляд заяви проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання, що заява про розстрочення виконання рішення не підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною третьою статті 378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно частини четвертої статті 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. (частина п`ята статті 378 КАС України).

Стаття 378 КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку дискреційні повноваження, які він реалізує за власними переконаннями, вирішувати питання про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки/розстрочки його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, тяжке захворювання фізичної особи, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка/розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Поряд з цим, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Така позиція суду кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 03 червня 2021 року по справі № 9901/598/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 жовтня 2019 року по справі №810/4643/18 зазначив, що нормами КАС України не встановлено вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення в адміністративній справі. Це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Суд також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.06.2019 р. у справі №800/203/17, згідно яких підставою для застосування правил статті 378 КАС України є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відтак, всі ці обставини мають бути доведеними та підтвердженими документально.

В постанові від 11 грудня 2018 року у справі №2а-9247/10/0570 Верховний Суд погодив висновок суду апеляційної інстанції про наявність обставин, що перешкоджають належному виконанню судового рішення та визнав можливим відстрочити виконання постанови суду першої інстанції строком на 12 місяців. При цьому, обставиною, що перешкоджала належному виконанню судового рішення, визнано скрутне фінансово-економічне становище підприємства-боржника та наміри погашення заборгованості в майбутньому, оскільки підприємство планувало вжиття заходів для отримання прибутку, необхідного, зокрема, для реалізації обов`язків щодо виконання судового рішення.

Відтак, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

Враховуючи викладені приписи законодавства та висновки Верховного Суду суд дійшов висновку, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є процесуальними засобами, які суди застосовують у виключних випадках, у тому числі, якщо сторона доведе наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення; ці процесуальні засоби застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення в подальшому стане взагалі неможливим.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що заява про відстрочення виконання судового рішення має бути підтверджена відповідними доказами.

Як обґрунтовує заявник свою заяву, остання не ухиляється від виконання рішення суду та має намір добровільно сплатити податковий борг.

Заявник вказує, що обставиною, яка ускладнює виконання судового рішення, є неможливість сплати боргу у розмірі, необхідному для повного виконання рішення суду, з огляду на отримання єдиного доходу – пенсії, розмір якої є незначеним, а саме: 7066,57 грн.

Суд враховує, що сума податкового боргу, яка стягнута рішенням суду від 03.01.2025 року у справі №160/26287/24 у розмірі 228 359,16 грн., значно перевищує суму отримуваної пенсії позивачем.

Однак, суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається зі змісту виписки по картці, наданої заявником, остання дійсно отримує пенсію у розмірі  7066,57 грн.

При цьому, заявник просить розстрочити виконання судового рішення на 11 місяців шляхом сплати коштів у сумі 20 759,92 грн. щомісячно, однак, суд зауважує, зазначена сума майже втричі перевищує розмір її доходу (7066,57 грн.).

А тому, враховуючи зміст заяви та розмір пенсії відповідача, у суду виникають обґрунтовані сумніви  щодо єдиного доходу у вигляді пенсії у відповідача.

Окрім того, відповідачем не надано доказів наявності чи відсутності інших грошових коштів на інших банківських рахунках.

Вказані обставини не підтверджують неможливості погашення відповідачем заборгованості за наведених вище обставин.

З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави вважати про існування очевидних обставин, які унеможливлювали відповідача виконати рішення суду, яке набрало законної сили.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 року по справі №160/26287/24.

Керуючись положеннями ст. 243, 248, 256 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 року по справі №160/26287/24 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 В.В. Горбалінський