Справа № 638/22151/24

Провадження № 1-кс/638/97/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2025 року м. Харків

Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала клопотання - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221200002428 від 19.11.2024,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2024 до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали суду від 25.11.2024 по справі №638/22151/24 (провадження № 1-кс/638/3670/24).

Розгляд клопотання призначено на 11.12.2024 о 15 год. 30 хв.

Враховуючи, що ОСОБА_3 підставою для скасування арешту зазначає те, що такий накладено необґрунтовано, перебування матеріалів справи №638/22151/24 (провадження № 1-кс/638/3670/24) у Харківському апеляційному суді, суд позбавлений можливості розглянути заяву про скасування арешту, дотримуючись загальних засад кримінального провадження, визначених статтею 7 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), зокрема перевірити обставини, на які посилається заявник, тому розгляд клопотання відкладено на 20.01.2025.

Оскільки станом на 20.01.2025 матеріали справи не повернулися з Харківського апеляційного суду у судовому засіданні було оголошено перерву до 13 години 27.01.2025.

Судове засідання 27.01.2025 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

30.01.2025 матеріали справи повернулися до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Ухвалою суду від 07.02.2025 розгляд клопотання призначено на 9 год. 30 хв. 14.02.2505.

Прокурор у судове засідання не з`явився, причини неявки у судове засідання не повідомив.

ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити, вважає що підстав для проведення обшуку не було, арешт вважає належного йому майна вважає незаконним. У судовому засіданні зазначив, що він не причетний до злочину за фактом вчинення якого ведеться кримінальне провадження, обшук був проведений виключно за вказівкою синів потерпілого та дружини одного з них, з якими в нього були погані стосунки. Наголосив, що він колишній військовий та має дозволи на носіння та зберігання зброї, які також були арештовані. Зазначив, що його не було повідомлено про час та місце розгляду клопотання про арешт майна, а також наголосив на тому, що твердження у клопотанні про те, що у нього наявні борги не відповідає дійсності, на підтвердження чого 11.12.2024 надав заяву про долучення до матеріалів справи поданих ним документів, зокрема копії постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 25.05.2023 ВП № НОМЕР_15 та витягу з реєстру боржників від 11.12.2024.

Розглянувши матеріали клопотання та заслухавши пояснення ОСОБА_3 , суд встановив, що СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024221200002428 за ознаками складі кримінальних правопорушень злочинів, передбачених пунктом 6 частини другої статті 115, частини четвертої статті 187, частини другої статті 15, пунктом 6 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.11.2024 до Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківської області надійшло повідомлення про те, що за адресою: м. Харків, вул. Олександрівська 3-а, невстановлена особа в невстановлений час, вчинила умисне вбивство з корисливих мотивів ОСОБА_4 .

Крім того, 19.11.2024 до Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення, про те що за адресою: АДРЕСА_2, невстановлена особа здійснила розбій спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах вчинений в умовах воєнного стану, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоров`я в момент нанесення ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ).

Також встановлено, що 19.11.2024 за адресою: м. Харків, вул. Олександрівська 3-А, невстановлена особа здійснила закінчений замах на умисне вбивство з корисливих мотивів ОСОБА_5 , однак не довела свій злочинний умисел до кінця із причин, що не залежали від її волі.

20.11.2024 року на адресу СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області надійшов рапорт ст. о/у ВКП Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 про те, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень - злочинів може бути причетний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході проведення обшуку від 21.11.2024 у період часу з 06.19 год. до 10.17 год. предмети, речі за адресою: м. Харків, вул. Ашгабатська №31, а саме: 1) Мобільний телефон кнопковий торгівельної марки «NOKIA», моделі «TA-1174», IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; 2) Сім-карта з номером « НОМЕР_3 »; 3) Мобільний телефон торгівельної марки «SAMSUNG Galaxy A04e», модель «SM-A042F/DS», IMEI: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , у захисному чохлі; 4) Сім-карта з номером НОМЕР_6 ; 5) Мобільний телефон торгівельної марки «SAMSUNG Galaxy A5», модель «SM-A51OF», IMEI: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , у захисному чохлі; 6) Сім-карта з номером НОМЕР_9 ; 7) Травматичний пістолет «Форт - 14Р», кал. 9 мм., № НОМЕР_10 ; 8) Травматичний пістолет «Форт 14Р», к. 9 мм., № НОМЕР_11 ; 9) Травматичний пістолет «Форт 9Р», к. 9 мм., № НОМЕР_12 ; 10) Травматичний пістолет «Форт 9Р», к. 9 мм., № НОМЕР_13 ; 11) Дозвіл на зброю № НОМЕР_14 ; 12) Дозвіл на зброю № НОМЕР_14 ; 13) Дозвіл на зброю № НОМЕР_14 ; 14) Набої несмертельної дії «ВІЙ», «9 мм. Р.А.», у кількості 34 шт.; 15) Чоловічі кросівки чорного кольору торгівельної марки «NIKE», розмір «45», зі слідами бруду; 16) Чоловічі чоботи коричневого кольору торгівельної марки «LOWA», розмір «46», зі слідами бруду; 17) Чоловічі чоботи коричневого кольору торгівельної марки «LOWA», розмір «45», зі слідами бруду; 18) Чоловіча куртка синього кольору «5.11»; 19) Чоловіча куртка зеленого кольору «CARINTHIA», розмір «XXL»; 20) Чоловіча куртка зеленого кольору «CONDOR», розмір «XL»; 21) Штани чоловічі зеленого кольору «M-TAK», розмір «34/32»; 22) Штани чоловічі синього кольору «M-TAK», розмір «34/32»; 23) Чоловіча футболка коричневого кольору «Schadstoffgepruft», розмір «7/44»; 24) Зимова (флісова) шапка коричневого кольору «TRU-SPEC», на які ухвалою суду від 25.11.2024 накладено арештмайна у кримінальному провадженні.

Так, частина друга статті 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із частиною другою статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведено, що вказане майно, на яке прокурор просить накласти арешт, може бути речовим доказом.

Окрім того, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом (абзац перший частини першої статті 174 КПК України).

Як вже зазначалося, разом із клопотанням про скасування майна ОСОБА_3 звернувся із апеляційною скаргою на ухвалу Дзержинського районного суду від 25.11.2024 у справі №638/22151/24.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14.01.2025 у справі №638/22151/24 ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.11.2024 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221200002428 від 19.11.2024, залишено без змін, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_3 без задоволення. У мотивувальній частині цієї ухвали, зокрема, зазначено, що при розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги частин другої, четвертої статті 173 КПК України та статті 172 КПК України.

Задовольнивши клопотання слідчого слідчим суддею з посиланням на зміст статті 170 КПК України було враховано, що у ньому йдеться не про арешт майна підозрюваного, а арешт майна, передбачений частиною другою статті 170 КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Посилання власника майна на його непричетність до фактів за якими здійснюється досудове розслідування та необхідність цього майна у його особистих інтересах, в даному випадку не може слугувати підставою для зняття арешту з вилученого майна.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац другий частини першої статті 174 КПК України).

Враховуючи вищезазначене, а також те, що Заявник не довів що арешт накладено необґрунтовано, суд відмовляє в задоволенні про скасування арешту майна у кримінальному провадженні.

Керуючись статтями 9, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221200002428 від 19.11.2024 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 14.02.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1