Справа № 216/7799/24

провадження 2/216/970/25

РІШЕННЯ

іменем України

04 лютого 2025 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Шакули Є.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення забргованості,-

встановив:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулось до суду із позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.02.2016 ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в A-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг а A-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46.8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у A-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг додається до позовної заяви. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, в той час як відповідач взятих на себе зобов`язань по договору не виконала, своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом не надавала, на вимогу позивача сплатити заборгованість не реагувала, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 24.10.2024 становить 15187,32 грн, з яких: 9152,89 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6034,43 грн – заборгованість за нарахованими відсотками. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, у зв`язку з цим АТ «А-Банк» звернулося до суду з даною позовною заявою.

Представник позивача, відповідно до ч. 1 ст. 276 ЦПК України, у позові просив здійснити розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, судом повідомлялася належним чином, але відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк не подала суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також не подала до суду відзив на позовну заяву.

У зв`язку з чим, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, в частині, що стосуються питання виконання зобов`язань за кредитним договором

Судом встановлено, що 22.06.2016 ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в A-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в A-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46.8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у A-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість  відповідача за вказаним кредитним договором станом на 24.10.2024 становить 15187,32 грн, з яких: 9152,89 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6034,43 грн – заборгованість за нарахованими відсотками.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази (Анкету-заяву, розрахунок заборгованості, довідки про видачу кредитної картки та про збільшення кредитного ліміту) суд дійшов висновку, що відповідач, відповідно до наданого позивачем розрахунку користувалася кредитними коштами, наданими їй АТ «А-Банк» за договором б/н від 22.02.2016 у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, у зв`язку з чим, має зобов`язання перед позивачем з повернення кредитних коштів у розмірі 9152,89 грн, виходячи з фактичного використання позичальником кредитних коштів, які не повернуто станом на час звернення позивача до суду з даним позовом, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у вказаному вище розмірі.

Водночас позивач, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, просив у тому числі, крім тіла кредиту, тобто суми, яку фактично отримав в борг позичальник, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за відсотками.

Перевіряючи доводи позивача про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості в цій частині за цим Кредитним договором, суд прийшов до таких висновків.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, щодо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договору приєднання розроблені АТ «А-Банк» вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у A-Банку, а також Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна Gold», які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms.

Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна Gold» та Умовами та правилами надання банківських послуг у A-Банку, що зазначені позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та Тарифи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у A-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача https://a-bank.com.ua/terms неодноразово змінювалися самим АТ «А-Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови та правила надання банківських послуг у A-Банку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату прострочених відсотків, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна Gold» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у A-Банку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг у A-Банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року №543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ  «А-Банк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону №1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Зокрема до таких висновків прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2018 року у цивільній справі №578/132/16-ц, а також в постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17.

У зв`язку з вище викладеним, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, яка станом на 24.10.2024 становить 9152,89 грн та складається з заборгованості за тілом кредиту.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1874,87 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 81, 89, 128, 131, 136, 141, 247, 258-259, 263, 265, 268, 276, 277, 279, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 203, 207, 215, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 628, 638, 1048, 1055 ЦК України суд,-

ухвалив:

Позовну заяву акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 22.02.2016, станом на 24.10.2024, у розмірі 9152,89 грн (дев`ять тисяч сто п`ятдесят дві гривні, 89 копійок).

У задоволенні вимог про стягнення заборгованості по відсоткам – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати по справі, у вигляді судового збору в розмірі 1874,87 грн (одна тисяча вісімсот сімдесят чотири гривні, 87 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: акціонерне товариство «Акцент-Банк», юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080;

- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя                                                                Р.О.КУЗНЕЦОВ