Справа № 314/767/23

Провадження № 2/314/138/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

13.02.2025 року                                                м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді                                                                                Капітонова Є.М.,

секретар судового засідання                                                               Дерко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову  ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

за участю представника позивача ОСОБА_4 ,

відповідача ОСОБА_5 ,

відповідача                                                         ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що навчається в ОСОБА_6 з 04.10.2022. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на своє утримання щомісячно у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) до закінчення терміну навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов,

Відповідач, представник відповідача в судовому засіданні заперечували відносно задоволення позову.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

З долученої до матеріалів справи довідки від 18.01.2023 встановлено, що учень ОСОБА_7 навчається в Гімназії Каттегат Гальмстаді (Швеція) з 04.10.2022 і по теперішній час, школа: старша середня школа, програма: мовне введення (а.с.181).

Судом встановлено, що міграційним агентством Швеції прийнято рішення надати, зокрема, позивачу Осовському Дмитру дозвіл з тимчасовим захистом згідно Розділу 2 Закону про іноземців за період 05.03.2024-04.03.2025; надано дозвіл на роботу на той самий термін згідно Розділу 7 Закону про іноземців. Кому на момент прийняття рішення виповнилося 16 років.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

В постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 346/103/17 суд вказав, що при визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

За змістом ст. 199 СК України, законодавцем визначено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчання.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Застосовність ст.199 СК України передбачає дотримання балансу майнових інтересів дитини та батьків, забезпечення співмірності матеріальних потреб дитини необхідних для навчання та майнової спроможності батька (батьків).

В межах розгляду цивільної справи позивачем перед судом не доведено обґрунтованими та достовірними доказами, обставин обсягу матеріального та соціального забезпечення позивача та членів його сім`ї, які проживають з ним в Швеції, як осіб, яким Швецією надано прихисток, у зв`язку з воєнною агресією рф відносно України.

Докази надані позивачем, у їх сукупності, відносно навчання, не дають змогу суду встановити обставини форми навчання (очна, заочна, змішана), обсягу часу який витрачає позивач на навчання, обставини можливості працевлаштування з урахуванням проходження навчання, вирішити питання відносно платності/безоплатності навчання.

Крім того, позивачем до суду не надано жодного доказу відносно складу сім`ї (членів сім`ї) з якими проживає позивач, умов забезпечення житлом з боку Швеції (оплате, безоплатне, соціальне), визначення сукупного доходу членів сім`ї (в тому числі соціальної допомоги) та сукупних витрат сім`ї, визначення розмір мінімального прожиткового мінімуму визначеного для проживання особи в Швеції, наявності або відсутності можливості працевлаштування позивача з урахуванням проходження навчання.

Верховний суд в Постанові від 26 серпня 2020 року у справі N 336/1488/19 визначив, що позивач не довела існування особливих обставин, які зумовили б необхідність платного навчання дитини за кордоном при наявності можливості проходження навчання у державних закладах освіти, не навела мотивів вибору освітнього закладу, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також погодження такого вибору з батьком дитини.

Отже, питання вибору навчального закладу, місця навчання та форми навчання дитиною, без погодження з батьком не може мати наслідки безумовного накладення обов`язку на батька (батьків) відносно утримання дитини, без врахування матеріальних можливостей батька (батьків), що відповідно направлено на дотримання спів мірного та справедливого балансу майнових інтересів дітей та їх батьків.

Враховуючи вищевикладені обставини суд приходить до висновку про необґрунтованість позову та відмову в його задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову  ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

День складення повного судового рішення – 13.02.2025.

Суддя Євген Миколайович Капітонов

13.02.2025