Справа № 175/1061/25

Провадження № 1-кп/175/98/25

У Х В А Л А

13 лютого 2025 року                                                 смт Слобожанське Дніпровського

                                                               району Дніпропетровської області

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді –  ОСОБА_1 ,

з участю секретаря –  ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62023050010001855 від 15.06.2023 щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Московка Запорізького району Запорізької області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 408 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62023050010001855 від 15.06.2023 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 408 КК України ОСОБА_4 для розгляду судом, в межах територіальної юрисдикції якого вчинене кримінальне правопорушення.

В підготовчому судовому засіданні на виконання вимог п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України поставлено на обговорення питання про направлення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 62023050010001855 від 15.06.2023, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, щодо ОСОБА_4 до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання щодо передачі за підсудністю до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, оскільки згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 вибув з військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокувалася в населеному пункті АДРЕСА_2 , на ВЛК до військової частини НОМЕР_2 , однак у визначений час до місця проходження ВЛК не прибув, до місця несення служби не повернувся.

Прокурор зазначив, що місцем вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, є населений пункт Рідкодуб Краматорського району Донецької області. В разі віднесення даного населеного пункту до підсудності іншого суду не заперечує проти направлення кримінального провадження до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо передачі за підсудністю.

Обвинувачений та його захисник у вирішенні питання підсудності поклалися на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Законом України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», визначено, що інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що є підставою для скасування судового рішення у будь-якому разі (п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинене більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однакові за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Відповідно до положень п. 3-1 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Верховний Суд в постанові від 30.01.2024 у справі №336/5209/22 висловив думку, що об`єктивна сторона цього кримінального правопорушення полягає у: 1) самовільному залишенні військової частини або місця служби; 2) нез`явленні на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу. У першій формі дезертирство є закінченим злочином з моменту, коли суб`єкт фактично залишив розташування військової частини (місця служби), а у другій - коли він не з`явився в частину (до місця служби) в установлений строк. Фактичний термін відсутності військовослужбовця в місці служби при дезертирстві може не перевищувати навіть і однієї доби, але це має значення лише для призначення покарання.

Верховний Суд в ухвалі від 11.05.2021 у справі №234/11862/20 виснував, що з об`єктивної сторони дезертирство полягає, зокрема, у нез`явленні особи з метою ухилитися від військової служби на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу. У цій формі об`єктивної сторони злочин є закінченим з моменту, коли особа (суб`єкт злочину), не з`явився в частину (до місця служби) в установлений строк.

Відповідно до висновку Верховного Суду, висловленого в ухвалі від 07.10.2024 у справі №157/1049/24, з обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, тобто нез`явлення на службу з відпустки до військової частини НОМЕР_3 , яка знаходилася в населеному пункті АДРЕСА_3 , з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану, що відноситься до територіальної юрисдикції Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Враховуючи наведене, місцем вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому є населений пункт Рідкодуб Краматорського району Донецької області. Село Рідкодуб Краматорського району Донецької області відноситься до територіальної юрисдикції Краснолиманського міського суду Донецької області, підсудність справ якого розпорядженням Верховного Суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 змінено на Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Згідно з ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Суд дійшов висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62023050010001855 від 15.06.2023 щодо ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 408 КК України необхідно направити до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про направлення даного кримінального провадження до іншого суду за територіальною підсудністю в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 314 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62023050010001855 від 15.06.2023 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 408 КК України до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про направлення даного кримінального провадження до іншого суду за територіальною підсудністю в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                 ОСОБА_1