ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

 ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ ЗА ПРАВИЛАМИ СПРОЩЕНОГО ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ           

13 лютого 2025 року  Справа № 280/960/25     м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач),  в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невидання відповідного наказу, та щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 07.03.2023 року по 13.03.2023 року, з 04.07.2023 року по 14.08.2023 року, з 26.09.2023 року по 09.10.2023 року, з 31.10.2023 року по 06.11.2023 року, з 05.12.2023 року по 18.12.2023 року, з 09.01.2024 року по 15.01.2024 року, з 20.02.2024 року по 13.05.2024 року, з 11.06.2024 року по 01.07.2024 року, з 09.07.2024 року по 15.07.2024 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 видати наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та її сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 07.03.2023 року по 13.03.2023 року, з 04.07.2023 року по 14.08.2023 року, з 26.09.2023 року по 09.10.2023 року, з 31.10.2023 року по 06.11.2023 року, з 05.12.2023 року по 18.12.2023 року, з 09.01.2024 року по 15.01.2024 року, з 20.02.2024 року по 13.05.2024 року, з 11.06.2024 року по 01.07.2024 року, з 09.07.2024 року по 15.07.2024 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 07.03.2023 року по 13.03.2023 року, з 04.07.2023 року по 14.08.2023 року, з 26.09.2023 року по 09.10.2023 року, з 31.10.2023 року по 06.11.2023 року, з 05.12.2023 року по 18.12.2023 року, з 09.01.2024 року по 15.01.2024 року, з 20.02.2024 року по 13.05.2024 року, з 11.06.2024 року по 01.07.2024 року, з 09.07.2024 року по 15.07.2024 року.

Разом із цим, позивач у прохальній частині позовної заяви просить поновити строк звернення до суду, що фактично є клопотанням про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Оцінюючи вказані доводи, суд враховує наступне.

Конституція України  гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 Верховний Суд зробив висновок, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статями 55,124,129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та  статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі Іліан проти Туреччини Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Європейського суду з прав людини Стаббігс та інші проти Великобританії визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи Бочан проти України, Смірнова проти України, Федіна проти України, Матіка проти Румунії та інші).

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що “надмірний формалізм” може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1статті 6  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах “Zubac v. Croatia”, “Beles and Others v. the Czech Republic”, №47273/99, пп. 50-51 та 69, та “Walchli v. France”, № 35787/03, п. 29).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі “Perez de Rada Cavanilles v. Spain”).

У зв`язку з наведеним обґрунтуванням пропуску строку звернення з позовом до суду, з огляду на доступ позивача до правосуддя, вбачається можливим поновити позивачу строк звернення з позовом до суду.

Таким чином, позовна заява відповідає вимогам статей160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Відповідно до п. 10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності       є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суддя вважає, що в даному випадку характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому можливо призначити справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 171, 241, 243, 257, 260, 262 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Поновити строк звернення до адміністративного суду  ОСОБА_1  з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною  та зобов`язання вчинити певні дії.

Відкрити провадження у Запорізькому окружному адміністративному суді за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною  та   зобов`язання вчинити певні дії, за правилами спрощеного позовного провадження.

Справа розглядатиметься одноособово суддею Сіпакою А.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін  (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України, разом із усіма письмовими та електронними доказами (які можливо доставити до суду), висновками експертів і заявами свідків на його обґрунтування. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити відповідачу, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАС України).

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/gromadyanam/csz/.  

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з  моменту її підписання суддею.

Суддя                                                                                                                А.В. Сіпака