ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/1705/24

Провадження № 1-кп/210/219/25

13 лютого 2025 року                                                                        

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони та учасники кримінального провадження, які приймають участь у судовому розгляді: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 ,  обвинувачений ОСОБА_4 (в режимі відеоконфернції), захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України, відомості про яке внесено 28 лютого 2024року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041710000245,

ВСТАНОВИВ:

        На розгляді в Дзержинському районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 ч. 1 ст. 357 КК України.

У судовому засіданні прокурор  ОСОБА_3   просив суд продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час продовжують існувати ризики, передбачені пунктом 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України.

ЗахисникОСОБА_5 заперечувала з приводу заявленого клопотання, зазначила, що відбувається автоматичне продовження тримання під вартою, ризики зменшились, потерпілий допитаний, заявлений ризик зі сторони обвинувачення, як тиск на потерпілого по факту – відсутній, просила змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що підтримує думку захисника. Також зазначив, що не бажає розглядати будь-які клопотання, оскільки перебуває в м. Дніпро, а захисник в м. Кривий Ріг, і він позбавлений можливості поспілкуватися із захисником.

Такі доводи і поведінку обвинуваченого суд розцінює як намагання уникнути вирішення питання про дію запобіжного заходи, враховуючи ту обставину, що до етапування на час проведення експертизи обвинуваченого ОСОБА_4  до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», з метою подальшої доставки під конвоєм до ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» для проведення експертизи, Лікніцький відмовлявся від отримання клопотань та ухвал суду, а також від участі у судових засіданнях, та від конвоювання до суду для спілкування з захисником..

Потерпілий сторона в судове засідання не з`явилась, про дату час та місце розгляду повідомлена належним чином. Неявка потерпілого не є перешкодою для вирішення процесуальних питань, пов"язаних з рухом кримінального провадження.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, доводи захисника та обвинуваченого, прийшов до наступних висновків.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2024 року продовжено строк запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - на строк до 60 /шістдесят/ днів.

Ухвалою суду від 26 грудня 2024 року у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України, відомості про яке внесено 28 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041710000245 призначено амбулаторну комплексну судово-психіатричну експертизу для визначення психічного стану обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Доручено експертам Дніпровської філії відділу судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи для визначення психічного стану обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За повідомленням експертної установи, проведення експертизи призначено на 31 березня 2025 року, тобто після спливу дії запобіжного заходу.

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу чи його продовження, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Частина 1 статті 183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд на стадії судового розгляду не здійснює оцінку обґрунтованості підозри, оскільки обґрунтованість підозри вже була визнана при застосуванні до обвинувачених на стадії досудового розслідування запобіжних заходів.

Тому в контексті питання про зміну запобіжного заходу чи продовження його дії, суд оцінює як підстави, що слугували для обрання запобіжного заходу, так і їх чинність на етапі вирішення питання про його продовження, а так само оцінити обставини, на які сторона покликається в обґрунтування підстав для зміни запобіжного заходу на стадії судового розгляду.

При оцінці ризику переховування, в контексті вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_4 чи його зміну, суд враховує той факт, що існування вищевказаного ризику знаходиться у взаємозв`язку з іншими факторами, зокрема:

1) відсутністю у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків (останній не має на утриманні неповнолітніх дітей або осіб з інвалідністю, в зареєстрованому шлюбі не перебуває);

2) особу обвинуваченого, який має не зняті та непогашені судимості за вчинення кримінальних правопорушень різного ступеня тяжкості;

3) поведінку обвинуваченого, який за час судового розгляду проявляв зневагу до потерпілого, суду, відмовлявся від участі в судових засіданнях, завдав собі тілесні ушкодження під час конвоювання в суді;

4) наявність у відношенні обвинуваченого інших кримінальних проваджень: у Довгинцівському районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 23 жовтня 2022 року за № 12022041720000861, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, судовий розгляд не завершено; в Дніпровському апеляційному суді оскаржується вирок Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу, яким ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040710000753 від 23 березня 2016 року.

5) соціальне та матеріальне становище ОСОБА_4 , який офіційних доходів не має, не працевлаштований.

6) постановлення відносно ОСОБА_4 27 лютого 2024 року вироку за частиною 2 статті 186 КК України, яким його звільнено з-під варти в залі суду,

7) затримання ОСОБА_4 28 лютого 2024 року, на наступний день після звільнення з-під варти - в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні тяжкого злочину проти власності відносно особи похилого віку

8) перебування на іспитовому строці за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 жовтня 2022 року за ст.186 ч.2 КК України, під час затримання у цьому провадженні в порядку статті 208 КПК

9) перебування обвинуваченого в розшуку під час судового провадження в інших кримінальних провадженнях, зокрема внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040710000753 від 23 березня 2016 року.

Тобто, соціальні зв"язки, спосіб життя, ставлення до закону, нехтування нормами моралі, поведінка обвинуваченого в суді, недотримання процесуальних обов"язків як засудженого, так і обвинуваченого в сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 не здатний дотримуватись правомірної поведінки та виконувати зобов"язання з явки до суду.

Встановлені судом обставини можуть свідчити про те, що обвинувачений під острахом призначення реальної міри покарання може переховуватись як у межах території України, так і покинути її шляхом перетину державного кордону на території, що не контролюється державними органами через військову агресію.

Автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження чи зміну обвинуваченому запобіжного заходу, суд враховує те, що ОСОБА_4 неодноразово судимий, у цьому провадженні обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 а ч. 1 ст. 357 КК України у період іспитового строку.

За вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

З урахуванням характеру висунутого обвинувачення, характеру та способу вчинення злочинних дій, які інкримінуються обвинуваченому, наявності судимостей за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, а так само й перебування в провадженні судів кримінальних проваджень, в яких ОСОБА_4 має статус обвинуваченого, та до нього вже застосовувалися запобіжні заходи, у тому числі й тримання під вартою, достатньо підстав вважати що, обвинувачений не лише може переховуватися від суду, а й продовжувати кримінально-протиправну діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризику, визначеного пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Доводи сторони обвинувачення, що ОСОБА_4 , може впливати на свідків, мають раціональний зміст, враховуючи поведінку обвинуваченого, яка не відповідала обстановці, при допиті потерпілого, а саме його зухвале ставлення до потерпілого, а також процесуальна поведінка - відмова від отримання обвинувального акту, відмова від участі у судовому засіданні, завдання собі тілесних ушкоджень свідчить про те, що останній у будь-якій спосіб намагається уникнути судового розгляду по суті.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово зривав судові засідання, в які прибували свідки обвинувачення, що свідчить проте, що останній перешкоджає встановленю дійцсних обставин у справі.

Прокурором доведено наявність ризиків, визначених у пунктах 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України.

За змістом пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки

Тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , а так само й покарання, яке може бути призначено, з урахуванням особи обвинуваченого, наявності доведених ризиків, дає підстави вважати, що саме запобіжний захід, пов`язаний з ізоляцією від суспільства в цьому випадку зможе попередити встановлені під час обрання слідчим суддею запобіжного заходу ризики.

У цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинувачених та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України та забезпечити його належну поведінку.

Суд вважає, що інші, менш суворі запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених і продовження раніше обраного щодо них запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним.

Покликання захисника на тривалість судового розгляду судом відхиляється, оскільки переважна більшість судових засідань відкладалась через відмову обвинуваченого приймати участь судового засідання, погроз обвинуваченого вчинити акти самопошкодження, виклики швидких через те, що обвинувачений начеб то проковтнув гострий предмет, відмови обвинуваченого від допиту свідків , здійснення актів самопошкодження, а так само й клопотань захисника про відкладення розгляду справи.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти ризикам, визначених у пунктах 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, - можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує два місяці.

Крім того, судом з метою повного та всебічного розгляду справи витребувано медичну документацію відносно останнього, з якої встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звертався за медичною допомогою до лікаря-нарколога та перебував на стаціонарному лікуванні: вперше з 14.04.2019р. по 15.04.2019р. (діагноз-психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психостимуляторів (амфетамін, матемфетамін). Вживання зі шкідливими наслідками. Вдруге з 25.06.2023р. по 26.06.2023р., діагноз – психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Вживання алкоголю з шкідливими наслідками.

З 2016 року наглядається лікарем-психіатром з приводу «Органічного емоційно-нестабільного розладу.

Під час судового розгляду обвинувачений неоднорозово покликався на те, що свідомо вчиняє дії, спрямовані на порушення порядку в суді, у тому числі й застосування насильства по відношенюю до себе.

Під час судового розгляду встановлено обґрунтовані дані, що ставлять під сумнів здатність обвинуваченого усвідомлювати значення своїх дій, виходячи з його пояснень та обгрунтовань ситуації, що склалася, та поведінки -  порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті тощо.

Судом призначено проведення амбулаторної комплексної судово-психіатричної експертизи для визначення психічного стану обвинуваченого, яка призначена на 31.03.2025 року, зміна запобіжного заходу на цій стаді, враховуючу особу обвинуваченого, може призвести до його втечі, та необхідності вжиття оперативно-розшукових заходів для встановлення його місця знаходження.

Щодо альтернативного заходу.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього».

Ухвалою суду від 30 квітня 2024 року попередньо обраний альтернативний захід обвинуваченому ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді застави зменшено з 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 241 840,00 (двісті сорок одна тисяча вісімсот сорок гривень, 00 копійок) у національній грошовій одиниці, до 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 120 920,00 (сто двадцять тисяч дев`ятсот двадцять гривень, 00 копійок) у національній грошовій одиниці яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області з покладенням попередньо вказаних обов`язків у випадку внесення застави.

Застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім — забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.

КПК України імперативно визначив межі розміру застави, яка може бути призначена в залежності від кваліфікації і тяжкості кримінального правопорушення.

У відповідності до положень статті 182 КПК України, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. А тому розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою він може безперешкодно і без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового і сімейного стану, іншими словами, з огляду на особу обвинуваченого впевненість у тому, що перспектива втрати застави у випадку його неявки до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі. Проте поряд з цим особа повинна мати реальну здатність внести заставу відповідного розміру.

Зважаючи на природу та обсяг злочинів, у вчиненні яких обвинувачується  ОСОБА_4  та необхідність забезпечення запобігання спробам переховуватися від суду, відсутність ризику впливу на свідків знищення доказів, а так само й майновий стан обвинуваченого, який не має доходів, суд вважає, що розмір на рівні 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 120 920,00 (сто двадцять тисяч дев`ятсот двадцять гривень, 00 копійок), забезпечить належну поведінку обвинуваченого.

Керуючись статтями 130, 131, 170-174, 314-317, 350,372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити .

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в  Державній установі "Криворізька установа виконання покарань №3" на строк до 60 /шістдесят/ днів, а саме до 12 квітня 2025 року включно.

Альтернативний захід у вигляді застави у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 120 920,00 (сто двадцять тисяч дев"ятсот двадцять гривень, 00 копійок) у національній грошовій одиниці яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області з покладенням попередньо вказаних обов`язків у випадку внесення застави - залишити без змін.

Зобов`язати Державну установу "Дніпровська установа виконання покарань (№4)" доставити під конвоєм ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Дніпровської філії відділу судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України»: (м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 84), 31 березня 2025 року для проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи для визначення психічного стану.

Зобов`язати Державну установу "Криворізька установа виконання покарань (№3)" доставити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в судові засідання згідно вимог про доставку в зал судових засідань № 309 (м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 24) після повернення з Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)".

Копію ухвали направити до Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)", Державної установи "Криворізька установа виконання покарань № 3" - для відома та виконання.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали   складено та проголошення 13 лютого 2025 року об 16 год. 15 хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, пр-т Миру 24, третій поверх).

Суддя: ОСОБА_1