Справа № 133/2884/24

Провадження № 33/801/135/2025

Категорія: 149

Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.

Доповідач: Копаничук С. Г.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року                                                                     м. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С. Г., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Линника Романа Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02 грудня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП,

в с т а н о в и л а:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №129377, 14 вересня 2024 року о 20 год. 43 хв по вул. Робітничій, 56 у с. Бродецьке Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Sharan», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1. ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1276 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,6 грн.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_1 - Линник Р. В. , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить вказану постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Зазначив, що судом не надано оцінку змісту протоколу, у якому фабула не відображає диспозицію ч. 2 ст. 126 КУпАП; не звернув увагу на те, що відповідно до ст. 255 КУпАП працівники поліції не уповноважені складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Крім цього, адвокат   ОСОБА_1  -  Линник   Р. В.   заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови, обґрунтовуючи поважність причин його пропуску тим, що вперше апеляційну скаргу його захисником було подано у строк, передбачений ст. 294 КУпАП, однак помилково адвокатом до ордеру не було долучено витяг з договору про надання правничої допомоги.

Перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 статті 294 КпАП України, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Встановлено, що постановою Вінницького апеляційного суду від 08 січня 2025 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була повернута з підстав не долучення адвокатом до ордеру витягу з договору про надання правничої допомоги.

10 січня 2025 року, тобто, через два дні після винесення постанови апеляційного суду, Синяк Д. М. повторно подав апеляційну скаргу, усунувши попередні недоліки.

Враховуючи викладене, апеляційний суд розцінює причини пропуску в якості поважних і вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, відповідно до статті 289 КпАП України підлягає поновленню.

Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і оскаржувану постанову в межах доводів скарги , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Положеннями частини 7 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Установлено, що 14 вересня 2024 року о 20 год. 43 хв по вул. Робітничій, 56 у с. Бродецьке Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Sharan», д.н.з. НОМЕР_1 ,не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1. ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.

У підпункті а) пункту 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозиція ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії. Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються  протоколом  про адміністративне правопорушення,  поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами тощо.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

З огляду на викладене, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , апеляційний суд зважає на правильність висновків суду про те, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме керував автомобілем, не маючи права керування даним транспортним засобом.

У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 власноручно поставив підпис під зазначеними обставинами «керував без посвідчення водія», тобто ,погодився із викладеним в протоколі та визнав факт відсутності у нього посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Клопотань про виклик в якості свідків, друзів, які були на місці події та могли б підтвердити викладені в апеляційній скарзі обставини, при апеляційному перегляді не заявляв.

Не приймається ,як заслуговуюче на увагу також твердження скаржника про те, що розгляд справ за ч. 2 ст. 126 КУпАП належить до виключної компетенції органів Національної поліції, у зв`язку з чим суд не мав правових підстав для розгляду справи, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення за частиною першою, другою і четвертою статті126КУпАП.

Натомість, у статті 221 КУпАП зазначено, що судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

При цьому, незважаючи на загальне правило ч. 2  ст. 258 КУпАП, відповідно до якого протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, враховуючи безальтернативну компетенцію судів щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення вчиненні неповнолітніми особами, у випадку вчинення неповнолітніми адміністративного правопорушення обов`язково складається протокол.

Є безпідставними також доводи скарги з приводу відсутності повноважень у працівників поліції на складання протоколу за ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 є неповнолітнім, а відповідно до п. 5 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адмінправопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395  разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якщо воно вчинене особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, або його розгляд не віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, , вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Враховуючи, що на час складення протоколу ОСОБА_1 не виповнилось 18-ти років, працівниками поліції правомірно складено відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення та направлено його для розгляду до суду.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, адже вина його доведена.

Апеляційна скарга доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції не містить.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч. 2 ст. 126 КУпАП кваліфіковані правильно.

Ураховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування до нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Отже, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02 грудня 2024 року.

Апеляційну скаргу адвоката Линника Романа Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду                                                        С. Г. Копаничук