справа №176/244/25

провадження №1-кс/176/133/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       13 лютого 2025 р. Слідчий суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовті Води в залі суду клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції  ОСОБА_3 , погоджене прокурором Волноваської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до підозрюваного ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №12025052620000019, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

       На адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області, 13.02.2025 року, надійшло клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Волноваської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до підозрюваного ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №12025052620000019, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що 13 січня 2025 року до чергової частини Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області надійшов рапорт о/у СКП ВП № 1 Волноваського РВП ОСОБА_7 про те, що ним отримана оперативна інформація, що мешканець: Волноваського (Великоновосілківського) району Донецької області, громадянин ОСОБА_8 за місцем свого мешкання зберігає боєприпаси.

Відомості за даним фактом 13.01.2025 внесені до ЄРДР за №12025052620000019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - зберігання бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до рапорту оперуповноваженого СКП ВП № 1 Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_9 громадянин ОСОБА_8 , який зберігає бойові припаси без передбаченого законом дозволу за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 це ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12 лютого 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Велика Новосілка Великоновосілківського району Донецької області, громадянину України, за національністю українця, офіційно не працевлаштованому, раніше не судимому, одруженому, який має середню освіту, на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , - повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно о 10 годині 00 хвилин 08 квітня 2024 року більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , де на землі поблизу житлового будинку помітив дві гранати з запалами, пластичну вибухову речовину, патрони різного калібру.

Достовірно розуміючи, що дві гранати з запалами, пластична вибухова речовина, патрони різного калібру є бойовими припасами та забороненими у вільному обігу предметами, а також те, що їх зберігання заборонено діючим законодавством України, у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на носіння, придбання та зберігання бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, направлених проти громадської безпеки в частині захисту життя та здоров`я людей від негативного впливу руйнуючого характеру боєприпасів в результаті їх неконтрольованого обігу, діючи умисно, протиправно, в порушення вимог чинного законодавства, а саме: «Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», якою затверджено перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, а також статті 39 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, Постанови Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року «Положення про дозвільну систему України», ОСОБА_5 підняв з землі осколкову ручну гранату типу М67 яка відноситься до категорії бойових припасів, вибуховий пристрій саморобного виготовлення по типу ручної гранати осколкової дії, пластичну вибухову речовину групи бризантних на основі гексогену 595,7 гр., 22 патрони які є бойовими припасами -        7,62 гвинтівковими патронами, 16 патронів які є бойовими гвинтівковими патронами калібру 7,62х51 мм., 2 патрона які є бойовими гвинтівковими патронами калібру 7,62х54 мм., 26 патронів які є бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 мм. та помістив зазначені предмети у власний автомобіль марки ВАЗ 2106, таким чином умисно, без передбаченого законом дозволу придбав бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої. За допомогою вказаного автомобіля знайдені предмети перевіз за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , чим скоїв носіння бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. Після чого патрони поклав під навіс, а гранату, вибуховий пристрій, пластичну вибухову речовину у приміщення сараю за вказаною адресою, та став зберігати бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої без передбаченого законом дозволу.

23 січня 2025 року у період часу з 14 години 48 хвилин до 15 години 38 хвилин слідчим СВ ВП № 1 Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області, було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого в приміщенні сараю було виявлено та вилучено:

- осколкову ручну гранату типу М67 іноземного виробництва, виготовлена промисловим (заводським) способом, споряджена вибуховою речовиною разом з засобом підриву (засобом детонування) запалом ручної гранати типу М213 іноземного виробництва, виготовленим промисловим (заводським) способом, спорядженим вибуховою речовиною. Граната придатна для здійснення вибуху;

- вибуховий пристрій саморобного виготовлення по типу ручної гранати осколкової дії, який складається з корпусу осколкової гранати ОГ-17 виготовлений промисловим (заводським) способом з елементами саморобної доробки у вигляді полімерної втулки вставленої в корпус разом з засобом підриву (засобом детонування) уніфікованим запалом ручної гранати модернізованими дистанційної дії типу УЗРГМ-2 виготовлений промисловим (заводським) способом, що придатний для здійснення вибуху;

- пластичну вибухову речовину групи бризантних на основі гексогену масою (брутто) 595,7 грам, що до вибуху придатна;

Під навісом на території домоволодіння виявлено та вилучено:

- 16 патронів, які є бойовими гвинтівковими патронами калібру 7,62?51 мм (7.62 NATO) виготовлені промисловим способом, які придатні до забезпечення проведення пострілу;

- 2 патрона, які є бойовим гвинтівковими патронами калібру 7,62?54 мм виготовлені промисловим способом, які придатні до забезпечення проведення пострілу;

- 26 патронів, які є бойовими проміжними патронами калібру 5,45?39 мм виготовлені промисловим способом, які придатні до стрільби;

- 22 патрони, які є бойовими припасами - 7,62 гвинтівковими патронами, які придатні до забезпечення проведення пострілу.

Вина підозрюваного ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

- протоколом обшуку від 23.01.2025;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13.01.2025;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 23.01.2025;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 23.01.2025;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 12.02.2025;

- речовими доказами у кримінальному провадженні;

- висновками експертиз;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_5 у скоєні кримінального правопорушення свою провину визнає в повному обсязі.

Згідно характеристики виданою Комарською сільською військовою адміністрацією Волноваського району Донецької області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає на території Комарської сільської ради за адреосю: АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сином ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В даний час не працює. На обліку РЦЗ не перебуває. Спиртними напоями не зловживає. За характером спокійний. У громадських місцях поводиться пристойно. Характеризується задовільно. Скарг і заяв від жителів села Іскра і сусідів в Комарську сільську раду не надходило.

Виходячи з вищевикладеного, та з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме п. 2, п. 3 є необхідність в застосуванні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, оскільки є всі підстави вважати, що інша міра запобіжного заходу не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 так як є наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик обґрунтовується тим, що у разі визнання винним ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до семи років, і це може стимулювати підозрюваного до втечі. Разом з цим, слід врахувати, що соціальні зв`язки підозрюваного, не перешкоджають йому покинути Донецьку область, матеріальний стан підозрюваного дає йому можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі.

У зв`язку з вищевказаним, існує наявність ризиків, передбачених у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому виходячи з цього є необхідність в застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_16 клопотання підтримав за обставин, викладених в ньому.

Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував проти задоволенні клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

Так, згідно із п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

За змістом ч. 3 ст. 176 КПК, найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В силу вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оскільки поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини.

Так, за загальною практикою Європейського суду з прав людини, що склалась з рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Анологічна позиція Європейського суду з прав людини викладена у рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року. Одночасно, у даному рішенні наголошується на тому, що підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).

Із всього вище викладеного слідує, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, про яке іде мова в клопотанні підтверджується:

- протоколом обшуку від 23.01.2025;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13.01.2025;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 23.01.2025;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 23.01.2025;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 12.02.2025;

- речовими доказами у кримінальному провадженні;

- висновками експертиз;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку.

Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Другою складовою підставою застосування запобіжних заходів є наявність ризиків, що дозволяють обґрунтовано вважати, що особа може перешкоджати здійсненню кримінального провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення та ін.

Врахувавши дійсні обставини справи, те що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідно до вимог ст. 12 КК України належить до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, слідчий суддя погоджується з наявністю ризику його переховування від органів досудового розслідування або суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зважаючи на викладене, з метою не допущення встановленого слідчим суддею ризику, вважаю необхідним застосувати до ОСОБА_5 найбільш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 173, 176-179, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції  ОСОБА_3 , погоджене прокурором Волноваської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до 13 квітня 2025 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою - викликом .

Ухвала оскарженню не підлягає.

       Слідчий суддя