ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА  

іменем України

"04" жовтня 2011 р.                                                    Справа № 2-а-494/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Пасічник С.С.         

суддів:                                                                              Євпак В.В.

                                                                                          Зарудяної Л.О.,

< Поле для текста >

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ружинському  районі  Житомирської області на постанову Ружинського районного суду житомирської області від "17" лютого 2011 р. у справі № 2-а-494/11 за позовом ОСОБА_3 < Текст >  до  Управління Пенсійного фонду України в Ружинському  районі  Житомирської області  про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії < Текст > 

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Ружинського районного суду від 17.02.2011 року у даній справі позов задоволено: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області (далі - УПФ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" та зобов'язано УПФ нарахувати і виплатити ОСОБА_3 недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. по 03.02.2011р. (а.с.11-13).

В апеляційній скарзі (а.с.15-18) відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд  апеляційної  інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції  в  межах  апеляційної  скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії діти війни (паспорт, посвідчення, а.с.3).

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про пропущення своїх прав, свобод, чи інтересів.

Згідно з ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Позивачем не заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку звернення до суду.

При цьому, Ружинський районний суд в оскаржуваній постанові прийшов до висновку, що оскільки позивач є особою похилого віку, проживає в сільській місцевості та є юридично необізнаним, то строк звернення до суду ним не пропущено.

Проте, судова колегія суду апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого суду, оскільки згідно ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який  виплачується пенсія, а за змістом ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" соціальна виплата у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за своєю природою є підвищенням до пенсії, отже, враховуючи, що виплата пенсії та підвищення до неї носить щомісячний системний характер, позивач був обізнаний про порушення своїх прав на кожне 25 число відповідного місяця та року.

Таким чином, суд приходить до висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по 03.08.2010р., що з врахуванням приписів ст.100 КАС України є підставою для залишення позову у вказаній частині без розгляду.

Відповідно до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" (у відповідній редакції) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

При розгляді справи судом враховано, що зміни, які вносилися Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік..." до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" визнані рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року такими, що не відповідають Конституції України. Законом України "Про державний бюджет на 2010 рік" та Законом України "Про державний бюджет на 2011 рік" норму цієї статті не зупинено і не змінено.

Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватися з розміру, встановленого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Вихідним критерієм обрахунку підвищення до пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно ст.28 ЗУ "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які  втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, судова колегія приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність своєї бездіяльності, яка полягає у невиплаті позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

За наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга відповідача - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.183-2,195,197,198,202,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі задовольнити частково.

Постанову Ружинського районного суду від 17.02.2011р. в частині задоволення позову за період з 09.07.2007р. по 03.08.2010р. скасувати, залишивши позов у вказаній частині без розгляду.

В іншій частині постанову Ружинського районного суду від 17.02.2011р. залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.  

< Текст > 

Головуючий   суддя                                                              С.С. Пасічник

судді:                                                                                      В.В. Євпак   

                                                                                                Л.О. Зарудяна   

Роздруковано та надіслано (прост.):

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_3  АДРЕСА_1

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України в Ружинському  районі  Житомирської області  вул. Леніна.36,смт. Ружин,Житомирська область,13601

< Текст >