Справа № 2-2728/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"08" червня 2011 р.

Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді:                                     Кравець Д.І.,

при секретарі:                                              Костюковій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду, згідно якого, з урахуванням збільшення позовних вимог під час розгляду справи, просив стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 24 055 грн. 68 грн. та середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у сумі 39 341 грн. 06 коп.

Позов мотивовано тим, що відповідно до розпорядження Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича від 27 квітня 2010 року за № 237 позивача звільнено з підприємства відповідача за прогул без поважних причин. Проте, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 серпня 2010 року вищезазначене розпорядження було визнано незаконним та скасовано, а позивача поновлено на посаді начальника Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація».

Таким чином, враховуючи те, що позивача було звільнено незаконно, останній вважає, що відповідно до діючого законодавства відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме за період з 28 квітня 2010 року по 11 серпня 2010 року, у розмірі 24 055 грн. 68 коп.   

Крім того, незважаючи на те, що рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 серпня 2010 року про поновлення позивача на роботі підлягало негайному виконанню, фактично воно було виконано лише 28 березня 2011 року, тобто з затримкою виконання судового рішення. В зв’язку з вказаним позивач просив також стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки виконання судового рішення, у розмірі 39 341 грн. 06 коп.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням уточнень, підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача Білецький Д.О. у судовому засіданні заперечував проти позову і просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

У судовому засіданні встановлено, що згідно розпорядження Київського міського голови Черновецького Л.М. від 27 квітня 2010 року № 237 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»27 квітня 2010 року за прогул (відсутність на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (а.с. 7).

Згідно з рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 серпня 2010 року, ухваленого по цивільній справі № 2-4147/10 за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича, треті особи: Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Головне управління комунальної власності міста Києва, Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація», начальник комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»Дрепін Антон Вікторович, про скасування розпорядження та поновлення на роботі, розпорядження Київського міського голови Черновецького Л.М. від 27 квітня 2010 року № 237 визнано незаконним та скасовано, ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(а.с. 101-107).

Відповідно до ухвали Апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року вищезазначене рішення Голосіївського районного суду м. Києва залишено без змін, тобто набрало законної сили (а.с. 108-111).

Згідно з ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України (надалі –ЦПК України) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України (надалі –КЗпП України) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 28 квітня по 11 серпня 2010 року у розмірі 24 055 грн. 68 коп., який підтверджується розрахунками представника позивача, наведеними у заяві про збільшення позовних вимог (а.с. 122), перевіреними у судовому засіданні, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 серпня 2010 року позивача поновлено на посаді начальника Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» лише 28 березня 2011 року, про що свідчить розпорядження Київського міського голови Черновецького Л.М. від 28 березня 2011 року № 59 (а.с. 124).

Таким чином, у зв’язку з затримкою виконання вказаного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 серпня 2010 року про поновлення на роботі незаконно звільненого позивача, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення на його користь суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 11 серпня 2010 року по 28 березня 2011 року у розмірі 39 341 грн. 06 коп., який підтверджується розрахунками представника позивача, наведеними у заяві про збільшення позовних вимог (а.с. 123), перевіреними у судовому засіданні, є також обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду підлягають задоволенню.

В порядку, визначеному ч. 3 ст. 81 та ч. 3 ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 633 грн. 97 коп. на користь держави

Враховуючи наведене, на підставі ст. 43 Конституції України, ст.ст. 232, 233, 235, 236 КЗпП України та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 64, 81, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296  ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 24 055 грн. 68 коп., середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у сумі 39 341 грн. 06 коп., а всього загальною сумою 63 396 (шістдесят три тисячі триста дев’яносто шість) грн. 74 коп.

Стягнути з Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»на користь держави судовий збір у сумі 633 (шістсот тридцять три) грн. 97 коп.

Стягнути з Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасували, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: