Справа № 2а-7064/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2011 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Дубас В.А., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірними дій, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, -

В С ТА Н О В И В :

У серпні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із вказаним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірними дій, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, виходячи із розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2006 року по день ухвалення постанови суду та продовжувати здійснювати виплату у подальшому.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є дитиною війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, проте вказану соціальну допомогу позивач отримує у розмірі 10 %, що є неправомірним.

Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Ухвалою суду про відкриття скороченого провадження у справі від 11.08.2011 року позовні вимоги за період з 01.01.2006 року по 07.02.2011 року включно залишено без розгляду.

З врахуванням того, що у справі наявні достатні докази, суд приходить до висновку про можливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання, а відтак у відповідності до ч. 4 ст. 183-2 КАС України справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Представник відповідача надіслав письмові заперечення проти позовних вимог та вказав, що Управління діяло в межах чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився у 1939 році, тому відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, яка набрала чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві і отримує пенсію за вислугою років, яку призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Відповідно до п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому також було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

З огляду на те, що дія (чинність) статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, була відновлена з 22.05.2008 року, а позивачу в 2011 році підвищення до пенсії виплачувалося у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, суд дійшов висновку про необхідність зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу державної соціальної допомоги, як дитині війни у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 08.02.2011 року по 22.07.2011 року включно.

Відповідач, здійснюючи нарахування соціальних виплат, керувався постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», пунктом 8 якої установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.

Однак, враховуючи положення ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 4 ст. 9 КАС України, застосуванню підлягає правовий акт, який має вищу юридичну силу. Крім того, постановою Окружного адміністративного суду України від 15.06.2009 року пункти 8 та 15 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»визнано незаконними.

Зважаючи на те, що за основу нарахування підвищення до пенсії береться мінімальна пенсія за віком, суд звертає увагу на те, що розмір мінімальної пенсії за віком, що встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Однак наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії дитині війни.

Розмір мінімальної пенсії за віком, що встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, слід визначати, виходячи із положень Законів України про Державний бюджет України на відповідні роки.

Разом з тим, необхідно зазначити, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет Закону України на 2011 рік»були внесені зміни, зокрема: доповнено Прикінцеві положення п.4, відповідно до яких установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та чатини3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

Зазначені зміни набрали законної сили з 19.06.2011 року.

Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 року ухвалено Постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»(яка набрала чинності 23.07.2011 року) відповідно до п. 6 якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49 грн. 80 коп., тому позовні вимоги необхідно задовольнити саме по 22.07.2011 року включно.

Стосовно позовних вимог про зобов’язання відповідача у подальшому виплачувати надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", то вказана вимога задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до адміністративного суду можна оскаржити будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які вже вчинені, прийняті, ухвалені або відбулись, однак закон не передбачає можливість захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин на майбутнє.

Зважаючи на викладене, керуючись Конституцією України, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 6-10, 17, 87, 90, 94, 99, 104, 105, 121, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного підвищення державної соціальної допомоги, як дитині війни, виходячи із розміру 30 % мінімальної пенсії за віком - неправомірними.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, виходячи із розміру 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 08.02.2011 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням раніше проведених виплат за цей період.

У решті позовних вимог –відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду, через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

СУДДЯ: